1. У дослідженні службове спілкування розглядається як складова професійного спілкування прикордонників. Службове спілкування – це процес взаємозв'язку та взаємодії осіб, у якому відбувається обмін інформацією та досвідом під час виконання службових завдань з охорони державного кордону України, що спрямований на досягнення певного результату, вирішення конкретного службового завдання та реалізацію певної мети. Службове спілкування включає в себе спілкування під час організації та ведення: прикордонної служби, прикордонного контролю, прикордонного пошуку, прикордонної операції, оперативно-розшукової діяльності та бою. Визначено основні форми службового спілкування та їх складові: повсякденне службове спілкування (спілкування під час прикордонної служби, спілкування під час прикордонного контролю); службове спілкування в екстремальних умовах (спілкування в умовах прикордонного пошуку, прикордонної операції, оперативно-розшукової діяльності, спілкування в умовах передконфліктної та конфліктної ситуацій, спілкування із затриманими особами, спілкування під час ведення бою); специфічне спілкування (спілкування під час пркордонно-представницьких зустрічей, виступи по радіо, телебаченню, спілкування по телефону, службове листування); невербальне службове спілкування (візуальний контакт, жести, міміка, пантоміміка). Особливості службового спілкування прикордонників виявляються у суперечностях і труднощах досліджуваного процесу. До труднощів спілкування офіцерів-прикордонників віднесені надзвичайна широта, багатоплановість, спонтанність, неповторність, високий ступінь конфліктності. Спілкування відбувається в несприятливих умовах і ситуаціях, часто має вимушений, а часом нав'язаний характер, здійснюється при розбіжності інтересів в умовах протиборства і незгоди сторін, при дефіциті інформації та часу. Щоб опанувати форми службового спілкування, прикордоннику необхідні імпровізація, винахідливість, гнучкість, упевненість у собі. 2. З метою діагностування сформованості вмінь службового спілкування курсантів удосконалено мотиваційно-ціннісний, пізнавально-орієнтувальний, операційно-діяльнісний критерії. Мотиваційно-ціннісний критерій визначається у таких показниках: прагнення до вдосконалення умінь службового спілкування; ставлення до кожного партнера по спілкуванню як до мети, а не як до засобу; терпимість до недоліків та ідей партнера. Пізнавально-орієнтувальний критерій виражається в таких показниках: володіння необхідними для ефективного виконання службових обов'язків знаннями з іноземної мови; здатність точного сприйняття та передачі інформації в усній і писемній формі; стислість і точність формулювання відповідей на запитання партнерів. Операційно-діяльнісний критерій визначається у таких показниках: уміння швидко і правильно орієнтуватися в умовах ситуації спілкування; уміння правильно планувати зміст своєї промови; уміння підтримувати зворотний зв'язок зі співрозмовником. 3. У дисертації вперше розроблено педагогічну технологію формування вмінь службового спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників. До її структури входять: концептуальна основа (цільові настанови й орієнтації, основні ідеї та принципи); процесуальна частина (організація навчального процесу, мотиваційна характеристика, особливості застосування методів і засобів навчання, керівництво освітнім процесом); програмно-методичне забезпечення (робочі програми та тематичні плани, навчальні і методичні посібники, наочні та технічні засоби навчання, діагностичний інструментарій). Технологія реалізується за таких педагогічних умов: удосконалення робочих програм і тематичних планів навчальних дисциплін; удосконалення методики проведення занять з курсантами-прикордонниками; урахування в навчально-виховному процесі соціокультурних особливостей представників іноземних країн. Розроблена технологія формування вмінь службового спілкування підтримує найбільш раціональний режим заняття, спираючись на регулятивні механізми навчання курсантів у творчому пошуку доцільних дій; пропонує характер стимулювання, мотивації, що дає можливість творчого пошуку в сфері навчального пізнання; передбачає створення особистісно-значущих ситуацій у контексті предмета, що вивчається; веде курсанта до рівня самостійної пізнавальної діяльності, мотивуючи успішність оволодіння програмним матеріалом. З метою перевірки ефективності педагогічної технології формування вмінь службового спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників проведено формуючий педагогічний експеримент. Його організація включала: розробку методики та матеріалів для проведення експериментальної роботи; впровадження в експериментальній групі педагогічної технології; здійснення замірів під час формуючого експерименту. Унаслідок проведеного формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях сформованості вмінь службового спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників: в експериментальній групі середній динамічний приріст склав 0,94 бала, у той час як у контрольній – 0,32 бала. Проведене дослідження підтвердило правомірність висунутої гіпотези і довело ефективність педагогічної технології формування вмінь службового спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників. 4. У дослідженні розроблені методичні рекомендації курсантам-прикордонникам щодо службового спілкування у професійній діяльності. Застосування рекомендацій дало можливість значно підвищити рівень професійної підготовки, створило реальні можливості для удосконалення практичних навичок курсантів під час виконання оперативно-службових завдань. Напрямами подальших досліджень можуть бути: удосконалення вмінь і навичок службового спілкування офіцерського складу в органах ДПСУ; інформаційно-педагогічне забезпечення вдосконалення умінь і навичок службового спілкування офіцерських кадрів; педагогічне керівництво формуванням умінь службового спілкування курсантів у вищій військовій школі. |
