Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Вітюк Алла Дмитрівна. Підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Вітюк А.Д. Підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України, Тернопіль, 2008.

Наукову роботу присвячено підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції в жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози. Вивчено частоту гіпотиреозу та еутиреозу, дано оцінку стану вродженого неспецифічного (природного) та набутого (адаптивного) специфічного імунітету у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози. Доповнено та розширено діагностичний алгоритм для визначення гіпотиреозу та еутиреозу, дослідження антитіл щитоподібної залози, що не є критерієм для постановки діагнозу, однак їх наявність розцінювали як фактор ризику порушення функції в подальшому, а також вони є раннім маркером несприятливого прогнозу вагітності після застосування ДРТ.

Вдосконалено комплекс лікувальних заходів для корекції дисфункції щитоподібної залози та імунологічного статусу в жінок із безпліддям, які лікуються в програмах допоміжних репродуктивних технологій для нормалізації тиреоїдної функції, покращення овуляторної функцій яєчників та підвищення настання вагітності.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми гінекології та репродуктивної медицини відносно визначення впливу дисфункції щитоподібної залози на стимуляцію овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям, а також науково обґрунтовано підхід до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень.

  1. Ретроспективний аналіз медичної документації у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози свідчить про недостатнє дослідження тиреоїдного статусу в умовах природного йододефіциту, суттєве порушення менструальної функції (альгодисменорея – у 22,0 %, гіпоменорея – у 20,0 % та гіперменорея – у 17,0 %), супутню гінекологічну патологію у них, а саме: ендоцервіцит – у 14,0 %, ерозивний ектропіон – у 19,0 %, синдром хронічного тазового болю – у 26,0 %, кольпіт – у 67,0 % випадків та соматичну патологію (вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба І–ІІ ступеня, патологія шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, синдром подразненого кишківника), хронічний пієлонефрит, хронічний цистит), ніж у жінок контрольної групи (р<0,05)).

  2. При визначенні тиреоїдного статусу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози виявлено гіпотиреоз у 30,0 %, а еутиреоз – у 70,0 % жінок, причому рівень в крові Т3 становив відповідно, 1,18±0,05 пмоль/л та 1,12±0,01 нмоль/л; (контроль 2,71±0,04 нмоль/л); Т4 – 52,10±1,03 нмоль/л та 108,71 нмоль/л (контроль 110,82±1,07 нмоль/л); ТТГ – 4,62±0,03 мМО/л та
    2,81±0,02 мМО/л (контроль 2,52±0,02 мМО/л); fT4 – 9,14 пмоль/л та 9,78 пмоль/л (контроль 19,79±0,2 пмоль/л), що свідчить про суттєві зміни при гіпотиреозі. Титр антитіл до ТГ був високим у 63,3 % та 51,4 % обстежених жінок, а до ТПО – у 83,3 % та 25,7 %, в той час, як у контролі його не було виявлено.

  3. При проведенні імунологічних досліджень відмічено пригнічення імунної системи у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, зокрема збільшення концентрації ІgА до 2,98±0,14 г/л та ІgМ до 1,57±0,11 г/л при гіпотиреозі (контроль, відповідно, 1,85±0,06 г/л та 1,14±0,32 г/л, р<0,05), а також зниження вмісту СД8+-клітин до 21,60±1,20 % (контроль 27,1±1,4 %, р<0,05).

  4. У жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози під час стимуляції овуляції в лікувальних програмах допоміжних репродуктивних технологій спостерігається збільшення рівня ТТГ до 2,98±0,12 мМО/л, Т3 до 2,39±0,03 пмоль/л, нормалізація рівня Т4 та тенденція до збільшення рівня fT4 при гіпотиреозі, а при еутиреозі нормалізація рівня fT4.

  5. Враховуючи отримані дані щодо змін тиреоїдного та імунного статусу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, вважаємо за доцільність проведення дослідження тиреоїдних гормонів в крові (ТТГ, Т3, Т4, fT3,, fT4.), імунологічного статусу (ІgА, ІgМ, СД8+-клітин) та показників аутоімунних реакцій (антитіла до ТГ та ТПО), а також призначення лікувального комплексу з використанням препаратів йоду (йодбаланс та еутирокс) та імуномодулятора (гропренасин) перед проведенням стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій.

  6. Ефективність запропонованого нами комплексу діагностичних та лікувальних заходів у жінок із безпліддям та дисфункцією щитоподібної залози сприяв нормалізації її функції, зменшенню проявів аутоімунних реакцій, усуненню імунних порушень, що обумовило підвищення частоти настання овуляції в природному циклі в лікувальних програмах контрольованої індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій, а також настання вагітності у 33,3 % жінок при гіпотиреозі та в 37,2 % при еутиреозі, що більше відповідно, в 1,6 та 1,4 рази, ніж у жінок, які не застосовували запропонований лікувальний комплекс.

