У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичні обґрунтування, розроблено методичні й практичні рекомендації щодо розвитку інвестиційної діяльності промислових підприємств. Основні висновки зводяться до такого. 1. Для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку промислових підприємств України необхідно залучати значні обсяги інвестиційного капіталу. Під інвестуванням, як правило, розуміють загальну сутність, найбільш суттєві риси процесу вкладення капіталу. Процес прийняття інвестиційних рішень включає послідовне вирішення в процесі вкладання капіталу завдань, що притаманні етапам інвестиційної діяльності. При цьому доцільно виділяти ряд етапів: постановку мети; розробку програми або інвестиційного плану, що перетворює мету в систему операцій; проведення оцінювання ефективності вкладення. Вважаємо за доцільне під інвестиційним процесом розуміти процес взаємодії тих, хто пропонує гроші (хто має тимчасово вільні гроші), з тими, хто пред’являє попит (хто має потребу), в рамках якого приймаються інвестиційні рішення. Інвестиційна політика підприємства – це конкретні цілеспрямовані дії, пов’язані з проведенням інвестиційних процесів, а саме – інвестиційні рішення про вкладення в майно підприємств і пошук джерел фінансування цих вкладень. 2. Досліджуючи розвиток теорії інвестицій і аналізуючи вимоги щодо їх поширення в діяльності промислових підприємств, сформовано групи інвесторів, які об’єднані за групами й інтересами (переваги виду вкладення, отримувані доходи, вид участі в бізнесі, часові горизонти вкладання), що дасть змогу підвищити ступінь обґрунтування вкладень. Багатогранність переваг інвесторів вказує на доцільність виділення сегментів ринку інвестицій, тобто групи інвесторів, що володіють подібним ставленням до вибору інвестицій і, відповідно, однаково реагують на окремі інвестиційні характеристики підприємств. Тому запропоновано систему вибору інвесторами кожної групи об’єктів інвестування через оцінювання інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства. 3. На основі дослідження теоретичних моделей соціально-економічного розвитку, місця та ролі в них інвестиційних складових, а також стану інвестиційної діяльності в економіці України, сили впливу макроекономічних чинників на інвестиційну активність промислових підприємств доведена необхідність розробки спеціального механізму управління залученням капіталу на вітчизняні підприємства, що забезпечує ефективну взаємодію держави, підприємств-реципієнтів та інвесторів. Сформульовано концепцію управління залученням капіталу, яка враховує досягнення узгодженості інтересів і діяльності інвесторів і підприємств-реципієнтів з метою дотримання вимог інвесторів й забезпечення підприємств інвестиційним капіталом, що залучається на вигідних для них умовах. 4. Аналіз існуючих методик відбору підприємств для вкладення капіталу, які включають різні групи оцінювання фінансово-економічних показників, довів їх недосконалість, тому що в них, як правило: наводиться коло характеристик підприємства без попереднього обґрунтування і систематизації; не всі вони враховують стан підприємства в зовнішньому середовищі; змішуються характеристики самого підприємства з характеристиками галузі або ринковими характеристиками цінних паперів; не наводяться конкретні показники, що вказують на ці характеристики, методики розрахунку цих показників; не запропоновані кількісні моделі, що дають змогу узагальнити отриманий результат. 5. До системи оціночних характеристик і відповідних показників інвестиційної привабливості підприємства пропонується застосовувати такі вимоги: характеристики варто згрупувати за ознаками відображення в них найбільш важливих критеріїв вибору інвесторів – ризику та прибутковості; система характеристик оцінювання інвестиційної привабливості повинна визначати, з одного боку, позиції даного підприємства на ринку, з іншого боку, його внутрішнє середовище, що дає змогу інвестору всебічно оцінити стан підприємства та динаміку його змін; для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства необхідні не тільки поточні, а й перспективні показники, що мають суттєве значення для інвестора. Відповідно до названих вимог як характеристики інвестиційної привабливості підприємства пропонується таке: ринкові позиції підприємства; фінансовий стан підприємства; рівень менеджменту підприємства; рівень корпоративного управління; інвестиційна вартість підприємства. 6. За період 2003-2004 рр. обсяг інвестицій в основний капітал підприємств Запорізької області за рахунок усіх джерел фінансування збільшився на 46,5%, що сприяло зростанню промислового виробництва в порівнянних цінах на 43%. Проте сьогодні розвиток промисловості області обмежений обсягом коштів, які необхідні для оновлення основних засобів. Цьому не сприяє закриття вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, нерозвиненість інфраструктури підтримки інвестицій, невикористання інвестицій з азіатських країн та незначні порівняно з іншими регіонами трансферти з Державного бюджету. Підвищення інноваційності інвестиційної діяльності промисловості Запорізької області можна досягти шляхом: розвитку провідних напрямів інноваційного виробництва через участь у реалізації державних і цільових програм; збільшення інвестицій підприємств на реалізацію інноваційних проектів; активізацію процесів модернізації виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій; впровадження систем управління якістю продукції. 7. У дисертації визначено і проаналізовано методи, що використовуються для отримання, обробки й аналізу експертної інформації в інвестиційній діяльності. Дослідження базуються на основних результатах теорії експертних вимірів. Порівняльний аналіз існуючих оціночних процедур, методів вибору і прийняття рішень дає змогу відібрати найбільш ефективні з них для використання при прийнятті інвестиційних рішень. Міри близькості, введені на множині ранжування і векторів переваг, дало змогу розробити алгоритми коректного визначення загальних експертних оцінок. Застосування експертної технології на промислових підприємствах дало можливість з більшою ефективністю та точністю проводити відбір бізнес-планів підприємств при розробці інвестиційних стратегій. 8. Інвестиційна політика промислових підприємств спрямована на управління такими їх інвестиційними характеристиками, як: аналіз, оцінка, забезпечення належного рівня інвестиційної привабливості. Управління інвестиційною привабливістю повинне мати перманентний характер, тобто забезпечуватися безупинно, та постійно надавати можливість залучення різних джерел фінансування інвестиційної діяльності. Мета управління інвестиційною привабливістю підприємства, яка полягає в забезпеченні потреби в інвестиційному капіталі при мінімізації плати за нього, досягається за допомогою запропонованого в роботі механізму. Визначено такі його складові: управління інвестиційними ризиками; управління маркетингом. 9. Інвестиційна привабливість промислових підприємств значною мірою визначається ефективністю їх менеджменту. Для ефективного функціонування служби маркетингу на промислових підприємствах доцільно детально визначити всю мережу інформаційних потоків, що поєднують її з іншими службами підприємства, а саме обґрунтувати перелік всіх необхідних функцій на високому рівні, належний статус цієї служби через організацію регламентованої системи маркетингу та управління нею. Запропонована організація системи маркетингу здатна забезпечити ефективний маркетинг для повної реалізації його функцій через інформаційні потоки. 10. У контексті управління інвестиційною привабливістю підприємства важливо визначити складові інвестиційного капіталу і, відповідно, безпосереднього ризику. Як основні компоненти ризику при цьому виступають виробничий (операційний) та фінансовий ризики. Управління виробничим і фінансовим ризиками дасть змогу підтримувати необхідний рівень фінансового стану, тобто забезпечить необхідний для інвесторів рівень прибутковості та платоспроможності підприємства через впровадження показників виробничого і фінансового важелів, які комплексно характеризують ризики інвестування підприємств. |
