Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Радіобіологія


Гудков Дмитро Ігорович. Радіонукліди в компонентах водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС: розподіл, міграція, дозові навантаження, біологічні ефекти : Дис... д-ра наук: 03.00.01 - 2006.



Анотація до роботи:

Гудков Д.І. Радіонукліди в компонентах водних екосистем зони відчуження Чорнобильської АЕС: розподіл, міграція, дозові навантаження, біологічні ефекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2006.

Дисертація присвячена особливостям поведінки штучних довгоіснуючих радіонуклідів у водних екосистемах зони відчуження Чорнобильської АЕС і їхньому біологічному значенню для водних організмів в умовах хронічного радіаційного впливу. Вміст 90Sr у донних відкладах озерних екосистем ближньої (10- кілометрової) зони відчуження становить 89–95 %, 137Cs – 99 %, ізотопів трансуранових елементів (ТУЕ) 238Pu, 239+240Pu і 241Am – практично 100 % загального вмісту в екосистемі. Підвищена міграційна активність 90Sr зумовлює більш високий його вміст у водній компоненті (4–10 %) порівняно із 137Cs (0,5–0,6 %) і ТУЕ (0,03–0,04 %) і, навпаки, менший – у сестоні (0,15–0,16 %) порівняно з 137Cs (0,25–0,30 %). Вміст 90Sr у біотичній компоненті становить 0,25–0,61 %, 137Cs – 0,14–0,47 %, ТУЕ – 0,07–0,16 % загального їх вмісту в екосистемі. Потужність поглинутої дози для гідробіонтів літоральної зони водойм реєструється в діапазоні 1,810–3 – 3,4 Гр/рік. Найбільші дози опромінення відзначено для озер одамбованої ділянки лівобережної заплави р. Прип’яті – Глибокого і Далекого-1, найменші – для проточних водних об’єктів – рік Ужа і Прип’яті. У клітинах гідробіонтів водойм зони відчуження зареєстровано більш високий рівень аберацій хромосом, ніж в умовно чистих водоймах: до 7,8 % у меристематичних тканинах вищих водяних рослин, до 10,5 % у ембріонів риб і до 26,7 % у ембріонів черевоногих молюсків.

1. У результаті виконаних досліджень встановлено кількісні параметри питомої активності радіонуклідів 90Sr, 137Cs і трансуранових елементів (ТУЕ) 238Pu, 239+240Pu та 241Am у біотичних і абіотичних компонентах водних екосистем, оцінено дозові навантаження на гідробіонтів різного систематичного положення і вивчено деякі біологічні ефекти у водних організмів за умов водойм зони відчуження Чорнобильської АЕС (ЧАЕС).

2. Вміст 90Sr у донних відкладах озерних екосистем ближньої (10-кілометрової) зони відчуження становить 89–95 %, 137Cs – 99 %, ТУЕ – практично 100 % загальної кількості в екосистемі. Підвищена міграційна активність 90Sr зумовлює більш високий його вміст у водній компоненті (4–10 %) порівняно із 137Cs (0,5–0,6 %) і ТУЕ (0,03–0,04 %) і, навпаки, менший – у сестоні (0,15–0,16 %) порівняно із 137Cs (0,25–0,30 %). Вміст 90Sr у біотичній компоненті становить 0,25–0,61 %, 137Cs – 0,14–0,47 %, ТУЕ – 0,07–0,16 % загального вмісту в екосистемі.

3. У двостулкових молюсках озерних екосистем сконцентровано до 99 % 90Sr від загальної його кількості в угрупованнях зообентосу. Загальний вміст 90Sr у цих безхребетних становить 38–89 % його кількості в біоті. При цьому 10–53 % припадає на вищі водяні рослини, до 2 % – на риб, близько 1–10 % – на черевоногих молюсків і менше 1 % – на представників «м’якого» зообентосу (олігохет і хірономід). Аналогічна картина спостерігається й у розподілі ТУЕ, однак при цьому знижується внесок двостулкових молюсків – до 15–80 %, черевоногих молюсків і риб – до часток відсотка і зростає частка макрофітів – до 20–85 %.

