У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування здорового способу життя у студентів вищих навчальних закладів економічного профілю, що виявляється в розробці моделі професійно-прикладних основ, використання якої сприяє покращенню підготовки економіста-педагога. У роботі представлено принципово новий концептуально-методичний системний підхід до процесу формування здорового способу життя, котрий враховує специфіку навчання, професійної діяльності та розглядається як чинник підвищення продуктивності праці майбутніх економістів. 1. Проведений аналіз педагогічної, психологічної та спеціальної спортивної літератури вказує на те, що проблема визначення професійно-прикладних основ формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю не була предметом спеціального дослідження. Вийшли лише окремі статті щодо виховання у студентів потреби ведення здорового способу життя в процесі обов’язкових та самостійних занять фізичними вправами. У цих роботах показано, що рухова активність сучасних студентів – на низькому рівні,
а це негативно відбивається на їх працездатності та стані здоров’я. У студентів також не сформовані вміння і навички ведення здорового способу життя. Дослідження показало, що процес формування здорового способу життя в значної частини студентів має ситуативний характер. Це не дає змогу студентам достатньо оволодіти знаннями і вміннями, щоб забезпечити собі належний рівень здоров’я впродовж усього життя. Вирішення цієї проблеми забезпечується за умови використання певних професійно-прикладних основ формування здорового способу життя, визначення їх взаємозв’язку та шляхів реалізації в навчально-виховному процесі вищих закладів освіти. 2. Вивчення теорії та практики формування навичок здорового способу життя дозволило виявити три основні складові професійно-прикладних основ для майбутніх економістів, котрі сприятимуть нормалізації їх психоемоційного стану: принципи формування здорового способу життя, оптимальний режим рухової активності, педагогічні умови управління. Принципи формування здорового способу життя, на відміну від нині існуючих, повинні мати професійно-прикладну спрямованість. Фізичне виховання сприятиме формуванню здорового способу життя лише тоді, коли базуватиметься на п’яти основних принципах: безперервність процесу навчання; запровадження нових технологій навчання, оскільки життя постійно змінюється; навчання повинно приносити задоволення; оцінювання – це процес навчання, а не його наслідок; кінцева мета – уміння використовувати в майбутньому систему набутих знань і навичок. 3. Аналіз способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю, організації рухової активності в режимі дня, фізіологічних та психологічних вікових особливостей, специфіки навчання та майбутньої професійної діяльності, фізичної підготовленості, фізичного стану дозволив визначити оптимальний режим рухової активності для формування здорового способу життя, що становить до 7 год. на тиждень різноманітних рухових навантажень (із них 4 год. – фізичні вправи). Для студентів економічних спеціальностей професійно-прикладне та оздоровче значення матиме використання стато-динамічних вправ як аеробної, так і змішаної – аеробно-анаеробної спрямованості. 4. Відповідно до отриманих результатів, а також змістовних компонентів процесу формування здорового способу життя студентів розкрито, що суть педагогічних умов управління полягає у взаємодії професіоналізму викладача із психічним станом студента з урахуванням емпатії – зворотної реакції студента на педагогічні впливи педагога. Професіоналізм викладача передбачає поєднання таких чинників: володіння предметом викладання; наявність переконань необхідності ведення здорового способу життя; забезпечення диференційованого підходу; вміння правильно поставити цілі; урахування закономірностей, які стосуються впливу фізичних навантажень; система педагогічних впливів; доступність спортивних споруд; здатність мотивувати студентів; система заохочень, вимог; правильно обрана система контролю; широка мережа відносно самостійних форм занять; динамізм, гнучкість, мобільність структури викладання. Психічний стан студента поєднує: індивідуальні особливості; мотивацію; потреби; інтереси; цілі; фізичні можливості; свідомість; бажання або небажання займатися; отримання задоволення від занять фізичними вправами; фізичну підготовленість; стан здоров’я; особливості навчання та майбутньої професійної діяльності; побутовий аспект рухової активності; особисту гігієну; раціональне харчування; вплив зовнішнього середовища. 5. На основі вивчення теорії питання, виділення базових понять, узагальнення передового педагогічного досвіду розроблено та апробовано модель професійно-прикладних основ формування здорового способу життя. Зміст цієї моделі включає принципи формування здорового способу життя, оптимальний режим рухової активності та педагогічні умови управління. Професійно-прикладну значущість цих складових визначає специфіка роботи економіста, однією з характеристик якої є присутність постійного психічного напруження через ризик при здійсненні фінансових операцій Структура – взаємозв’язок її складових. Основна функція – оптимізація процесу формування здорового способу життя. Модель забезпечує перехід від суб’єктно-об’єктної до суб’єктно-суб’єктної позиції студента в процесі формування здорового способу життя, визначає особистісний сенс ведення здорового способу життя, формує розвиток особистісно орієнтованих відносин викладачів і студентів, дає можливість оволодіти системою комунікативних навичок викладачам та усвідомити свою позицію в процесі формування здорового способу життя студентам. Критеріями оцінки ефективності використання моделі є підвищення рівня фізичної підготовленості, показників загальної успішності та зниження рівня захворюваності простудного характеру в студентів. Підтвердженням високої ефективності використання моделі є приріст результатів тестування для визначення рівня фізичної підготовленості. Після завершення експерименту загальний приріст у КГ становить 20,07%, ЕГ-1 – 54,69%, ЕГ-2 – 56,79%. Використання моделі у навчально-виховному процесі дало змогу підвищити показники загальної успішності. Середній бал з навчальних дисциплін після проведення експерименту поліпшився: у студентів КГ – на 2,6%; студентів ЕГ-1 – на 20,5%; студентів ЕГ-2 – на 5%. Після завершення організованого нами експерименту відбулося зниження рівня захворюваності простудного характеру в студентів. Зменшилася кількість захворювань простудного характеру: в КГ – на 12,96%, ЕГ-1 – на 18,82% і на 18,4% – в ЕГ-2. Результатом ефективного використання моделі у вищих навчальних закладах економічного профілю є оптимізація процесу формування здорового способу життя майбутніх економістів, банкірів, що дасть їм змогу підтримувати належний рівень здоров’я та високу працездатність упродовж усього життя. 6. Доведено, що впровадження у вищих навчальних закладах економічного профілю моделі професійно-прикладних основ сприяло кваліфікованому поєднанню в єдину систему фізичної, інтелектуальної, професійної та психологічної підготовки, а це ефективно впливає на виховання потреби вести здоровий спосіб життя і тим самим забезпечує належну підготовку студентів до повноцінного життя в ринковій системі, що розвивається в Україні. Теоретичний аналіз проблеми та результати експерименту дозволили розробити рекомендації щодо науково-методичного забезпечення процесу формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю під час підготовки економіста-педагога. Подальшого вивчення вимагають психолого-педагогічні аспекти засад формування здорового способу життя; розроблення спеціальних технологій, які забезпечать ефективність функціонування моделі професійно-прикладних основ у вищих навчальних закладах іншого профілю; особливості процесу формування здорового способу життя студентів із вадами в стані здоров’я та порушеннями психоемоційного балансу. | 