Анотація до роботи:

Горох О.П. Покарання за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально–виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2007.

Праця є комплексним і системним дослідженням проблем покарання та його призначення за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст.ст. 305 – 320, 322, 324 КК). Зокрема, здійснено історико-правовий та порівняльно-правовий аналіз законодавства про покарання за ці діяння; досліджено систему і види покарань за «наркотичні» злочини; визначено можливі особливості у досягненні таких складових мети покарання, як виправлення засуджених за ці злочини та запобігання вчиненню ними нових злочинів; виявлено проблеми правового регулювання примусового лікування наркологічних хворих, які вчинили злочин; проаналізовані санкції за злочини у сфері обігу наркотичних засобів і виявлені вади їх конструювання; вивчено стан судової практики застосування кримінального закону у справах про злочини аналізованої категорії, виявлено недоліки у правозастосуванні; критично висвітлено дотримання судами принципів призначення покарання; встановлено особливості призначення покарання за злочини у сфері обігу наркотиків з урахуванням ступеня їх тяжкості, особи винного, обставин, які пом’якшують покарання, та обставин, які його обтяжують. Сформульовані відповідні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та оптимізації правозастосовної діяльності у сфері протидії «наркотичним» злочинам. Зокрема, розроблено законопроекти, що спрямовані на розв’язання зазначених проблем.

Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що висвітлені вище, відображенні, зокрема, у таких пропозиціях стосовно вдосконалення кримінального законодавства України.

І. Пропонується внести зміни до санкцій за злочини у сфері обігу наркотичних засобів:

1) абзац другий частини першої статті 309 КК викласти у такій редакції: «караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк»;

2) абзац другий частини першої статті 311 КК викласти у такій редакції: «караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років»;

3) абзац другий частини першої статті 316 КК викласти у такій редакції: «караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років»;

4) частину другу статті 310 КК викласти у такій редакції:

«2. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею чи яка раніше вчинила один із злочинів, що передбачений у статтях 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, – караються позбавленням волі на строк до п’яти років»;

5) доповнити статтю 310 КК частиною третьою такого змісту:

«3. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель за попередньою змовою групою осіб з метою збуту або у кількості п’ятисот і більше рослин, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років».

6) в абзаці другому частини першої статті 313 КК після слова «років» доповнити словами «або позбавленням волі на строк до трьох років»;

7) в абзацах других частин других, третіх статей 305, 307, 308, в абзацах других частин третіх статей 311, 312, 313, в абзаці другому частини другої статті 317 КК слова з «конфіскацією майна» замінити словами «з конфіскацією майна або без такої»;

8) в абзацах других частин другої, третьої статті 314 і в абзаці другому частини другої статті 315 КК після слова «років» доповнити словами «з конфіскацією майна або без такої»;

9) в абзаці другому частини третьої статті 308, частини третьої статті 313 КК після слова «майна» доповнити словами «з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;

10) в абзаці другому частини другої статті 313 КК після слова «років» доповнити словами «з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

ІІ. Пропонується внести певні корективи до Кримінального кодексу України щодо правової регламентації застосування примусового лікування осіб, які вчинили злочин:

1) у пункті п’ятому частини першої статті 76 КК слова «пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб», замінити словами «пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії чи токсикоманії, або іншого соціально небезпечного захворювання»;

2) статтю 96 КК необхідно викласти у такій редакції:

«Стаття 96. Поняття та мета примусового лікування

1. Примусове лікування є кримінально-правовим заходом державного примусу, що може бути застосоване судом до особи, яка вчинила злочин і страждає на алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію, або має інше соціально небезпечне захворювання, залежно від виду захворювання на строк від трьох до дванадцяти місяців.

2. Примусове лікування особи, що страждає на соціально небезпечне захворювання, застосовується з метою його вилікування і ресоціалізації, запобігання вчиненню ним злочинів, а також забезпечення охорони прав і свобод інших громадян.

3. Примусове лікування не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність»;

3) Кримінальний кодекс України необхідно доповнити статтями 96¹ і 96² такого змісту:

«Стаття 96¹. Застосування, продовження і припинення примусового лікування

1. Примусове лікування від наркоманії чи токсикоманії може бути застосоване до обвинувачуваного під час досудового слідства, підсудного у процесі судового розгляду справи або до засудженого, незалежно від виду призначеного покарання.

