Анотація до роботи:

Завадська О.Ю. Плацентарна недостатність при багатоплідній вагітності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Наукову роботу присвячено підвищенню ефективності профілактики перинатальних ускладнень у жінок з багатоплідною вагітністю на основі розробки діагностичних і прогностичних критеріїв дістресу плодів з використанням клініко-лабораторних і функціональних методів досліджень. Уперше проаналізовано взаємозв’язки між кровотоком у спіральних артеріях центру плацентарного ложа і кінцевих гілках артерії пуповини, вмістом плацентарних білків у сироватці крові і показниками антенатальної КТГ, ультразвукової біометрії, результатами гістологічного дослідження плацент. На підставі співставлення показників антенатальної КТГ, ультразвукової біометрії та стану новонароджених з показниками кровотоку в системі мати-плацента-плід визначено критерії дістресу плода. Доведено важливість комплексного антенатального скринінгу для виявлення страждання плода у разі багатопліддя. Вивчено порівняльні клінічні аспекти акушерських і перинатальних ускладнень за багатоплідної вагітності. Доведено діагностичну цінність показників матково-плацентарного кровотоку, які дають реальну основу для прогнозування і ранньої діагностики плацентарної недостатності і вибору тактики ведення багатоплідної вагітності і пологів.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання – підвищення ефективності профілактики ПН у жінок із багатоплідною вагітністю шляхом розробки та впровадження алгоритму ведення та розродження цих вагітних на підставі комплексного вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу та діагностичних і прогностичних критеріїв дістресу плодів.

1. Клінічний перебіг багатоплідної вагітності характеризується високим рівнем анемії – 63,6%; загрозою переривання в різні терміни – 47,3%; прееклампсією – 44,2% і хронічною ПН – 41,1%. Частота абдомінального розродження у разі багатоплідної вагітності складає 36,4%, а в структурі показань переважають: тазове передлежання 1 плода (31,9%); ДРТ (19,1%); рубець на матці (12,8%); гострий дістрес плода (12,8%); передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (8,5%) і прееклампсія (8,5%).

2. Перинатальні втрати у разі багатопліддя вище порівняно з вагітністю одним плодом в 3,1 рази (37,7 і 12,0); мертвонародження – в 3,4 рази (25,2 і 7,4); рання неонатальна смертність – в 2,7 рази (12,6 і 4,6); пізня неонатальна смертність – в 12,6 рази (6,3 і 0,5) і неонатальна смертність –
в 3,7 рази (18,9 і 5,1).

3. Під час оцінки функціонального стану фетоплацентарної системи в
III триместрі вагітності у разі багатопліддя виявлено: зміни вмісту плацентарних білків – зниження рівня ТБГ при одночасному підвищенні концентрації АМГФ і ПАМГ в сироватці крові; при допплерометрії спостерігалось підвищення показників СДС, ІР і ПІ кровотоку в спіральних артеріях, артеріях пуповини і її кінцевих гілках у меншого плода на 10% і більше; при КТГ у 81,7% вагітних діагностувалась різна ступінь дістресу плодів; патоморфологічне дослідження плацент продемонструвало наявність розладів в плацентах, які проявились значним відставанням в формуванні ворсинчастого дерева, зменшенням площі міжворсинчастого простору за рахунок збільшення об’єму міжворсинчастого фібріноїду, псевдоінфарктів, морфологічними проявами дістресу.

4. Критеріями прогнозування стану плодів при багатоплідді є порушення кровотоку в спіральних артеріях плацентарного ложа (СДС більше 1,8), а також відношення показників гемодинаміки фетоплацентарного комплексу (СДС, ІР і ПІ) термінальних гілок артерії пуповини до артерії пуповини 1 і відношення СДВ і ІР середньої мозкової артерії до артерії пуповини 1; підвищення вмісту АМГФ і ПАМГ та зменшення концентрації ТБГ в 30-36 тижнів вагітності в сироватці крові;.

5. Розроблення і впровадження алгоритму ведення вагітних у разі багатопліддя дає змогу своєчасно і адекватното оцінити стан плодів: своєчасна діагностика дістресу плоду збільшилась в 2,2 рази, що призвело до зміни тактики розродження і збільшення частоти абдомінального розродження (з 45,0% до 60,0%) тим самим вдалося знизити частоту асфіксії середнього (з 20,0% до 10,0%) та тяжкого ступеню (з 15,0% до 5,0%) та сумарних перинатальних втрат (з 150,0 до 50,0)

Практичні рекомендації

1. З метою ранньої діагностики порушень стану фетоплацентарного комплексу та дістресу плодів у разі багатопліддя пропонуємо проводити ультразвуковий скринінг в ІІ половині вагітності з обов'язковою оцінкою кровотоку в спіральних артеріях і кінцевих артеріях пуповини, що дозволяє своєчасно діагностувати ПН і змінювати тактику лікувально-профілактичних заходів.

2. З метою контролю за ефективністю лікувально-профілактичних заходів, що проводяться, необхідний комплексний підхід з динамічною оцінкою ехографічних, допплерометричних, кардіотокографічних показників, а також рівня плацентарних білків в терміни 30-34 тижнів гестації.

3. Для зниження частоти перинатальної захворюваності і смертності у разі багатоплідної вагітності необхідно проводити адекватну оцінку функціонального стану фетоплацентарного комплексу і за наявності хронічного дістресу і/або затримки розвитку плодів своєчасно ставити питання про абдомінальне розродження в оптимальні терміни гестації.

Публікації автора:

1. Романенко Т.Г., Завадская О.Ю. Особенности течения беременности и родов при многоплодной беременности // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 1. – С. 67-69. (Здобувачем особисто проведено пошук, підбір та аналіз наукової літератури, статистично опрацьовані показники, оформлено статтю).

2. Романенко Т.Г., Завадская О.Ю. Перинатальные исходы родоразрешения при многоплодной беременности // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – Вип. 12. – Київ-Луганськ, 2005. – С. 106-111. (Здобувачем особисто проведено пошук, підбір та аналіз наукової літератури, статистично опрацьовані показники, оформлено статтю).

3. Завадская О.Ю. Состояние фетоплацентарного комплекса при многоплодной беременности // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної имунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – Вип. 14. – Київ-Луганськ, 2007. – С. 26-31.

4. Завадская О.Ю. Плацентарная недостаточность при многоплодной беременности: диагностика, тактика ведения беременности и родов // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 1. – С. 108-111.

5. Завадская О.Ю. Особенности плацентарной недостаточности при многоплодной беременности // Тезисы докладов научно-практической конференции «Актуальные аспекты перинатальной медицины» (Киев, 19 декабря 2006). – Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 4. – С. 199.