4. У зв’язку з високими коефіцієнтами концентрування (Кк) 137Cs у представників «м’якого» зообентосу їх внесок у вміст радіонукліда в донних безхребетних тваринах становить до 65 %, частка двостулкових молюсків за вмістом 137Cs не перевищує 35 %. У загальному вмісті 137Cs у біоті озер близько 85–98 % припадає на вищі водяні рослини, 1–7 і 2–8 % – відповідно на зообентос і рибу, менше 1 % – на черевоногих молюсків.

5. Інтенсивність заростання озер зони відчуження вищими водяними рослинами впливає на гідрохімічний режим водойм і змінює характер розподілу радіонуклідів у компонентах екосистем. При збільшенні біомаси макрофітів у водному середовищі створюються умови, за яких підсилюється десорбція радіонуклідів, насамперед 90Sr, з подальшим їх переходом у розчинний стан.

6. Питома активність радіонуклідів у тканинах вищих водяних рослин характеризується видовою специфічністю. Найбільші Кк 90Sr зареєстровані у рдесників, 137Cs – у представників роду осок, ТУЕ – у рогозу вузьколистого. Внаслідок підвищеної здатності цих рослин накопичувати радіонукліди їх Кк у декілька разів перевищують середні значення аналогічного показника для інших досліджуваних видів. На цій підставі їх можна розглядати як специфічні накопичувачі основних дозоутворюючих радіонуклідів.

7. Динаміка питомої активності радіонуклідів у вищих водяних рослин протягом вегетаційного періоду підлягає чіткій сезонній ритміці. Найбільші показники зареєстровані в пік вегетації – в кінці липня – серпні. При цьому значення Кк радіонуклідів для деяких видів можуть відрізнятися у 4 рази.

8. Будівництво комплексу протиповеневих дамб і деградація існуючих меліоративних систем на ділянці лівобережної заплави р. Прип’яті спричинили зміну гідрологічного режиму, підсилили процеси перезволоження та заболочування одамбованих територій. Внаслідок цього на тлі загальних тенденцій збільшення кількості мобільних форм 90Sr у ґрунтах водозбірних територій і донних відкладах водойм зони відчуження поступово зростає питома активність радіонукліда у воді озер, розташованих на цих територіях, та інтенсивність його концентрування вищими водяними рослинами. Для деяких видів макрофітів питома активність 90Sr порівняно з показниками початку 1990-х років зросла більш ніж на порядок і значно перевищила таку 137Cs.

9. Перезволоження та заболочування забруднених радіонуклідами територій призводить до прискорення процесів мобілізації фіксованих ґрунтовими частинками радіоактивних речовин і формування своєрідних «депо» рухливих форм, перш за все 90Sr, які у багатоводні періоди можуть стати джерелом збільшення виносу радіонукліда в р. Прип’ять і далі за межі зони відчуження ЧАЕС.

10. При проведенні радіоекологічного моніторингу водних екосистем вищі водяні рослини, що мають високі Кк радіонуклідів, можуть бути одним з найбільш чутливих тест-об’єктів для реєстрації збільшення питомої активності мобільних форм радіонуклідів у водоймах.

11. Серед прісноводних молюсків найбільші Кк 137Cs притаманні видам-фільтраторам – дрейсені та уніонідам. Видоспецифічність концентрування 90Sr і ТУЕ молюсками визначається насамперед питомою часткою черепашки, а 137Cs – еколого-біологічними особливостями виду, і зокрема типом живлення. У черевоногих молюсків зареєстрований зворотний розмірно-масовий ефект концентрування 137Cs.

12. Середні значення питомої активності 90Sr і 137Cs у тканинах риб річок зони відчуження в основному не перевищують допустимі рівні державних гігієнічних нормативів (ДР-97). Випадки перевищення концентрації 137Cs за 1997–2005 рр. у р. Прип’яті становили близько 20 % загальної кількості виловлених особин, у р. Ужі – виявлено поодинокі випадки. Риби замкнутих і слабопроточних водойм практично в усіх виловах характеризуються значним перевищенням ДР-97 питомої активності радіонуклідів. Середні її значення у тканинах риб озер Красненської заплави більш ніж на два порядки перевищують ДР-97. Максимальні значення питомої активності 137Cs в усіх водоймах зони відчуження спостерігали переважно у хижих видів.

