1. Розпочаті на етапі будівництва державності України соціально-економічні і політичні перетворення вимагають перебудови існуючої системи професійно-технічної освіти. Поява вищих професійних училищ стала об'єктивною необхідністю. Аналіз теорії і практики підготовки студентів показав наявність тенденції відставання професійно-технічної освіти від сучасних вимог виробництва та сфери послуг. Навчально-виробничий процес у вищих професійних училищах організовують і здійснюють, як правило, ті ж викладачі і майстри виробничого навчання, що працювали в професійно-технічних училищах. Вони використовують, в основному, репродуктивні форми і методи навчання, які не сприяють формуванню ініціативи, самостійності і творчості у майбутніх молодших спеціалістів і робітників високої кваліфікації. Розв'язання проблем в системі професійної підготовки студентів стане можливим завдяки зміни типу навчання, використанні нових освітніх технологій. 2. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури показав, що проблеми, які загострилися на етапі перебудови системи професійно-технічної освіти, досліджені недостатньо. Необхідні педагогічні умови для вдосконалення професійної підготовки студентів вищих професійних училищ можуть бути створені при впровадженні у навчальний процес модульної технології. При цьому необхідно забезпечити діяльнісний підхід до навчання, в основі якого в комплексі використовуються ідеї контекстного навчання, різнорівневий рейтинговий контроль та дванадцятибальна шкала оцінювання. Такий підхід сприяє ефективному формуванню у студентів вищих професійних училищ самостійності, активності, творчої пізнавальної діяльності, елементів професійної компетентності і готовності в умовах виробництва набувати нові знання; здійсненню вибору найбільш результативних способів навчання, створенню авторських методик і прийомів професійної діяльності. 3. Основним комплексним заходом підвищення якості професійної підготовки студентів вищих професійних училищ є експериментальна модульна технологія вивчення професійних дисциплін, яка забезпечила реалізацію таких педагогічних умов: - поєднання можливостей модульного і контекстного навчання, що дозволяло використовувати пошуково-творчі і дослідницькі методи та прийоми навчання, адаптовані до умов конкретних навчальних і навчально-виробничих задач і завдань. Контекстне навчання, яке виникло на противагу традиційному, базується безпосередньо на логіці (контексті) професійної діяльності, трансформуючи її в систему практичних завдань, забезпечує можливість студентові оволодіти структурою професійної діяльності; - диференціація і інтеграція навчання, робота малими групами, тьюторське навчання, що дозволяло активно включати студентів у самостійну творчу навчальну і навчально-виробничу діяльність; - індивідуалізація професійного навчання з врахуванням рівня підготовки кожного студента, шляхом підбору темпів його просування у навчанні і ефективного шляху досягнення навчальної мети, взаємодії викладача і майстра виробничого навчання. - створення мотиваційної основи на початку вивчення кожного модуля і кожного навчального елемента в модулі, яка сприяє активному включенню студентів у пошуково-творчий навчальний і навчально-виробничий процес; - широке застосування різнорівневих професійно-орієнтованих завдань і задач, що забезпечують послідовне в умовах контекстно-модульного навчання зростання рівня вмінь і навичок студентів з наступним аналізом результатів їх виконання і розв'язання; - застосування системи різнорівневого рейтингового контролю, пов'язаного єдиною дидактичною ціллю в модулі і забезпеченого системою критеріїв і показників; - розробку і впровадження дванадцятибальної шкали оцінювання, що стимулює навчальну ініціативу студентів, їх самостійну пізнавальну творчу діяльність і дозволяє повніше і об'єктивніше вимірювати і оцінювати навчальні досягнення. 4. Структура модульної технології вивчення професійних дисциплін передбачає цільову програму діяльності, дидактичні модулі, банк інформації кожного модуля, методичні рекомендації та вказівки викладачам і студентам з організації модульного вивчення професійних дисциплін, завдання для самостійного вивчення студентами матеріалу. У розробленій експериментальній методиці для вимірювання і оцінювання рівня знань при вивченні професійних дисциплін було обґрунтовано чотири основних і три додаткових критерії та їх показники. Основними критеріями є: спрямованість особистості студента на майбутню професійну діяльність; рівень теоретичних знань; рівень практичної навчально-виробничої діяльності; темпи наближення до максимально можливого результату. Додатковими показниками навчального процесу є традиційні, діючі в системі професійно-технічної освіти: абсолютна успішність, якість знань і середній бал. 5. Аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту свідчить: Спрямованість особистості студентів на майбутню професійну діяльність в експериментальних групах збільшилась з 4.33 на початку експерименту до 4.49 на завершальній стадії експерименту. У контрольних групах показники критерію зросли з 4.34 до 4.40. Рівень теоретичних знань студентів експериментальних груп зріс на 32 % і оцінюється як "високий". У контрольних групах - тільки на 8 %. Рівень навчально-виробничої діяльності у студентів експериментальних груп зріс на 35 %. В контрольних групах тільки на 3.8 %. На завершення експерименту показники цього критерію в експериментальних групах виявились вищі, ніж в контрольних на 29.7 %. За критерієм "темпи наближення до максимально можливого результату" показники експериментальних груп у кінці експерименту виявились вищі показників контрольних (більш, як в 5 разів). На основі проведеного дослідження нами запропоновано такі практичні рекомендації: - для підвищення якості професійного навчання молодших спеціалістів доцільно впроваджувати модульну, поєднану з діяльнісним підходом технологію навчання, яка передбачає систему різнорівневого рейтингового контролю на основі дванадцятибальної шкали оцінювання; - розробку модульної технології уніфікувати за галузями промисловості і сфери послуг, дотримуючись при цьому умов, обґрунтованих у проведеному дослідженні; - до процесу розробки модульної технології залучати викладачів та майстрів виробничого навчання проводячи, за необхідністю, їх допідготовку. Результати дослідження можуть бути використані в навчальних закладах системи професійно-технічної освіти, технікумах і коледжах, які готують молодших спеціалістів, а також в системі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів. Наше дослідження не вичерпує всіх проблем удосконалення професійного навчання студентів вищих професійних училищ. Перспективними є дослідження особливостей модульної технології вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Необхідні дослідження в сфері підготовки педагогічних кадрів для роботи у вищих професійних училищах в умовах модульних технологій навчання. Актуальним є питання впровадження дванадцятибальної шкали оцінювання в системі професійно-технічної освіти. | 