Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Бойко Павло Михайлович. Просторово-часова структура біогеоценозів Нижньодніпровського екокоридору : дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / УААН; Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр. — Ялта, 2007. — 325арк. — Бібліогр.: арк. 172-213.



Анотація до роботи:

Бойко П.М. Просторово-часова структура біогеоценозів Нижньодніпровського екокоридору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.16. – екологія.

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню біогеоценозів Нижньодніпровського регіонального екокоридору, який є частиною меридіонального Дніпровського екокоридору Національної екомережі України. Проаналізовано часову структуру біогеоценозів, досліджено їх просторову структуру. В системі Нижньодніпровського екокоридору виділено 2 природних ядра національного масштабу та 18 ядер – локального. Для їх з’єднання запропоновано 20 локальних екокоридорів. Подано пропозиції щодо організації буферних зон та ділянок ренатуралізації. Дано наукові обґрунтування щодо створення 9 об’єктів природно-заповідного фонду. Проведено аналіз флори екокоридору, описано сучасний стан раритетного біорізноманіття та дана його кількісна характеристика.

1. Досліджений Нижньодніпровський екологічний коридор відповідає комплексу критеріїв, що висуваються при створенні та формуванні ділянок Національної екомережі України. Визначені межі екокоридору та відповідність його окремих ділянок складовим елементам екомережі. Ефективність Нижньодніпровського екокоридору для функціонування в Національній екомережі України є цілком достатньою для існування та міграцій видів рослин, грибів і тварин. Це підтверджується отриманими величинами , , – індексів, долі біоцентрів, їх потужності, ступеню зв’язаності та ін.

2. На території екокоридору виділено 20 природних ядер. З них два ядра національного масштабу, це Нижньодніпровські піски (209,4 тис. га) та Нижньодніпровські плавні (113.1 тис. га), 18 ядер локального масштабу. Природні ядра в цілому репрезентують природно–історичні зональні комплекси Нижньодніпровського регіону – типчако-ковилові степи та інтразональні – плавні та арени.

3. Встановлено, що природні ядра об’єднуються двадцятьма екокоридорами локального масштабу. Їх загальна щільність дорівнює 0.051. Це вказує на їх малу довжину в порівнянні з площею всього Нижньодніпровського екокоридору. Але якщо брати до уваги його загальну довжину, без врахування ширини, то довжина локальних екокоридорів перевищує його довжину на 23%.

4. Виділено буферні зони та відновлювальні території, які разом з ядрами та між’ядерними екокоридорами складають єдиний комплекс для відновлення природного стану біоти та посилення ефективності функціонування Нижньодніпровського екокоридору. Встановлено, що значна контрастність між умовно непорушеними та малопорушеними ценозами (ядра та екокоридори) з одного боку, і катаценозами (агроценози та урбаноценози) з іншого, часто ускладнюють виділення буферних зон та відновлювальних територій.

5. З точки зору часового аспекту – екокоридор у сучасному вигляді сформувався в результаті геологічних та геоморфологічних процесів, що відбувалися в проміжку часу від міоцену до нинішнього. З кінця ХІХ століття спрацював антропогенний фактор, який переважно і став головною передумовою формування теперішнього вигляду біогеоценозів екокоридору в обґрунтованих нами межах.

6. Флора екокоридору нараховує 1386 видів вищих судинних рослин з 520 родів, 119 родин 5 відділів. За відношенням видів до екологічних факторів домінують геліофіти (67.2%), ксеромезофіти (31.6%), мегатермофіти (47.2%) та евтрофи (67.9%), що цілком закономірно для території степової зони. Відносно пристосування рослин до всього комплексу екологічних факторів у флорі переважають гемікриптофіти (36.6%). У екоценотичній структурі флори екокоридору переважають екоценоморфи петростепового комплексу – 26.7% Значний відсоток (27.0%) синатропантів свідчить про зростаючий вплив антропогенного фактора на флору, а індекс синантропізації складає 50.1.

7. У складі біоти екокоридору встановлено 197 видів раритетного біорізноманіття – 98 видів рослин, 90 видів тварин та 9 видів грибів, в т.ч. 8 лишайників, які включені до природоохоронних документів різного рівня. З 19 раритетних синтаксонів лише 12 (63,2 %) з них забезпечені охороною. Репрезентативність існуючої мережі об’єктів природно-заповідного фонду є недостатньою, тому нами розроблені та передані до відповідних державних установ 12 наукових обгрунтувань щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в місцях розташування всіх ядер біорізноманіття та ділянок локальних екокоридорів. Проведено парцелярний аналіз горизонтальної структури біогеоценозів екокоридору.