13. На підставі досліджень гідрохімічного складу води та порівняльного аналізу співвідношення питомої активності 90Sr і 137Cs у тканинах гідробіонтів різних водних об’єктів встановлено кількісні закономірності інтенсивності концентрування 137Cs, яка визначається іонно-сольовим складом води, перш за все відношенням вмісту катіонів Ca2++Mg2+ до Na++K+.

14. Потужність поглинутої дози для гідробіонтів літоральної зони досліджуваних водних об’єктів реєструється в діапазоні 1,810–3 – 3,4 Гр/рік. Максимальні дози відзначено для озер одамбованої ділянки лівобережної заплави р. Прип’яті – Глибокого і Далекого-1, мінімальні – для проточних водних об’єктів – рік Ужа і Прип’яті.

15. Співвідношення доз, зумовлених зовнішнім і внутрішнім опроміненням гідробіонтів у різних водоймах, істотно варіює і залежить від вмісту gвипромінюючих радіонуклідів у донних відкладах літоральної зони і ґрунтах, що прилягають до берегової лінії. При високому рівні забруднення останніх до 95 % дози може формуватися за рахунок зовнішніх джерел і лише 5 % – за рахунок радіонуклідів, інкорпорованих у тканинах. Потужність дози зовнішнього опромінення для гідробіонтів однієї водойми може коливатися в межах трьох порядків і залежати від рівня радіонуклідного забруднення екологічної зони, яку займає вид у водоймі.

16. У клітинах гідробіонтів водойм зони відчуження спостерігається підвищений рівень аберацій хромосом: до 7,8 % у меристематичних тканинах вищих водяних рослин (очерет звичайний, стрілолист стрілолистий), до 10,5 % у ембріонів риб (карась звичайний, лин) і до 26,7 % у ембріонів черевоногих молюсків (ставковик звичайний). В умовно чистих водоймах частота хромосомних аберацій для видів, що досліджувалися, не перевищувала 2,6 %.

17. Для очерета звичайного у найбільш забруднених водоймах ближньої зони відчуження виявлено високий рівень ураження паразитичними грибами Claviceps purpurea та галоутворюючими членистоногими Steneotarsonemus phragmitidis і Lipara sp. (іноді до 100 % популяції водойми), яке швидко поширюється в інших водоймах, істотно знижуючи темпи росту, насіннєву продуктивність і біомасу рослин. Зареєстровано численні випадки аномального галуження головного стебла рослин, які не мають видимих механічних та інших ушкоджень.

18. Процеси автореабілітації замкнутих водойм зони відчуження ЧАЕС відбуваються вкрай повільно, унаслідок чого екосистеми більшості озер, стариць і затонів й дотепер характеризуються високим рівнем радіонуклідного забруднення зі складною структурою розподілу і динамічністю фізико-хімічних форм, що впливають на міграцію і концентрування радіонуклідів у компонентах екосистем. За умов водойм зони відчуження у водних організмів зареєстровано численні ефекти, які свідчать про ураження біологічних систем на різних рівнях організації. Подальше вивчення цих ефектів є важливою складовою комплексу заходів, пов’язаних із прогнозуванням і мінімізацією наслідків аварії на ЧАЕС для біоти.

Публікації автора:

  1. Gudkov D.I., Nazarov A.B., Derevets V.V., Kuzmenko M.I. Radionuclides in freshwater birds of the water reservoirs within the Chernobyl NPP exclusion zone // Journal of Ornithology. – 2000. – Vol. 36, Suppl. – P. 37–38 (Польові дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  2. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Гидробионты в радиоэкологическом мониторинге водоемов зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Гигиена населенных мест. – 2000. – Вып. 36. – Ч. 1. – С. 404–414 (Розробка та оптимізація системи радіоекологічного моніторингу водойм зони відчуження ЧАЕС).

  3. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Особенности концентрирования радионуклидов пресноводными моллюсками зоны отчуждения ЧАЭС // Сборник научных трудов Института ядерных исследований НАН Украины. – 2001. – № 3 (5). – С. 152–156 (Польові дослідження, спектрометричний аналіз та узагальнення отриманих даних).

