Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Гідробіологія


Мірзоєва Наталя Юріївна. Розподіл і міграція Sr-90 у компонентах екосистем басейну Дніпра і Чорного моря після аварії на ЧАЕС : Дис... канд. наук: 03.00.17 - 2008.



Анотація до роботи:

Мірзоєва Н.Ю. Розподіл і міграція 90Sr у компонентах екосистем басейну Дніпра і Чорного моря після аварії на ЧАЕС – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2008.

Порівняльне вивчення зміни концентрації 90Sr у гідробіонтах і абіотичних компонентах водойми-охолоджувача ЧАЕС, Київського і Каховського водосховищ, Північно-Кримського каналу і акваторії Чорного моря після аварії на ЧАЕС дозволило визначити основні закономірності розподілу і міграції 90Sr по компонентах досліджуваних екосистем від водойми-охолоджувача ЧАЕС аж до Чорного моря, включно. Установлено, що концентрація 90Sr у воді і гідробіонтах досліджуваних водяних екосистем зменшувалася, в основному, на порядок по мірі віддалення водойм від ЧАЕС. Отримано, що тенденції зміни концентрації 90Sr у воді і гідробіонтах у часі, з достатнім ступенем адекватності, описуються експоненціальними функціями. Визначені потоки біогеохімічного самоочищення води від поставарійного 90Sr, описані особливості концентрування 90Sr водоростями і вищими водяними рослинами, молюсками, рибами досліджуваних водойм. Зроблено прогноз часу зниження концентрації 90Sr до доаварійних рівнів у воді і гідробіонтах прісних водойм і північно-західної частини Чорного моря. Оцінено, що дозові навантаження від поставарійного 90Sr на гідробіонтів з Каховського водосховища, ПКК, Чорного моря не досягли значень, здатних спричинити реєстрований вплив за весь післяаварійний період. Встановлено, що найбільш забрудненими 90Sr дотепер є донні відклади північно-західної частини Чорного моря, а саме: Дніпровсько-Бугського лиману. Обґрунтовано метод датування донних відкладів Чорного моря за піками у профілях вертикального розподілу концентрацій 90Sr.

1. Порівняльне вивчення зміни концентрацій 90Sr у гідробіонтах і абіотичних компонентах водойми-охолоджувача ЧАЕС, Київського і Каховського водосховищ, Північно-Кримського каналу (ПКК) і акваторії Чорного моря після аварії на ЧАЕС дозволило визначити основні закономірності розподілу і міграції 90Sr по компонентах досліджуваних екосистем від водойми-охолоджувача ЧАЕС аж до Чорного моря, включно.

2. Виділено індикаторні види гідробіонтів, для яких характерні загальні закономірності зміни концентрації 90Sr у біотичних компонентах екосистем. Для прісних водойм такими індикаторами є Potamogeton perfolіatus L. (вищі водяні рослини), Dreіssena bugensіs (Andr.) і Unіo pіctorum L. (молюски), Blіcca bjoerkna (L.) (риби), а для Чорного моря – Cystoseіra crіnіta (Desf.) Bory (водорості), Mytіlus galloprovіncіalіs Lmk. (молюски), Psetta maxіma maeotіca (Pallas) і Merlangіus merlangus euxіnus (Nordmann) (риби).

3. Установлено, що, відбиваючи ступінь віддалення від ЧАЕС, у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС, Київському водосховищі, Каховському водосховищі, Північно-Кримському каналі і Чорному морі у середньому сформувалися до 2006 р. наступні співвідношення концентрацій 90Sr, відповідно: у воді – 100 : 20 : 3 : 3 : 0.6 (%); у водоростях і вищих водяних рослинах – 100 : 40 : 5 : 5 : 0.5 (%); у молюсках і рибах (крім ПКК) – 100 : 5 : 3 : 0.1 і 100 : 10 : 3 : 0.3 (%); у донних відкладах – 100 : 10 : 2 : 0.7 : 0.3 (%).