Публікації автора:

  1. Ivan Moisienko, Piotr Gorski, Pavlo Boiko. Contributions to the flora of steppes of the Black Sea region (Ukraine). – Poznan: Roczniki Academii Rolniczj w Poznaniu, CCCXLVII. Botanika, 2002, 5. – Р. 123-134. (Здобувачем зібрано та визначено фактичний матеріал та дано опис 2 природних об’єктів, сумісно зі співавторами встановлено мету, інтерпретовано результати та оформлено висновки).

  2. Бойко П. М. Лісові насадження Олешківських пісків як складові національної екомережі України // Лісівництво і агромеліорація. – 2002, вип. 103. – Харків: Майдан, 2002. – С. 25-28.

  3. Бойко П.М. Природные ядра Нижнеднепровского экокоридора // Тр. Никитск. бот. сада.– Т.123 «Экология, фитоценология, оптимизация экосистем», 2004. – С. 232-237.

  4. Бойко П. Раритетне фіторізноманіття локалітетів правобережної частини Дніпровського екокоридору // Зб. наук. праць Полтавського держ. пед. ун-ту.-Випуск 4 (37). – Серія «Екологія. Біологічні науки». – Полтава, 2004.– С.149-157.

  5. Бойко П.М. Особливості створення локальної екомережі (на прикладі правобережжя Нижнього Дніпра). – Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». – 2004.– Т. 6.– С.123-126.

  6. Бойко П.М. Флора і рослинність запроектованого ландшафтного заказника «Миловська балка» (Херсонська область) // Вісник Луганського національного педагогічного університету. Біологічні науки. – 2005. – №3 (83). – С. 10-18.

  7. Бойко П.М. Новая находка четырехполосого полоза (Elaphe quatuorlineata) в правобережной степи Украины // Вестник зоологии.– 2005.-39, № 2. – С 56.

  8. Бойко М.Ф., Бойко П.М., Лічінкіна Н.А., Мельник Р.П., Мойсієнко І.І., Ходосовцев О.Є. Про нову знахідку Betula borysthenica Klok. у пониззі Південного Бугу // Укр. ботан. журн., 2005.– 62, №3.– С. 396-398. (Здобувачем сумісно зі співавторами проведено польові дослідження, визначено матеріал, виготовлено картографічний матеріал та оформлено висновки).

  9. Бойко П.М. Еколого-ценотична характеристика степових біогеоценозів Осокорівської балки (Херсонська область) // Вісник Одеського національного університету, 2005. – Т.10, вип. 3. Біологія. – С.41-46.

  10. Бойко П.М. Водно-болотні угіддя в системі Дніпровського екологічного коридору // Питання біоіндикації та екології. – 2005. – Вип.10, № 1.– С. 125-131.

  11. Бойко П.М. Проблеми збереження біорізноманіття в сільськогосподарських ландшафтах Нижньодніпровського екологічного коридору // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О.Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., 2006.– Вип. 93.– С. 234-242.

  12. Бойко П.М. Cymbochasma borysthenica (Pall.ex Schlecht.) Klokov et Zoz в Україні // Чорноморський ботанічний журнал, 2006. – 1, № 2.– С.100–109.

  13. Бойко П. Проектування та заповідання цінних природних об’єктів Нижньодніпровського степового регіону // Зб. наук. праць “Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи”. Матеріали міжнародної конференції “ІІІ-і наукові читання пам’яті Й.К. Пачоського” (Херсон, 24-26 вересня 1999 р.). –Херсон: Айлант, 1999.– С.125-127.

  14. Бойко П.М., Мойсієнко І.І. Рідкісні рослини Миловської балки (Херсонська область) // Зб. наук. праць «Клеопов Ю.Д. та сучасна ботанічна наука». Матеріали читань присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Клеопова (Київ, 10-13 листопада 2002 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 355-358.(Здобувач дав характеристику локалітетів рідкісних рослин даного об’єкту).

  15. Бойко М., Бойко П. Еколого-біологічна характеристика ландшафтного заказника “Каїрська балка” в Херсонській області // Зб. наук. праць “Метода”, вип. «Інтерактив». – Херсон:Терра, 2002.– С.22-31.(Здобувачем дана характеристика раритетної складової заказника та зібрано гербарний матеріал).

  16. Бойко П., Бойко М. Характеристика екологічної стежки “Болгарська балка” на лівобережжі Херсонщини // Зб. наук. праць “Метода”, вип. «Терра».– Херсон: Айлант, 2002.– С.32-37. (Здобувачем проведені польові дослідження та розроблений маршрут екологічної стежки).

