Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Психофізіологія


Малхазов Олександр Ромуальдович. Психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю: дисертація д-ра психол. наук: 19.00.02 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Малхазов О.Р. Психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю: Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.02 – психофізіологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2003.

У дисертації запропоновано авторську концепцію психофізіологічних механізмів організації, побудови та управління руховою діяльністю. Визначено поняття рухова діяльність”. Здійснено аналіз концептуальних підходів та результатів експериментальних досліджень нейрофізіологічних, психофізіологічних та психологічних механізмів функціонування як окремих нервових мереж, так і всієї нервової системи в цілому та їх ролі в управлінні руховою діяльністю. Розглянуто ієрархічну структуру організації, побудови, управління рухами та психофізіологічні механізми актуалізації рухових програм. Обґрунтовано гіпотезу про те, що специфічний сенсорний комплекс є початком формування образу виконання руху, дії, діяльності і цілком відповідає вимогам до одиниці аналізу психічного. Викладено проблеми формування і оцінювання рівня сформованості образу виконання рухової діяльності (ОВРД). Визначено загальні психолого-педагогічні підходи до побудови навчального процесу, спрямованого на розвиток і удосконалення рухової діяльності. Внесено уточнення в теорію функціонування психічного образу, теорію функціональних систем, принципи побудови навчальних програм.

Підведення підсумків проведеного дослідження дозволило сформулювати висновки, головний зміст яких полягає в наступному.

1. “Рухова діяльність” – специфічний вид діяльності, система рухових дій, що забезпечують взаємодію суб’єкта з навколишнім середовищем. Наслідком такої взаємодії є розвиток психомоторних функцій і психіки індивіда в цілому. Опанування і вдосконалення прийомів організації, побудови рухової діяльності та управління нею здійснюються в онтогенезі на базі актуалізації філогенетичних утворень шляхом формування адекватного ставлення до ситуації, що виникла, та вибору оптимального способу її вирішення, з урахуванням можливостей суб’єкта, смислової структури та задачі дії.

2. Нервова система хребетних має складну, модульну, багаторівневу ієрархічну організацію. Вона пронизана нервовими мережами, які беруть участь у створенні сенсорних, моторних та центральних систем, в обробці як основної, так і додаткової інформації, у складних процесах регуляції рухової діяльності. За їх допомогою утворюються центральні системи, які безпосередньо не є ні специфічно руховими, ні сенсорними, але беруть участь в утворенні вищих психічних функцій.

3. Аналіз сенсорної інформації – ієрархічно організований процес, на кожній сходинці якого відбувається перетворення інформації, яка надійшла з попереднього рівня. Цей процес здійснюється в ланцюзі релейних нейронів. При кожному перетворенні за рахунок порівняння вилучаються всі нові відомості (розбіжності підкреслюються і виділяються). Просте “парування” збуджувальних та гальмівних впливів (біполярні утворення) – основа побудови нейронних ланцюгів у всіх сенсорних системах та неодмінна умова функціонування, орієнтування, уваги, мотивації, емоцій, апарату прийняття рішень, планування, зіставлення, побудови програми і виконання дій, контролю діяльності.

4. Система регуляції та управління рухами на нейрофізіологічному рівні, викладена в гіпотезі про функціонування веретена P.A.Merton, є досить переконливою. Найбільш повно механізми управління локомоціями відображені в гіпотезі багаторядного кільця (Н.М.Будакова, М.Л.Шик, М.О.Алексеєв, В.С.Гурфінкель, П.Г.Костюк та ін.), яке є досить простим та ефективним механізмом різкого зменшення ступенів свободи і забезпечення єдності крокоступних кінцівок.

5. Отримані нами в результаті досліджень вертикальні та поздовжні складові біодинамічних хвиль, ідентичні змістовій структурі хвиль, описаних М.О.Бернштейном, Л.В.Чхаідзе, Д.Д.Донським, і характеризують діяльність нервової системи й того, що відбувається на периферії. При цьому: одну групу кривих становлять спонтанно-іннерваційні хвилі (основні чи провідні). Управління ними здійснюється за рахунок рівнів А, B, С1 і створених на їх основі відповідних матриць; до другої групи кривих входять реактивно-іннерваційні хвилі – (супутні), що виникають лише на периферії. Цими хвилями управляють рівні А, B, С1, С2 і створені на їх основі відповідні матриці; третя група – механічно-реактивні (допоміжні) хвилі. Управління ними здійснюється за рахунок рівнів А, B, С1, С2, D, Е, а також енграм, актуалізованих і новостворених матриць.

6. На основі аналізу змін просторово-часових характеристик системи рухів спринтерів юнаків та юніорів було виділено ряд констант, існування яких підтверджує висунуту гіпотезу про наявність філогенетичних енграм. Біодинамічна константа через емоції, мотиви, цілі, відчуття та рухи забезпечує формування сенсомоторного поля руху, розвиток сприймання та окремих його властивостей, що уможливлює утворення образів руху, дії, діяльності.