4. Отримано, що тенденції зміни концентрації 90Sr у воді і гідробіонтах у часі, з достатнім ступенем адекватності, описуються експоненціальними функціями. Визначені періоди зменшення концентрації 90Sr вдвічі: у воді 4.1–24.3; водоростях і вищих водяних рослинах 3.6–7.7; молюсках 2.4–6.7 і рибах 7.8–12.9 року. Прогнозований час зниження концентрації 90Sr до передаварійних рівнів складе: у воді прісних водойм і північно-західної частини Чорного моря – 39–44 роки з моменту аварії, у прісноводних молюсках, рибах із усіх досліджуваних водойм, у вищих водяних рослинах з водойми-охолоджувача ЧАЕС і Київського водосховища – 25–73 роки.

5. Установлено, що діапазон зміни коефіцієнтів накопичення 90Sr для тих самих таксономічних груп гідробіонтів мало залежав від віддалі водойми від місця аварії. Коефіцієнти накопичення 90Sr у водоростях, вищих водяних рослинах і молюсках склали n101 – n103, рибах – n100 – n102 одиниць, що збігалося в межах варіабельності спостережень із відомими з літератури експериментальними рівнями і значеннями коефіцієнтів накопичення для інших водойм.

6. Аналіз концентрування 90Sr рибами з водойми-охолоджувача ЧАЕС і Київського водосховища, у залежності від року викліву з ікри, а також молюсками Чорного моря, у залежності від розміру раковин, свідчить про відкладення 90Sr, як аналога кальцію, у необмінних фондах гідробіонтів.

7. Визначено потоки біогеохімічного самоочищення води водойми-охолоджувача ЧАЕС, Київського і Каховського водосховищ, ПКК, севастопольських бухт Чорного моря від поставарійного 90Sr, котрі в середньому у період 1987–2006 рр. склали: 900, 300, 500, 80.9 і 0.5 ГБк у рік, відповідно. До 2006 р. загальний запас 90Sr у екосистемі севастопольських бухт зменшився на 78 % від його вмісту в бухтах в 1986 р. При цьому радіоактивний розпад 90Sr склав 49.0 % від цієї величини. Підраховано, що до 2025 р. вміст 90Sr у воді Чорного моря дорівнюватиме 1946.1 ± 231.4 ТБк, що на 446 ТБк перевищить рівень до аварії на Чорнобильській АЕС.

8. Встановлено, що найбільш забрудненими 90Sr дотепер є донні відклади північно-західної частини Чорного моря, а саме Дніпровсько–Бугського лиману. Результати аналізу вертикального розподілу концентрацій 90Sr у колонках донних відкладів Чорного моря дозволили обґрунтувати використання 90Sr у якості радіотрасера для хронологічного датування донних відкладів.

9. Розраховані дозові навантаження, отримані гідробіонтами від випромінювання 90Sr після аварії на ЧАЕС, відповідно до шкали Зон хронічного іонізуючого опромінення, були здатні спричинити помітний радіаційний вплив на гідробіонтів у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС у поставарійний період до 1998 р., а на гідробіонтів у Київському водосховищі – до 1989 р. Дозові навантаження на гідробіонтів у Каховському водосховищі, ПКК і Чорному морі не досягли значень, здатних спричинити реєстрований вплив за весь післяаварійний період.

10. Проведені дослідження показали, що тенденції зміни концентрації 90Sr у компонентах досліджуваних водойм інваріантні відносно концентрації радіонукліда у воді. Використовувані підходи, зроблений прогноз і отримані закономірності розподілу і міграції 90Sr у компонентах прісноводних екосистем і Чорного моря після аварії на ЧАЕС мають практичне значення для цілей прогнозування наслідків при можливих аварійних ситуаціях у вивченому регіоні.