  4. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Радионуклиды в высших водных растениях водоемов зоны отчуждения ЧАЭС // Сборник научных трудов Института ядерных исследований НАН Украины. – 2001. – № 2 (4). – С. 142–149 (Польові дослідження, інтерпретація отриманих даних).

  5. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. 90Sr и 137Cs в высших водных растениях зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Радиационная биология. Радиоэкология. – 2001. – Т. 41, № 2. – С. 232–238 (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  6. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Функционально-экологические и возрастные закономерности концентрирования радионуклидов пресноводными моллюсками зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Радиационная биология. Радиоэкология. – 2001. – Т. 41, № 3. – С. 326–330 (Польові та спектрометричні дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  7. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Радионуклиды 90Sr, 137Cs, 238Pu, 239+240Pu и 241Am в высших водных растениях зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Физиология и биохимия культурных растений. – 2001. – Т. 33, № 2. – С. 112–119 (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  8. Деревець В.В., Кірєєв С.І., Обрізан С.М., Годун Б.О., Халява В.Г., Купченко П.Г., Горський Б.О., Назаров О.Б., Гудков Д.І. Радіаційний стан зони відчуження. 15 років після аварії // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. – 2001. – № 17. – С. 5–19 (Інтерпретація даних досліджень водних екосистем).

  9. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Радионуклиды 238Pu, 239+240Pu и 241Am в компонентах озерных биоценозов зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – № 4 (15). – С. 8–11 (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  10. Кузьменко М.І., Гудков Д.І., Паньков І.В. Радіонукліди та їх екологічне значення у водоймах України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – № 4 (15) – С. 19–21 (Теоретичний аналіз радіаційних ефектів у водних екосистемах).

  11. Деревец В.В., Борисюк М.Н., Гудков Д.И., Кузьменко М.И., Назаров А.Б. Радионуклиды в компонентах водных биоценозов зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Проблеми чорнобильської зони відчуження. – 2001. – Вип. 7. – С. 83–106 (Польові дослідження, інтерпретація отриманих даних).

  12. Гудков Д.И., Зуб Л.Н., Савицкий А.Л., Назаров А.Б., Каглян А.Е. Макрофиты зоны отчуждения Чернобыльской АЭС: формирование растительных сообществ и особенности радионуклидного загрязнения в условиях левобережной поймы р. Припять // Гидробиологический журнал. – 2001. – Т. 37, № 6. – С. 64–81 (Польові дослідження, аналіз радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин, узагальнення отриманих даних).

  13. Гудков Д.И., Зуб Л.Н., Савицкий А.Л., Каглян А.Е., Назаров А.Б. Высшие водные растения Красненской поймы р. Припяти: фитоценотические особенности и видоспецифичность концентрирования радионуклидов // Доповіді Національної академії наук України. – 2001. – № 11. – С. 181–186 (Польові дослідження, аналіз радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин, інтерпретація отриманих даних).

  14. Гудков Д.І., Деревець В.В., Кузьменко М.І., Назаров О.Б. Результати радіоекологічного моніторингу риб у водоймах зони відчуження Чорнобильської АЕС (1997–2001 рр.) // Науковий Вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 45. – С. 162–174 (Аналіз радіонуклідного забруднення риб, узагальнення отриманих даних).

  15. Радіонукліди у водних екосистемах України. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонти зони відчуження Чорнобильської АЕС: Монографія / М.І. Кузьменко, В.Д. Романенко, В.В. Деревець, О.М. Волкова, Д.І. Гудков та ін. – К.: Чорнобильінтерінформ, 2001. – 318 с. (Глави 3, 5).

  16. Гудков Д.И., Зуб Л.Н., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б., Каглян А.Е., Савицкий А.Л. Радионуклиды 90Sr, 137Cs, 238Pu, 239+240Pu и 241Am в макрофитах Красненской поймы: видоспецифичность концентрирования и распределение в компонентах фитоценоза // Радиационная биология. Радиоэкология. – 2002. – Т. 42, № 4. – С. 427–436 (Польові дослідження, аналіз радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин, інтерпретація отриманих даних).

  17. Гудков Д.И., Каглян А.Е. Радиоэкологические исследования // Экологическое состояние трансграничных участков рек бассейна Днепра на территории Украины – К.: Академпериодика, 2002. – С. 190–222 (Радіоекологічні дослідження Інституту гідробіології НАН України).