7. Кортикальна колонка – це те місце, де, відповідно до своєї специфічної чутливості до даної структури нейронної активності та особливостей побудови, утворюється енграма, починає формуватися специфічний сенсорний комплекс, на базі якого формується далі специфічний сенсорний синтез, а потім і образи руху, дії, діяльності.

8. Рівень когнітивних процесів, характеристики емоційно-мотиваційної сфери, показники сформованості сенсомоторної координації тісно корелюють з успішністю рухової діяльності. Виявлено шестиетапну схему організації циклічно діючої двокільцевої матричної багаторівневої функціональної системи. На кожному з шести етапів конкретного акту управління рухами відбувається свій цикл послідовної актуалізації механізму формування ставлення індивіда до ситуації, механізму, що задає, механізму, який програмує та механізму, що зіставляє, механізму корекцій. Основу функціонування цих механізмів становить орієнтувально-пошукова діяльність, яка щоразу поновлюється при виявленні розбіжностей між задачею та результатом дії на кожному з етапів і після виявлення розбіжностей між заданою програмою руху, дії, діяльності та кінцевим результатом.

9. Функціонування психологічних механізмів побудови рухової діяльності та управління нею пов’язане з індивідуально-типологічними особливостями і основними властивостями нервової системи індивіда. Здійснення однієї й тієї самої пристосувальної фізіологічної функції може забезпечуватися різними психічними властивостями.

10. Ознакою методологічної зрілості конкретного напрямку в науці та початку системної побудови теорії є постановка проблеми виділення вихідної одиниці аналізу. З’ясовано, що специфічний сенсорний комплекс, що є початком формування образу виконання руху, дії, діяльності, знімає протиріччя між зовнішнім і внутрішнім, суб'єктивним і об'єктивним і цілком відповідає вимогам до одиниці аналізу психічного.

11. Удосконалення психофізіологічних механізмів управління руховою діяльністю стає можливим за достатньо високого ступеня організації діяльності функціональної системи та врахування етапності побудови образу виконання рухової діяльності за участю: а) орієнтувально-пошукової діяльності; б) цілей, мотивації, емоцій; в) наявних енграм, автоматизмів, навичок, координаційних структур, які актуалізуються завдяки існуванню специфічних сенсорних комплексів, специфічних сенсорних синтезів і сформованої на їх основі ієрархії психічних образів – від образів потребного майбутнього до образів виконання руху, дії, діяльності.

12. Аналіз ступеня розвитку когнітивних, мотиваційно-пізнавальних, індивідуально-типологічних та особистісних характеристик у яскраво виражених екстравертів та інтровертів високої кваліфікації, а також факторний та кластерний аналіз взаємозв’язків між цими показниками показали, що екстраверти та інтроверти різняться між собою мірою сформованості, набором та послідовністю сполучення досліджуваних характеристик, які, входячи до стрижневого кластеру, формують складну багаторівневу матричну систему взаємодії. Така організація взаємодії забезпечує екстравертам та інтровертам можливість залучати до формування образу виконання рухової діяльності різні компенсаторні механізми, що в решті решт приводить до набуття ними високого рівня майстерності в організації, побудові рухової діяльності та управлінні нею.

13. Навчальну діяльність, спрямовану на формування образів виконання руху, дії, діяльності, необхідно розпочинати з актуалізації мотивів, оволодіння операційним складом дії; конкретизації смислоутворювального мотиву до навчальної ситуації, яка пропонується, і формулюванні цілей дії та умов її реалізації; пошуку інформації і самостійного добору засобів та методів, необхідних для розв’язання сформульованої задачі дії, руху, діяльності; формування образів уявлення, образів потребного майбутнього, образів дії, руху, діяльності, що визначають кінцевий результат рухової дії та їх оцінки з використанням розбіжностей за зовнішньою та внутрішньою оцінками; формування образу виконання руху, дії, діяльності та його подальшого вдосконалення за рахунок функціонування двокільцевої багаторівневої циклічної матричної системи організації, побудови та управління руховою діяльністю.

14. Застосування алгоритму реабілітаційних заходів, розробленого на основі запропонованої теорії, дає змогу скоротити термін реабілітації хворих, що зазнали інсульту, і підвищити її ефективність.

15. Перспективи подальших досліджень з цієї проблеми ми пов’язуємо з такими сферами практичної діяльності: розробка новітніх технологій в ортопедії (протезування), створення інженерних конструкцій для роботи в небезпечних для людини умовах (робототехніка), організація навчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, професійний відбір (створення методів і методик діагностики, спрямованих на виявлення психологічного і психофізіологічного профілю особистості), лікувальна фізкультура (розробка ефективних методик реабілітації) тощо.

Публікації автора:

  1. Монографії:

1.1. Малхазов О.Р. Психологія та психофізіологія управління руховою діяльністю: Монографія, – Київ.: Євролінія, 2002. – 320 с.