Публікації автора:

1. Роль взвешенного вещества и донных отложений водной экосистемы Северо-Крымского канала в миграции 90Sr,137Cs,238Pu и 239+240Pu [Текст] / Г. Г. Поликарпов, Г. Е. Лазоренко, А. А. Коротков, Н. Ю. Мирзоева // Доп. НАНУ. — 1995. — № 7. — С. 148—152. (Внесок здобувача – участь у проведенні натурних досліджень, радіохімічний аналіз проб, вимір концентрації 90Sr, порівняльний аналіз отриманих результатів, формування висновків по розділу про 90Sr, участь у написанні статті)

2. Тенденции изменения концентрации 90Sr и 137Cs в воде и гидробионтах Севастопольских бухт после аварии на ЧАЭС [Текст] / В. Н. Егоров, Г. Г. Поликарпов, Н. Ю. Мирзоева, Л. Г. Кулебакина, Ю. Г. Артёмов // Экология моря. — 2000. — Вып. 50. — С. 83—87. (Внесок здобувача – куратор і відповідальний виконавець робіт з моніторингу севастопольських бухт, постановка задач, аналіз проб, отриманих результатів, участь у написанні статті)

3. Исследование и оценка загрязнения, ущерба и состояния экосистем на шельфе Чёрного моря [Текст] / В. Н. Егоров, Г. Г. Поликарпов, Н. Н. Терещенко, Н. А. Стокозов, Н. Ю. Мирзоева, С. Б. Гулин, Ю. Г. Артёмов // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа : сб. науч. тр. МГИ НАН Украины. — Севастополь : ЭКОСИ–Гидрофизика. — 2001. — Вып. 1. — C. 111—127. (Внесок здобувача – участь у колективній постановці наукової мети, задач, аналіз проб і отриманих результатів, висновки по розділу про 90Sr)

4. Радиоэкологический отклик Чёрного моря на Чернобыльскую ядерную аварию в отношении долгоживущих радионуклидов 90Sr и 137Cs [Текст] / В. Н. Егоров, Г. Г. Поликарпов, И. Освас, Н. А. Стокозов, С. Б. Гулин, Н. Ю. Мирзоева // Мор. экол. журн. — 2002. — Т. I, № 1. — С. 5—15. (Внесок здобувача – співавторство в науковому обґрунтуванні досліджень, радіохімічний аналіз проб, камеральна обробка)

5. Мирзоева Н. Ю. Радиоэкологический мониторинг водной экосистемы Севастопольских бухт после аварии на ЧАЭС [Текст] / Н. Ю. Мирзоева // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа : сб. науч. тр. — Севастополь : ЭКОСИ–Гидрофизика, 2003. — Вып. 2 (7). — С. 155—162.

6. Мирзоева Н. Ю. Индикация морской экосистемы в отношении загрязнения постчернобыльским 90Sr [Текст] / Н. Ю. Мирзоева, С. И. Архипова, Н. Ф. Коркишко // Наук. зап. Терноп. національного пед. ун–ту ім. Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. Спец. вип. “Гідро екологія”. — 2005. — № 4 (27). — С. 151—152. (Внесок здобувача – постановка наукової мети, задач, радіохімічний аналіз проб, узагальнення даних, камеральна обробка, написання статті)

7. Изменение содержания 90Sr в компонентах экосистемы Севастопольских бухт после аварии на Чернобыльской АЭС [Текст] / Н. Ю. Мирзоева, В. Н. Егоров, С. И. Архипова, Н. Ф. Коркишко, Л. В. Мигаль // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа: Сб. науч. тр. — Севастополь, 2005. — Вып. 12. — С. 242—251. (Внесок здобувача – постановка наукової мети, задач, радіохімічний аналіз проб, узагальнення даних, камеральна обробка, написання статті)

8. Estimation and prediction of 90Sr and 137Cs outflow from the Black Sea via the Bosporus Strait after the NPP Chernobyl accident [Text] / V. N. Egorov, G.G. Polikarpov, N. A. Stokozov, N. Yu. Mirzoyeva // Мор. экол. журн. — 2005. — Т. IV, № 4. — С. 33—41. (Внесок здобувача – участь у науковому обговоренні, аналіз проб, узагальнення результатів, участь у написанні статті)