2. Примусове лікування застосовується з моменту, коли органом досудового слідства або судом на підставі висновку лікарської комісії буде встановлено, що обвинувачуваний або підсудний хворіє на наркоманію чи токсикоманію. При цьому провадження у справі зупиняється, відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України, і вживаються заходи щодо негайної госпіталізації хворого до спеціального лікувального закладу. Після надання відповідної наркологічної допомоги обвинуваченому чи підсудному провадження у справі відновлюється і така особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 96² цього Кодексу.

3. У разі засудження особи і призначення їй покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або службового обмеження для військовослужбовців примусове лікування від соціально небезпечного захворювання здійснюється у спеціальних лікувальних закладах. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання.

4. Якщо заходи медичного впливу не дали позитивних результатів, суд може продовжити строк примусового лікування. Загальний термін примусового лікування не може перевищувати строку, передбаченого ч. 1 ст. 96 цього Кодексу.

5. Примусове лікування здійснюється протягом визначеного судом строку. У разі тяжкого захворювання обвинувачуваного, підсудного, засудженого, що перешкоджає подальшому його перебуванню в спеціальному лікувальному закладі чи у місці відбування покарання, або коли досягнуті позитивні результати лікування, суд на підставі подання адміністрації відповідної установи (органу чи установи виконання покарання) і медичного висновку може достроково припинити примусове лікування.

6. Час, протягом якого до особи застосовувалося примусове лікування, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п’ятій статті 72 цього Кодексу, а один день позбавлення волі дорівнює одному дню примусового лікування.

7. Особа, щодо якої не припинено примусове лікування у передбаченому законом порядку, не може бути звільнена від покарання умовно-достроково, не відбута частина призначеного їй покарання не може бути замінена більш м’яким покаранням, а також вона не підлягає звільненню від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування».

«Стаття 96². Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з досягненням позитивних результатів примусового лікування від наркоманії чи токсикоманії

Особа, яка вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів невеликої (ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 318 КК) чи середньої (ч. 1, 2 ст. 309, ч. 1 ст. 312, ст. 316, ч. 2 ст. 318 КК) тяжкості і до якої за рішенням суду було застосовано примусове лікування від наркоманії чи токсикоманії, внаслідок чого досягнуті позитивні результати такого лікування й особа перестала бути суспільно небезпечною, після завершення строку чи припинення примусового лікування вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності»;

4) статтю 20 КК необхідно доповнити приміткою такого змісту:

«Примітка. Не визнається обмежено осудною особа, яка хворіє на алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію».

Публікації автора:

1. Горох О.П. Щодо покарання за новим Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КІВС, 2002.–№ 7 – С. 155 – 160.

2. Горох О.П. Про санкції за злочини у сфері обігу наркотичних засобів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КІВС, 2003.–№ 8 – С. 182 – 185.

3. Горох О.П. Проблеми застосування покарання у виді конфіскації майна // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КІВС, 2004. – № 9.– С. 148–153.

4. Горох О.П. Призначення покарання за злочини у сфері обігу наркотиків з урахуванням особи винного // Науковий вісник Юридичної академії МВС: Збірник наукових праць. – Спецвипуск № 2 (25). – Дніпропетровськ, 2005. – С. 168 – 176.

5. Горох О.П. Практика призначення покарання за злочини у сфері обігу наркотичних засобів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – № 10 – С. 236 – 249.

6. Горох О.П. Про систему покарань та її підсистеми // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2006. – № 4. – С. 206 – 212.

7. Горох О.П. Класифікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доп. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – Ч. 1. – К.: НАВСУ, 2002. – С. 79 – 81.

8. Горох О.П. Деякі питання кримінальної відповідальності за незаконні дії з наркотиками // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Х.: НУВС, 2004. – С. 82 – 84.

9. Музика А.А., Горох О.П. Наукове тлумачення ст. 96 КК або кого можна примусово лікувати в Україні // Проблеми коментування кримінального закону:
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 2 – 3 квітня 2004 р.). – Львів: ЛЮІ МВС, 2004. – С. 65 – 70.

10. Музика А.А., Горох О.П. Недолугість ст. 96 КК України ми розуміємо так: це не безвихідь, а реальна підстава для зміни закону // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 13 – 15 квітня 2007 р.). – Львів: ЛДУВС, 2007. – С. 86 – 95.