Практичні рекомендації

Першим етапом прегравідарної підготовки жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози до застосування контрольованої індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій необхідно встановити вид дисфункції (рівень тиреотропного гормону, трийодтироніну (T3), тироксину (T4), вільного трийодтироніну (fT3), вільного тироксину (fT4), титр антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО), титр антитіл до тиреоглобуліну (АТ-ТГ). Контроль ТТГ та вільних фракцій тиреоїдних гормонів з високим титром антитіл до ТГ та ТПО проводити не менше 2-х разів до та після проведеної корекції та одноразово протягом одного місяця. Визначення антитіл щитоподібної залози (АТ-ЩЗ) не є критерієм для постановки діагнозу, однак їх наявність – фактор ризику порушення функції ЩЗ в подальшому, а також вони є раннім маркером несприятливого прогнозу перебігу вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Для корекції йодного дефіциту на етапі планування вагітності ми рекомендуємо призначати препарати йоду: йодбаланс 200 МО 1 р/день при еутиреоїдному зобі та комбінацію препаратів йодбаланс 200 МО 1 р/день і еутирокс в індивідуально підібраній дозі для лікування гіпотиреозу. Дозу еутироксу (левотироксину) необхідно підвищити на 50 мкг ще до початку застосування допоміжних репродуктивних технологій. При досягненні вагітності необхідно збільшити дозу еутироксу (левотироксину) на 30 – 40 % від початкової дози. При діагностованому гіпотиреозі жінкам відразу призначалась повна замісна доза еутироксу (2,3 мкг/кг маси) без збільшення у процесі лікування; Після закінчення вагітності доза еутироксу (левотироксину) знижувалась до звичайної (1,6–1,8 мкг/кг маси).

Також рекомендуємо призначати імуномодулятор гропренасин 50 мг/кг 3–4 прийоми протягом 5–8 днів з контролем імунного статусу після проведеного лікування.

Публікації автора:

  1. Юзько О. М. Функціональний стан тиреоїдної системи у жінок з безплідністю при стимуляції суперовуляції в програмі екстракорпорального запліднення / О. М. Юзько, А. Д. Вітюк // Вісник наукових досліджень – 2005. – № 2. – С. 55–56. (Автором особисто проведено обстеження жінок із безплідністю при дисфункції щитоподібної залози, проведено оцінку його клінічного перебігу та підготовлено роботу до друку).

  2. Юзько О. М. Репродуктивна функція жінок з патологією щитоподібної залози, яких лікують за програмою допоміжних репродуктивних технологій / О. М. Юзько, А. Д. Вітюк, Т. А. Юзько // Здобутки клінічної і експериментальної медицини – 2007. – № 1. – С. 91–94. (Автором особисто проведено обстеження жінок із безплідністю при дисфункції щитоподібної залози, проведено оцінку його клінічного перебігу та вибрано напрямок корегуючої терапії, підготовлено роботу до друку).

  3. Вітюк А. Д. Особливості патології щитовидної залози у жінок з безпліддям, що лікуються в програмах допоміжних репродуктивних технологій / А. Д. Вітюк // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2007. – Т. 143, ч. ІІІ. – С. 26–29.

  4. Вітюк А. Д. Дисфункція щитоподібної залози та безпліддя: питання, що потребують вирішення / А. Д. Вітюк, О. М. Юзько // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2007 – Вип. 16, книга 3. – С. 43–48.

  5. Вітюк А. Д. Допоміжні репродуктивні технології у жінок з безпліддям та патологією щитовидної залози (огляд літератури) / А. Д. Вітюк // Сімейна медицина. – 2007. – № 2. – С. 28–35.

  6. Вітюк А. Д. Безпліддя та дисфункція щитовидної залози під час запліднення in vitro. / А. Д. Вітюк // Медична наука : сучасні досягнення та інновації. – Харків, 2007. – С. 16.

  7. Пат. № 24684 України, МПК(2006) А61В 17/42, G01N 33/49 Спосіб лікування ендокринного безпліддя / Юзько О. М., Вітюк А. Д., Юзько Т. А. – Заявник НМАПО імені П.Л. Шупика ; Заявл. 02.03.2007 ; Опубл. 10.07.2007, Бюл. № 10. (Науковим керівником дано рекомендації для корисної моделі, Юзько Т. А. дано консультативні рекомендації для оформлення даної роботи, автором проведено пошук та проаналізовано літературні джерела по даній темі, дослідження, обробка отриманих результатів та їх оцінка, підготовлено та подано заявку до друку).