Комплексними дослідженнями продуктивних, екстер’єрних, відтворювальних та технологічних ознак тварин української бурої молочної породи, що створюється, обґрунтована доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи світової селекції для формування високопродуктивних стад. Їх використання забезпечує ріст і розвиток телиць, підвищує молочну продуктивність та відтворювальну здатність, придатність первісток до машинного доїння, стійкість до маститу і стресів. Виявлено, що найбільша жива маса у 18 - місячному віці телиць української бурої молочної породи – 391,9 кг, у швіців – 372,0 кг, у лебединців – 369,3 кг. Найвищі прирости живої маси піддослідних телиць у період від народження до 6 – місячного віку були в межах 741-797 г. Абсолютні показники живої маси телиць української бурої молочної породи знаходяться у межах стандартів.
Частка впливу фактору генотипу та отелення на живу масу бурих корів склала відповідно 11,2 і 88,2% і була високодостовірною (Р>0,999). 3. За промірами будови тіла первістки української бурої молочної та швіцької порід в більшості випадків статистично вірогідно перевищують аналогів лебединської породи (Р>0,999). Первістки швіцької породи поступалися за проміром коса довжина тулуба лебединським аналогам на 1,7 см (1,1%, Р>0,999). Різниця між тваринами бурої худоби за проміром обхват п’ястка була незначною. 4. Корови української бурої молочної породи за надоєм перевищують за першу лактацію аналогів швіцької породи на 225 кг (6,8%), лебединської – 386 кг (12,2%), за другу відповідно на 158 (4,2%) та 442 кг (12,7%), за третю – 273 (6,4%) та 678 кг (17,5%), за найвищу – 374 (7,7%) та 625 кг (13,6%) при статистично вірогідній різниці (Р>0,999). За вмістом жиру у молоці різниця між генотипами не суттєва. Встановлена статистично вірогідна різниця за кількістю молочного жиру у корів української бурої молочної породи над аналогами швіцької та лебединської порід. Частка впливу фактору генотипу склала за надоєм - 20,5%, за вмістом жиру в молоці – 68,5%, кількістю молочного жиру – 22,2% при високому ступені вірогідності (Р>0,999). Частка впливу фактору отелення була дещо інакшою: за надоєм молока – 78,1%, вмістом жиру в молоці – 18,3% і кількістю молочного жиру – 76,5% (Р>0,999). 5. Основні проміри вимені і дійок корів-первісток бурої худоби різних генотипів визначають розвиток молочної залози і підвищують точність її оцінки. Проміри вимені позитивно корелюють між собою (r = +0,287…+0,865) і разовим надоєм (r = +0,099…+0,421). Отримані дані свідчать про ефективність відбору корів бурої худоби різних генотипів на підвищення морфофункціональних властивостей вимені на основі обмеженої кількості показників. 6. Встановлено, що на субклінічний мастит позитивно реагували 14,5% первісток української бурої молочної породи, 16,5% - швіцької і 19,3% - лебединської породи. Корови-первістки з ванноподібною формою вимені вражались лише у 1,1-3,2%, з чашоподібною - 18,4-23,2%, з округлою – у 73,6-80,5%. 7. Виявлено, що корови-первістки з високим типом стресостійкості статистично вірогідно перевищують тварин низького типу за добовим надоєм (29,5-32,0%), інтенсивністю молоковиведення (26,4-33,3%), видоєністю за перші три хвилини (6,8-8,7%), повнотою видоювання (7,6-8,1%). Корови-первістки української бурої молочної породи за всіма морфофункціональними властивостями перевищують аналогів швіцької та лебединської порід як за високим типом стресостійкості, так і низьким. 8. Корови-первістки бурої худоби різних генотипів за ознаками відтворювальної здатності поступаються оптимальним параметрам. Вік їх отелення становив 874-910 днів, тривалість сервіс-періоду – 115,2-135,7 днів, тривалість міжотельного періоду - 401,1-422,5 днів, тривалість сухостійного періоду – 64,2-75,6 днів, коефіцієнт відтворювальної здатності – 0,86-0,91, індекс плодючості – 41,4-44,0. 9. Відтворювальна здатність корів бурої худоби різних генотипів впливає на рівень їх надою. Збільшення сервіс-періоду призводить до продовження лактаційної діяльності та до підвищення молочної продуктивності корів. В умовах племзаводу «Михайлівка» максимальна продуктивність спостерігається у тварин з тривалістю сервіс-періоду 81-120 днів. Аналогічна закономірність спостерігається із збільшенням міжотельного періоду. Підвищена тривалість цих біологічних періодів свідчить про доцільність визначення їх оптимальних параметрів з урахуванням рівня продуктивності корів в конкретному стаді. 10. Аналіз відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів свідчить, що на співвідношення статей в потомстві новонародженого приплоду, перебіг отелень, частоту народження близнят та кількість новонароджених телят, які загинули протягом одного місяця після народження впливає походження та лінійна належність. |