  18. Gudkov D.I, Zub L.N., Savitsky A.L., Nazarov A.B., Kaglyan A.Ye. Macrophytes of the exclusion zone of the Chernobyl nuclear power station: the formation of plant communities and peculiarities of radioactive contamination of the left-bank floodplain of the Pripyat river // Hydrobiological Journal. – 2002. – Vol. 38, № 5. – P. 116–132 (Польові дослідження, аналіз радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин, узагальнення отриманих даних).

  1. Gudkov D.I., Derevets V.V., Kuzmenko M.I., Nazarov A.B. Radioactive contamination of aquatic ecosystem within the Chernobyl NPP exclusion zone: 15 years after accident // In: Protection of the Environment from Ionising Radiation. The Development and Application of a System of Radiation Protection for the Environment. – IAEA-CSP-17. – Vienna: IAEA, 2003. – P. 224–231 (Польові дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  2. Gudkov D.I., Derevets V.V., Kuzmenko M.I., Nazarov A.B., Mardarevich M.G., Ponomaryov A.V., Krot Yu.G., Kipnis L.S. Hydrobionts of the Chernobyl NPP exclusion zone: Radioactive contamination, doses and effects // Contributed Papers of the International Conference on the Protection of the Environment from the Effects of Ionizing Radiation, 6–10 October 2003, Stockholm, Sweden. – IAEA-CN-109. – Vienna: IAEA, 2003. – P. 106–109 (Відбір проб, дозиметричні дослідження, розрахунки дозових навантажень, науковий супровід цитогенетичних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  3. Gudkov D.I., Zub L.N., Savitsky A.L. Hydrotechnical facilities within the Chernobyl nuclear power plant exclusion zone: impacts on hydrologic regime and plant growth patterns of floodplain water bodies of the Pripyat River // Water Science and Technology. – 2003. – Vol. 48, № 7. – P. 89–96 (Польові дослідження, аналіз радіонуклідного забруднення вищих водяних рослин, інтерпретація отриманих даних).

  4. Каглян А.Е., Кленус В.Г., Беляев В.В., Кузьменко М.И., Юрчук Л.П., Гудков Д.И., Яблонская Л.И. Динамика накопления 90Sr и 137Cs моллюсками водоемов зоны отчуждения ЧАЭС // Эколого-функциональные и фаунистические аспекты исследования моллюсков, их роль в биоиндикации состояния окружающей среды: Сборник научных трудов / Под ред. А.П. Стадниченко. – Житомир: Изд-во «Волынь», 2004. – С. 65–68 (Участь в інтерпретації результатів досліджень).

  5. Гудков Д.И., Назаров А.Б., Мардаревич М.Г., Сивак О.В. Дозовые нагрузки и биологические эффекты у гидробионтов зоны отчуждения Чернобыльской АЭС. В кн.: Сахаровские чтения 2004 года: экологические проблемы XXI века / Под ред. С.П. Кундаса, В.А. Чудакова. – Минск: Изд-во «Триолета», 2004. – С. 202–204 (Відбір проб, дозиметричні дослідження, розрахунки дозових навантажень, науковий супровід цитогенетичних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  6. Деревець В.В., Кірєєв С.І., Ткаченко Ю.В., Обрізан С.М., Годун Б.О., Халява В.Г., Купченко П.Г., Бицуля В.В., Горський Б.О., Назаров А.Б., Вишневський Д.О., Пилипчук Т.В., Гудков Д.І. Радіаційний стан зони відчуження в 2003 році // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. – 2004. – № 1 (23). – С. 6–32 (Інтерпретація результатів досліджень водних екосистем).

  7. Gudkov D.I., Derevets V.V., Kuzmenko M.I., Kireev S.I., Nazarov A.B. Monitoring of radioactive contamination of aquatic ecosystems within the Chernobyl exclusion zone // Proceedings of the International Water Association 4th World Water Congress, 20–24 September 2004, Marrakesh, Morocco. – 7 p. (CD-ROM file 116031.pdf) (Польові дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  8. Каглян А.Е., Кленус В.Г., Беляев В.В., Кузьменко М.И., Гудков Д.И., Волкова Е.Н., Насвит О.И., Яблонская Л.И., Юрчук Л.П., Матвиенко Л.П., Широкая З.О. 90Sr и 137Cs в компонентах экосистем Днепровских водохранилищ после аварии на Чернобыльской АЭС // В кн.: Радиоактивность и радиоактивные элементы в среде обитания человека. – Томск: Изд-во «Тандем-Арт», 2004. – С. 225–227 (Участь в інтерпретації отриманих даних).

