У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання – зниження частоти розвитку ПН та перинатальних втрат у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних і гемодинамічнмих особливостей, а також розробки та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів. 1. Частота декомпенсованих форм ПН зростає в міру паритету: у жінок, які народжують уперше – 16,0%; у тих, що народжують повторно – 32,0% і у жінок, які багато народжують – 42,0%. У структурі ПН у жінок, які народжують уперше переважає компенсована форма (62,0%); у тих, що народжують повторно – субкомпенсована (46,0%) та декомпенсована (28,0%); у жінок, які багато народжують, частіше трапляється декомпенсована (42,0%) та субкомпенсована (32,0%). Особливості клінічного перебігу ПН у жінок, які багато народжують, діагностуються уперше в терміні 20-28 тижнів (34,0%). 2. Компенсовані ехографічні зміни функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які багато народжують напередодні розродження становлять 44,0%; субкомпенсовані – 20,0% і декомпенсовані – відповідно в 10,0%. Зміни матково-плацентарно-плодового кровотоку характеризуються посиленням кровотоку в судинах пуповини і матки за одночасного зниження кровотоку у плода. Дисгормональні порушення проявляються зменшенням рівня естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену на тлі одночасного збільшення вмісту кортизолу. 3. Гемостазіологічні порушення у жінок, які багато народжують, починаються з 18-20 тижнів і стосуються тромбоцитарної ланки гемостазу (зниження числа тромбоцитів за одночасного збільшення їх спонтанної агрегації) і активності факторів «внутрішнього» шляху згортання крові (збільшення протромбинового індексу й скорочення активованого часткового тромбопластинового часу). У 28-30 тижнів додатково відбувається зниження антикоагулянтного потенціалу крові (зменшення вмісту антитромбіну ІІІ і збільшення вмісту фібриногену), що можна трактувати як хронічний синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, на фоні якого підвищений ризик розвитку ПН. 4. У жінок, які багато народжують, має місце стійка тенденція до зниження всіх показників центральної гемодинаміки (28-30 тижнів) і зміни кислотно-основного стану крові (18-20 тижнів) вбік метаболічного ацидозу, на що вказує дефіцит основ і зниження рівня істинного бікарбонату. Зазначений ацидоз частково компенсується збільшенням парціального тиску О2 і насичення їм гемоглобіну з одночасним зниженням насичення крові вуглекислотою, що обумовлено переважанням грудного типу дихання. 5. Розродження жінок, які багато народжують характеризується високою частотою передчасного розриву плодових оболонок (48,0%); аномалією пологової діяльності (42,0%) і акушерських кровотеч (32,0%), що призводить до високого рівня кесаревих розтинів (34,0%), а в структурі показань провідними є неефективне лікування гострої гіпоксії на фоні хронічної ПН (41,2%). 6. Перинатальні наслідки розродження у жінок, які багато народжують, характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (32,0%), затримкою розвитку плоду (26,0%) і пологовим травматизмом (8,0%). У ранньому неонатальному періоді має місце значний рівень постгіпоксичної енцефалопатії (24,0%); реалізації внутрішньоутробного інфікування (12,0%); геморагічного синдрому (8,0%) і гіпербілірубінемії (6,0%). Сумарні перинатальні втрати складають 80,0. 7. Впровадження запропонованих лікувально-профілактичних заходів дає змогу знизити частоту різних форм ПН (з 42,0% до 26,0%) і одночасно збільшити рівень компенсованої форми (з 37,6% до 57,1%) на тлі відсутності декомпенсованої форми ПН. Перинатальні наслідки розродження свідчать про ефективність запропонованої методики: зниження частоти інтранатальної асфіксії (з 30,0% до 14,0%), затримки розвитку плода (з 26,0% до 16,0%), родового травматизму (з 6,0% до 2,0%) та перинатальних втрат (з 80,0 до 40,0). Практичні рекомендації 1. З метою зниження частоти і ступеня виразності ПН у жінок, які багато народжують, пропонуємо використовувати в 12-14; 22-24 і в 36-38 тижнів антигомотоксичні препарати Коензим композитум і Плацента композитум за наступною схемою: по 1 ампулі (2,2мл) внутрім’язово через 1, 2, 3, 4 і 5 днів (всього на курс по 5 ін’єкцій протягом 20 днів). Додатково до цього в ці терміни вагітності використовують препарат Гідроксіетілкрохмаль (Інфукол ГЄК) по 200,0 мл в/в через день, всього 5 введень та аспірин 80мг 1 раз на добу терміном 14 діб. 2. З метою контролю за клінічним перебігом вагітності у жінок, які багато народжують, необхідне динамічне використання ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних показників, а також основних параметрів кислотного-основного стану і центральної гемодинаміки. |