  1. Статті в спеціалізованих журналах, збірниках та інших наукових виданнях:

2.1. Грищенко Е.В., Жадан І.В., Малхазов О.Р. Використання багатоканального хронометричного пристрою при досліджені процесу навчання // Радянська школа. – 1985. – №1.– С.35–38.

2.2. Малхазов А.Р., Мазыло И.В., Мельников Д.А. Воспитание стремления к самообразованию слушателей подготовительного отделения // Учебний процесс и социологические исследования. – Киев. – 1989.– С.159–165.

    1. Малхазов А.Р. Рецензия на книгу Поспелова Н.Н., Поспелова И.Н. Формирование мислительных операций у старшеклассников. – М.: Просвещение, 1989. – 210 с. // Советская педагогика. – 1990. – №9. – С. 157–158.

    2. Малхазов О.Р. Координаційна структура як основа розуміння психологічних механізмів управління локомоторними актами // Мат. II-ї мижвуз. наук. конф. виклад. і студ. з проблем фіз. вих. – Укр. Акад. Наук. Нац. Прогресу. –Вінниця. – 1996. – С.140–145.

    3. Малхазов О.Р., Радов Г.О. Психофізіологічні аспекти проблеми конфліктів // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. – К., 1997. – С.173–178.

    4. Малхазов О.Р. Загальна схема функціонування психологічних механізмів управління руховою діяльністю //Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: В 3 т. Т.2. – К.: Гнозіс, 1998. – С – 408 – 416.

    5. Малхазов О.Р. Складові психічного образу рухової діяльності //Вісник Харківського державного ун. – 1999. – .№ 439. Ч.1,2. – С.77 – 80.

    6. Малхазов О.Р. Емоції та їх роль в управлінні руховою діяльністю // Наука і освіта. – Одеса, 1999, №№ 1,2. – С. 111–113.

    7. Малхазов О.Р. Механізми становлення та проблема вимірювання рівня сформованості образу виконання рухової діяльності //Проблеми пенітенціарної теорії і практики. –Київ.: МП Леся, 2000. – С.187–190.

    8. Малхазов О.Р. Технологія і досвід статистичного прогнозування динаміки електоральної поведінки //Наукові студії із соціальної та політичної психології. – Зб. статей. К.: 2000, Вип. 3 (6). – С. 163 – 181.

    9. Малхазов О.Р. Соціально–психологічні аспекти розв’язання проблеми політичної освіти та виховання молоді. //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. накук. пр. – Вип. 2 (5).– К: Інформ. - видавн. центр Тов. ”Знання”. – 2000. – С. 149 – 156.

    10. Малхазов О.Р. Психофізіологічні механізми регуляції дій і діяльності особистості //Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: МП Леся, 2001.– С.303–309.

    11. Малхазов О.Р. Психофізіологічні чинники психічного розвитку особистості //Інститут психології ім. Г.С. Костюка. АПН України. Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання. – Зб. наук. пр. К.: Нора – Прінт, 2001.– С. 122–126.

    12. Малхазов О.Р. Психологічні основи реабілітації осіб, що перенесли інсульт //Наукові студії із соціальної та політичної психології. – Зб. статей. К.: 2000, Вип. 4 (7). – С. 232– 239.

    13. Малхазов О.Р. Координаційна структура та її роль в управлінні руховою діяльністю //Вісник військово-спеціальні науки Київського ун–та ім. Т. Г. Шевченка. К.: 2002, Вип. 5. – С.54 – 59.

    14. Малхазов О.Р. До питання про одиницю аналізу психічного // Психологічні перспективи. Вип. 2. – Луцьк.: Вежа, 2002. – С. 37–45.

    15. Малхазов О.Р. Психологічні аспекти рухової діяльності // Інститут психології ім. Г.С. Костюка. АПН України. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. – Т.3. –К.: Міленіум, 2002. – С. 287–290.

    16. Малхазов О.Р. Динаміка індивідуально-типологічних та психофізіологічних характеристик студентської молоді (1976–2000 рр.) // Інститут психології ім. Г.С. Костюка. АПН України. Актуальні проблеми сучасної української психології. – К.: Нора - прінт, 2002. – Вип. 22. – С. 173–181.

    17. Малхазов О.Р. Біомеханічні та психофізіологічні константи в управлінні руховою діяльністю //Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: МП Леся, 2002.– С. 314–321.

    18. Малхазов О.Р. Психофізіологічні та психологічні особливості формування образу виконання рухової діяльності (ОВРД) екстравертами та інтровертами //Актуальні проблеми суїцидології. – Зб. наук. пр. (спец. Випуск Бюлетеня Київського інституту внутрішніх справ “Проблеми пенітенціарної теорії і практики” за мат. III Міжнарод. наук.-практ. конф.) – К.: 2002, Ч.2. – С.102–108.

    19. Малхазов О.Р. Загальні психолого-педагогічні принципи побудови навчального процесу удосконалення рухової діяльності //Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: МП Леся, 2003. – С. 127–134.

    Крім того, основні положення дисертації опубліковані у 34 матеріалах доповідей на наукових конференціях.