  9. Гудков Д.И., Деревец В.В., Кузьменко М.И., Назаров А.Б., Крот Ю.Г., Кипнис Л.С., Мардаревич М.Г., Сивак Е.В. Гидробионты зоны отчуждения Чернобыльской АЭС: современные уровни содержания радионуклидов, дозовые нагрузки и цитогенетические эффекты // В кн.: Радиоактивность и радиоактивные элементы в среде обитания человека. – Томск: Изд-во «Тандем-Арт», 2004. – С. 167–171 (Відбір проб, дозиметричні дослідження, розрахунки дозових навантажень, науковий супровід цитогенетичних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  10. Syvak O.V., Gudkov D.I., Nazarov A.B. Chromosome aberrations in cells of the snail (Lymnaea stagnalis L.) embryos from water bodies within the Chernobyl NPP exclusion zone // Central European Journal of Occupational and Environmental Medicine. – 2004. – Vol. 10, Suppl. – P. 189–190 (Польові дослідження, науковий супровід цитогенетичних досліджень, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  11. Каглян О.Є., Кленус В.Г., Беляєв В.В., Волкова О.М., Кузьменко М.І., Насвіт О.І., Яблонська Л.І., Юрчук Л.П., Гудков Д.І., Широка З.О., Матвієнко Л.П. Радіонуклідне забруднення гідробіонтів та абіотичних компонентів екосистем водосховищ Дніпровського каскаду після аварії на ЧАЕС // Природничий альманах. Серія: Біологічні науки. – 2004. – Вип. 5. – С. 42–54 (Участь в аналізі отриманих даних).

  12. Гудков Д.И., Деревец В.В., Зуб Л.Н., Каглян А.Е., Киреев С.И., Кленус В.Г., Кузьменко М.И., Кулачинский А.В., Машина В.П., Назаров А.Б., Савицкий А.Л. Радионуклиды 90Sr, 137Cs, 238Pu, 239+240Pu и 241Am в компонентах озерных экосистем Красненской поймы р. Припяти // Гидробиологический журнал. – 2005. – Т. 41, № 1. – С. 76–91 (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  13. Гудков Д.И., Деревец В.В., Зуб Л.Н., Каглян А.Е., Киреев С.И., Кленус В.Г., Кузьменко М.И., Кулачинский А.В., Машина В.П., Назаров А.Б., Савицкий А.Л. Радионуклиды в озерных экосистемах Красненской поймы р. Припяти: содержание и распределение в биотических и абиотических компонентах // Доповіді Національної академії наук України. – 2005. – № 5. – С. 187–193 (Польові дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  14. Гудков Д.И., Деревец В.В., Зуб Л.Н., Каглян А.Е., Киреев С.И., Кленус В.Г., Кузьменко М.И., Кулачинский А.В., Машина В.П., Назаров А.Б., Савицкий А.Л. Распределение радионуклидов по основным компонентам озерных экосистем зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Радиационная биология. Радиоэкология. – 2005. – Т. 45, № 3. – С. 271–280 (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

  15. Цыцугина В.Г., Гудков Д.И., Назаров А.Б., Горбенко В.П. Повреждения хромосом в клетках олигохет Stylaria lacustris в водоемах зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Гидробиологический журнал. – 2005. – Т. 41, № 3. – С. 69–74 (Польові дослідження, участь в аналізі та інтерпретації отриманих даних).

  16. Гудков Д.И., Каглян А.Е., Кленус В.Г., Назаров А.Б. Динамика содержания радионуклидов в высших водных растениях зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: «Гідроекологія». – 2005. – № 3 (26). – С. 114–117 (Польові дослідження, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних).