9. Сontent 137Cs, 40K, 90Sr, 210Po radionuclides and some chemical pollutants in the Black Sea mussels Mytilus galloprovincialis [Text] / V. N. Egorov, G. E. Lazorenko, N. Yu. Mirzoyeva, N. A. Stokozov, S. K. Kostova, L. V. Malakhova, A. V. Pirkova, S. I. Arkhipova, N. F. Korkishko, N. V. Popovichev, O. V. Plotitsina, L. V. Migal // Мор. экол. журн. — 2006. — Т. V, № 3. — С. 70—78. (Внесок здобувача – куратор і відповідальний виконавець по “Мідійному дозору” з боку ІнБПМ, наукове обговорення мети, задач, аналіз проб, узагальнення результатів, участь у написанні статті)

10. Мирзоева Н. Ю. Миграция 90Sr в пресноводных экосистемах ближней зоны ЧАЭС и Юга Украины [Текст] / Н. Ю. Мирзоева // Радиоэкология : успехи и перспективы : междунар. науч. семинар, 3–7 окт. 1994 г. : материалы. — Севастополь, 1996. — С. 163—169.

11. Радиоэкологический мониторинг водных экосистем севастопольских бухт после аварии на ЧАЭС / Н. Ю. Мирзоева, Г. Г. Поликарпов, В. Н. Егоров, С. И. Архипова, Н. Ф. Коркишко // Чтения памяти Н. В. Тимофеева-Ресовского : 100–летию со дня рождения Н. В. Тимофеева-Ресовского посвящается : сб. науч. тр. — Севастополь : ЭКОСИ-Гидрофизика, 2000. — С. 131—138. (Внесок здобувача – куратор і відповідальний виконавець робіт з моніторингу севастопольських бухт, постановка задач, аналіз проб, отриманих результатів, участь у написанні статті)

12. Радиоэкологические исследования Крымского региона после аварии на Чернобыльской АЭС [Текст] / В. Н. Егоров, Г. Г. Поликарпов, Г. Е. Лазоренко, Н. Ю. Мирзоева, А. А. Коротков // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности в государствах с переходной экономикой : Материалы междунар. науч.-практ. конф. к 80-летию Национальной академии наук Украины. — Симферополь: СОНАТ, 2001. — С. 59—63. (Внесок здобувача – участь у наукових обговореннях, натурних дослідженнях, радіохімічний аналіз проб, участь у написанні статті)

13. Мирзоева Н. Ю. Дозовые нагрузки гидробионтов севастопольской бухты от постчернобыльских 90Sr и 137Cs [Текст] / Н. Ю. Мирзоева // Радиоактивность и радиоактивные элементы в среде обитания человека (геология, экология, геохимия) : II междунар. конф., 18–22 окт. 2004 г. : материалы. — Томск : Тандем–Арт, 2004. — С. 390—392.

14. Polikarpov G. G. Pollution of the Black Sea and Suggestion on Solutions [Text] / G. G. Polikarpov, V. N. Egorov, S. B. Gulin S.B. [et al.] // A glance to the Black Sea : intern. workshop, 31 Oct. 2003 : reports. –– Istanbul, Turkey, 2004. –– P. 91––128. (Внесок здобувача – участь у наукових обговореннях, натурних дослідженнях, радіохімічний аналіз проб, участь у написанні статті, усна доповідь результатів роботи на міжнародної конференції)

15. Мирзоева Н. Ю. Определение дозовых нагрузок на гидробионты Севастопольских бухт, как система контроля за постчернобыльским состоянием экосистемы [Текст] / Н. Ю. Мирзоева // Система контроля окружающей среды (Средства и мониторинг) : сб. науч. тр. / НАН Украины. МГИ. — Севастополь, 2004. — С. 277—280.

16. Мирзоева Н. Ю. Содержание 90Sr в донных отложениях Чёрного моря после аварии на Чернобыльской АЭС и его использование в качестве радиотрассера для оценки скорости осадконакопления [Текст] / Н. Ю. Мирзоева, В. Н. Егоров, Г. Г. Поликарпов // Система контроля окружающей среды (Средства и мониторинг) : сб. науч. тр. / НАН Украины. МГИ. — Севастополь, 2005. — С. 276—282. (Внесок здобувача – постановка наукової мети, задач, участь у наукових обговореннях натурних досліджень, камеральна обробка даних, написання статті)