  17. Бойко П.М. Орні землі як складові структурних елементів екомережі // Зб. наук. праць. Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні: стан та перспективи”. – Херсон, 2003. – С. 122-127

  18. Бойко П. Балки узбережжя Дніпра як новий тип природно-заповідних об’єктів // Зб. наук. праць «Фальцфейнівські читання». – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – С. 49-50

  19. Бойко П.М. Кургани Херсонщини як дискретні елементи Національної екомережі України // Зб. наук. праць “Метода”, вип.“Наукова думка ”. – Херсон: Айлант, 2004.– С.14-15.

  20. Бойко П. Ornitogalum fimbriatum Willd. – новий вид для флори Херсонщини // Зб. наук. праць “Метода”, вип. «Наука». – Херсон: Айлант, 2004.–С.13-14.

  21. Бойко М.Ф., Бойко П.М. Характеристика території Херсонщини в аспекті створення Національної екомережі України // Степові і галофільні екосистеми України. Зб. наук. статей до 100-річчя д.б.н., проф. Г.І.Білика / Ін-т бот. НАНУ. – Київ, 2004.– С.415-419. Деп. в ДНТБ України.

  22. Бойко М.Ф., Бойко П.М. Ключові ботанічні території півдня України // Зб. наук. праць «Й.К.Пачоський та сучасна ботаніка». – Херсон: Айлант, 2004.– С.12-19. (Здобувачем зроблена характеристика трьох ключових ботанічних території в районі досліджень).

  23. Бойко П.М. Історичні зміни середовища, що сприяли формуванню сучасного вигляду біогеоценозів регіонального Нижньодніпровського екокоридору // Зб. наук. праць «Фальцфейнівські читання». – Т.1. – Херсон: Терра, 2005.– С. 69-72.

  24. Бойко П.М. Проблеми Херсонської області: Созологічний аспект // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. – Зб. наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирський, 2005.– С. 47- 51.

  25. Бойко П.М. Екологічний аналіз флори Нижньодніпровського екокоридору // V Міжрегіональні новорічні біологічні читання. – Зб. наук. праць, вип. 5.– Миколаїв, 2005.– С. 10-12.

  26. Устименко П.М., Бойко П.М. Березові колки // Екологічна енциклопедія: У 3 т.– К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006. – Т.1: А-Е.– С. 69-70. (Здобувач провів польові дослідження та дав характеристику березових колок півдня України).

  27. Бойко П. Характеристика запроектованих природно-заповідних об’єктів Херсонщини // Актуальні питання ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України (Ніжин, Ядути, 14-17 вересня 1999 р., секція “Екологія”). – Ніжин, 1999.– С. 70-71.

  28. Бойко П.М. Экологические тропы в системе региональных экологических коридоров национальной экосети Украины // “Экотуризм и оптимизация рекреационного природопользования“. Рабочие материалы международной полевой научно-практической коференции (АР Крым, Песчаное, 22-25 августа 2002 г.). – Запорожье, 2002.– С.27.

  29. Бойко М.Ф., Бойко П.М. Флора лікарських рослин Нижнього Придніпров’я // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Ресурсознавство, колекцінування та охорона біорізноманіття» (Полтава, 5-6 листопада 2002 р.). – Полтава, 2002.–С. 71-72.

  30. Бойко П. Еколого-географічні особливості ландшафтних заказників Нижнього Придніпров’я // Еколого-біологічні дослідження на антропогенно-змінених територіях: Матеріали наукової конференції молодих вчених (Кривий Ріг, 13-16 травня 2002 р.). – Кривий Ріг, 2002. – С. 37-39.

  31. Бойко П.М. Созологічна характеристика запропонованих природно-заповідних об’єктів Лівобережжя нижнього Дніпра // Матеріали міжнародної наукової конференції «Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття» (Канів, 9-11 вересня 2003 р.). – Канів, 2003. – С.37-38.

  32. Бойко П.М. Видовий склад флори як індикатор трансформованості складових елементів Дніпровського екокоридору // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу “2004”.– Т.7. – Екологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 30-31.

  33. Бойко П.М. Миловська балка як ключова ботанічна територія (Херсонська область) // Збірка матеріалів Всеукраїнської конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології”, 7-9 жовтня 2004 р. – Запоріжжя, 2004.– С. 155-156.

  34. Бойко П.М. Рослинний компонент як основа біорізноманіття Нижньодніпровського екокоридору // І–й відкритий з’їзд фітобіологів Херсонщини (Херсон, 2006 р.). Збірник тез доповідей. – Херсон, 2006.– С.9.