  17. Гудков Д.И., Кузьменко М.И., Кленус В.Г., Каглян А.Е., Назаров А.Б., Кулачинский А.В., Зуб. Л.Н., Машина В.П. Радионуклиды в компонентах экосистем пойменных озер зоны отчуждения Чернобыльской АЕС // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: «Гідроекологія». – 2005. – № 3 (26). – С. 117–119 (Польові дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  18. Гудков Д.И., Ужевская С.Ф., Назаров А.Б., Колодочка Л.А. Случаи массового поражения тростника галлообразующими клещами в водоемах зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: «Гідроекологія». – 2005. – № 3 (26). – С. 119–121 (Польові дослідження, аналіз радіоекологічної ситуації у водоймах, участь в аналізі та узагальненні результатів лабораторних досліджень).

  19. Каглян О.Э., Кленус В.Г., Бєляєв В.В., Гудков Д.І., Набиванець Ю.Б., Насвіт О.І., Кузьменко М.І. Залежність вмісту 90Sr та 137Cs у вищих водяних рослинах від їх концентрації у воді та донних відкладах // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: «Гідроекологія». – 2005. – № 3 (26). – С. 188–190 (Участь в узагальненні результатів досліджень).

  20. Шевцова Н.Л., Гудков Д.И., Стойка Ю.А., Сивак Е.В. К методике определения хромосомных нарушений у высших водных растений на примере тростника обыкновенного и стрелолиста стрелолистного // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: «Гідроекологія». – 2005. – № 3 (26). – С. 478–479 (Відбір біологічного матеріалу, науковий супровід цитогенетичних досліджень).

  21. Гудков Д.И., Назаров А.Б., Мардаревич М.Г., Сивак Е.В. Гидробионты зоны отчуждения Чернобыльской АЭС: дозовые нагрузки и цитогенетические эффекты // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2005. – Вип. 3, Ч. 2. – С. 97–100 (Відбір проб, дозиметричні дослідження, розрахунки дозових навантажень, науковий супровід цитогенетичних досліджень, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

  22. Гудков Д.И., Ужевская С.Ф., Назаров А.Б., Колодочка Л.А., Дьяченко Т.Н., Шевцова Н.Л. Поражение тростника галлообразующими членистоногими в водоемах зоны отчуждения Чернобыльской АЭС // Гидробиологический журнал. – 2005. – 41, № 5. – С. 92–99 (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

  23. Kaglyan A., Klenus V., Kuz’menko M., Belyaev V., Nabivanets Yu., Gudkov D. Macrophytes as bioindicators of radionuclide contamination in ecosystems of different aquatic bodies of Chernobyl exclusion zone // In: Equidosimetry – Ecological Standartization and Equidosimetry for Radioecology and Environmental Ecology / F. Brechignac and G. Desmet (Eds.), Series C: Environmental Security – Vol. 2. – Dordrecht: Springer, 2005. – P. 79–86 (Участь в інтерпретації результатів досліджень).

  24. Gudkov D.I., Kuzmenko M.I., Derevets V.V., Nazarov A.B. Aquatic ecosystems within the Chernobyl NPP exclusion zone: The latest data on radionuclide contamination and absorbed dose for hydrobionts // In: Equidosimetry – Ecological Standartization and Equidosimetry for Radioecology and Environmental Ecology / F. Brechignac and G. Desmet (Eds.), Series C: Environmental Security – Vol. 2. – Dordrecht: Springer, 2005. – P. 333–342 (Польові дослідження, аналіз радіонуклідного забруднення компонентів водних екосистем, дозиметричні дослідження та розрахунки дозових навантажень, інтерпретація отриманих даних).

  1. Гудков Д.І., Кірєєв С.І., Обрізан С.М., Назаров О.Б., Каглян О.Є., Кленус В.Г., Халява В.Г. Радіоекологічні проблеми перезволожування та заболочування одамбованої території Красненської заплави в зоні відчуження // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. – 2005. – № 2 (26). – С. 3–7 (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

  2. Гудков Д.И., Кузьменко М.И., Киреев С.И., Назаров А.Б. Радиоэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС для водных экосистем зоны отчуждения // Радиоэкологические исследования в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС (к 20-летию аварии на Чернобыльской АЭС). Труды Коми научного центра УрО РАН, № 180. – Сыктывкар, 2006. – С. 201–223 (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення та інтерпретація отриманих даних).