Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Нестеренко Олександр Володимирович. Профілактика постоваріоектомічного синдрому жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 176арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 158-176.



Анотація до роботи:

Нестеренко О.В. Профілактика постоваріоектомічного синдрому у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2005.

Наукова робота присвячена вивченню особливостей ПОС у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників і розробці на основі отриманих даних методики їхньої профілактики. Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу раннього та віддаленого післяопераційного періоду, а також терміни розвитку та основні клінічні прояви постоваріоектомічного синдрому. Вперше проведена оцінка ендокринологічного і психологічного статусу, системного гемостазу і морфологічних особливостей у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників. Науково обгрунтована і розроблена методика профілактики ПОС на основі використання антигомотоксичної терапії. Впровадження розробленої методики дозволило істотно знизити частоту і ступінь виразності ПОС у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення щодо зниження частоти ПОС у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників на підставі вивчення основних ендокринологічних змін і гомеостазу, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. У жінок, прооперованих із приводу межових новоутворень яєчників, переважають серозні пухлини (53,3 %) у порівнянні з муцинозними (26,7 %); ендометріоїдними (13,3 %) і світло-клітинними (6,7 %). При більш детальній морфологічній характеристиці частіше зустрічаються цистаденоми (50,0 %) у порівнянні з аденофібромами (20,0 %); цистаденофібромами (16,7 %); поверхневими папіломами (10,0 %) і аденомами (3,3 %).

2. Постоваріоектомічні порушення у жінок, прооперованих із приводу межових пухлин яєчників, розвиваються поступово і характеризуються через 6 місяців приливами жару (3,4±0,2 бала) і депресивним настроєм (2,6±0,3 бала). Через 12 місяців після цього додатково з’являються пітливість (3,9±0,2 бала); парестезії (2,1±0,2 бала); порушення сну (3,9±0,3 бала); дратівливість (2,8±0,2 бала) та болі в кістках та суглобах (2,9±0,2 бала), що зберігаються протягом 24 місяців. При оцінці ступеня тяжкості постоваріоектомічного синдрому через 3 і 6 місяців переважає легкий ступінь (73,3 % і 60,0 %), а через 12 і 24 місяців значно виросли середній (по 33,3 %) і тяжкий ступінь (23,3 % і 36,7 %).

3. Серед основних психологічних аспектів у жінок, прооперованих із приводу межових пухлин яєчників, через 6 місяців підсилюється „стан психологічного контролю” (72,3±3,4 бала); „страх злоякісної пухлини“ (50,3,3±2,9 бала); „депресія“ (20,2±2,1 бала); „особиста тривога“ (41,3±3,2 бала) і „реактивна тривога“ (52,1±4,2 бала). Через 12 і 24 місяці відбувається подальше посилення основних показників психологічного стресу, вегетативних і вазомоторних симптомів.

4. Дисгормональні порушення у жінок, прооперованих із приводу межових пухлин яєчників, починаються через 3 місяці після операції і полягають у достовірному зниженні вмісту Е (до 36,3±2,1 нмоль/л; р<0,05) і Т4 (до 11,3±0,8 нмоль/л; р<0,05) на фоні достовірного збільшення ФСГ (до 60,7±3,1 нмоль/л; р<0,05); ЛГ (до 91,3±6,1 нмоль/л; р<0,05); Т (до 2,1±0,2 нмоль/л; р<0,05); Прл (до 19,1±1,3 мк/мл; р<0,05) і ТТГ (до 4,1±0,2 мкМО/мл; р<0,05). Через 6 місяців відбувається більш виражене збільшення рівня ТТГ (до 6,4±0,2 мкМО/мл; р<0,01), а через 12 місяців подальше зниження рівня Е (до 22,4±1,2 нмоль/л; р<0,01) і збільшення вмісту ФСГ (до 83,5±3,9 нмоль/л; р<0,01); Т (до 3,6±0,3 нмоль/л; р<0,01); Прл (до 26,4±2,1 мк/мл; р<0,01) і ТТГ (до 7,2±0,4 мкМО/мл; р<0,01), що зберігається і через 24 місяці після операції.

5. Зміни гомеостазу у жінок, прооперованих із приводу межових пухлин яєчників, характеризуються через 3 місяці після операції достовірним збільшенням ПІ (до 102,1±1,2 %; р<0,05); Сатр (до 26,3±2,1%; р<0,05); ХС (до 7,9±0,2 мкмоль/л; р<0,05); ЛП (до 76,7±4,3 Од/л; р<0,05); ТГ (до 4,4±0,3 ммоль/л; р<0,05) і ЛФ (до 228,7±4,6 МО/л; р<0,05) на фоні одночасного зниження вмісту АІІІ (до 0,10±0,01 г/л; р<0,05); Тр (до 221,4±4,1 109; р<0,05); вмісту Fe (до 16,2±1,0 мкмоль/л; р<0,05) та Cu (до 15,2±0,8 мкмоль/л; р<0,05). Через 6 місяців додатково до цього відбувається достовірне збільшення вмісту ЗБ (до 15,9±0,9 мкмоль/л; р<0,05) і Cl (до 106,1±1,3 ммоль/л; р<0,05) на фоні зниження рівня К (до 2,9±0,2 ммоль/л; р<0,05) і Ca (до 1,7±0,1 ммоль/л; р<0,05), що зберігалося через 12 і 24 місяців.

6. Використання запропонованої лікувально-профілактичної методики дозволяє через 6 місяців достовірно знизити частоту приливів жару в 1,4 рази і депресивного настрою в 1,5 рази. Через 12 місяців після операції зменшується рівень порушень сну в 1,4 рази; порушень пам’яті в 1,5 рази і болій у кістках і суглобах в 1,4 рази. Через 24 місяці необхідно відзначити достовірне зниження частоти пітливості в 1,4 рази; парестезії в 1,5 рази; дратівливості в 1,4 рази і депресивного настрою 1,7 рази, причому постоваріоектомічні порушення легкого ступеня були в 60,0 % пацієнток; середнього – у 36,7 % і тяжкого ступеня – у 3,3 % жінок.

Публікації автора:

1. Нестеренко О.В. Корекція нейроендокринних порушень у жінок з “пограничними“ новоутвореннями матки і яєчників на основі використання антигомотоксичної терапії // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - вип. ІІ. - кн. 3. - Київ, 2002. - С.573-578.

2. Нестеренко А.В. Коррекция дизурических расстройств у женщин с постовариоэктомическим синдромом на основе использования антигомотоксической терапии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - вип. 9. - Київ-Луганськ, 2003. - С.127-132.

3. Нестеренко А.В. Коррекция климактерических нарушений у женщин, прооперированных по поводу „пограничных” опухолей яичников // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - №2. - С. 72-75.

4. Нестеренко А.В. Использование антигомотоксической терапии для коррекции климактерических нарушений // Тез. докл. научн.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Здоровье женщины. - 2002. - №1. - С.135.