Анотація до роботи:

Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми сутності та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Виділено кримінально-правовий та психологічний аспекти досліджуваного поняття, встановлено їх зміст, запропоновано визначення поняття стану сильного душевного хвилювання, розмежовано значення цього стану як конститутивної ознаки складу злочину та обставини, що пом’якшує покарання, а також встановлено коло суспільно небезпечних діянь, за вчинення яких у такому стані повинна застосовуватись кримінальна відповідальність. Обґрунтовується низка положень, спрямованих на подальший розвиток кримінально-правової науки, підвищення якості нормативного регулювання кримінально-правових відносин, пов’язаних з вчиненням особою, яка перебувала у стані сильного душевного хвилювання кримінально-протиправних діянь, та уточнення в цій частині чинних Постанов Пленуму Верховного Суду України.

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми сутності та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання, що виявляється у виділенні кримінально-правового та психологічних аспектів досліджуваного поняття, встановленні їх змісту, розмежуванні значення цього стану як конститутивної ознаки складу злочину та обставини, що пом’якшує покарання, а також встановленні кола суспільно небезпечних діянь, за вчинення яких у такому стані повинна застосовуватися кримінальна відповідальність. Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань досліджено, з врахуванням сучасних підходів у психологічній науці, обсяг та зміст поняття стану сильного душевного хвилювання, а на основі опрацювання юридичної літератури та вивчення судової практики встановлено його кримінально-правове значення, що дало можливість отримати низку теоретичних та практичних результатів, які спрямовані на розвиток теорії кримінального права, відкривають шляхи для подальших досліджень, мають практично-прикладне значення для юридичної освіти, подальшого вдосконалення законодавства та практики його застосування.

Для розвитку теорії кримінального права, подальших наукових досліджень та для навчального процесу, зокрема, при вивченні кримінального права України, мають практично-прикладне значення такі, отримані в дисертації результати:

1. Виділено кримінально-правовий та психологічний аспекти стану сильного душевного хвилювання. Кримінально-правовими ознаками аналізованого поняття є те, що: станом сильного душевного хвилювання може вважатися лише емоційний стан, який обумовлений визначеними законом умовами; цей стан має місце, якщо внаслідок перебування в ньому значною мірою обмежується здатність особи усвідомлювати свої дії або бездіяльність та (або) керувати ними; такий стан може мати місце тільки під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння. З позицій психології стан сильного душевного хвилювання – це не будь-який емоційний стан особи, а лише такі його різновиди, як афект, стрес і фрустрація.

2. Запропоновано авторське визначення стану сильного душевного хвилювання як юридико-психологічного поняття, під яким у кримінальному праві пропонується розуміти емоційний стан особи у виді афекту, стресу чи фрустрації, котрий значною мірою обмежує її здатність усвідомлювати свої дії або бездіяльність та (або) керувати ними під час вчинення нею передбаченого КК суспільно небезпечного діяння.

3. Додатково обґрунтовано, що з - поміж інших висловлених в літературі позицій найбільш правильною є визнання емоційного стану (емоцій) ознакою саме суб’єктивної сторони складу злочину. Окрім цього, аналізом положень КК встановлено, що як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони складу конкретного злочину, яка впливає на кримінально-правову кваліфікацію поведінки особи, емоції проявляються лише у стані сильного душевного хвилювання. Тобто, лише у злочинах, відповідальність за вчинення яких передбачено у ст.ст. 116, 123 КК, ця ознака є конститутивною. Інші, окрім сильного душевного хвилювання, емоційні стани особи, які можуть характеризувати суб’єктивну сторону злочину, як конкретного факту поведінки конкретної особи, можуть враховуватися судом лише при призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності та покарання тощо.

4. Проаналізовано кожну з обставин, що можуть обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання, які визначені у п. 7 ч. 1 ст. 66 КК та у ст.ст. 116, 123 КК, запропоновано власні визначення цих понять.

5. Запропоновано обґрунтовані варіанти вирішення найбільш дискусійних у теорії та судовій практиці питань щодо кримінально-правової кваліфікації вчинених в стані сильного душевного хвилювання діянь, а саме:

дії особи, яка вчинила вбивство чи тяжке тілесне ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони і одночасно перебувала у стані сильного душевного хвилювання, якщо такий стан не виключав здатність особи оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання та обстановці захисту, належить кваліфікувати відповідно за ст.ст. 118, 124 КК;

у випадку заподіяння, за наявності інших ознак, у стані сильного душевного хвилювання тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, діяння повинно бути кваліфіковане лише за ст. 123 КК;

заподіяння у стані сильного душевного хвилювання шкоди правоохоронюваним інтересам потерпілого, якщо такий стан був обумовлений протизаконним насильством, знущанням або тяжкою образою з його боку, настає лише у випадках, передбачених у Особливій частині КК, тобто за ст.ст. 116, 123 КК; в інших випадках такої відповідальності не повинно бути;

вчинення у стані сильного душевного хвилювання, обумовленого протизаконним насильством, знущанням або тяжкою образою, діянь проти правоохоронюваних інтересів третіх осіб, а також, якщо такий стан був обумовлений іншими обставинами, кримінальна відповідальність настає на загальних підставах, а цей стан враховується як обставина, яка пом’якшує покарання.

6. Констатовано на підставі узагальнення практики розгляду судами України кримінальних справ про злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання, що суди загалом правильно застосовують положення кримінального закону при розгляді таких справ. Виявлені в процесі дослідження випадки неточного застосування кримінального закону певною мірою спонукали обґрунтувати конкретні пропозиції.

Для підвищення якості нормативного регулювання кримінально-правових відносин, пов’язаних з вчиненням особою, яка перебуває у стані сильного душевного хвилювання кримінально-протиправних діянь, пропонується внести до КК такі зміни та доповнення:

1. Доцільно доповнити КК статтею 25¹ у такій редакції:

«Стаття 25^1.Стан сильного душевного хвилювання

1. Станом сильного душевного хвилювання визнається емоційний стан особи у виді афекту, стресу чи фрустрації, котрий значною мірою обмежує її здатність усвідомлювати свої дії або бездіяльність та (або) керувати ними під час вчинення нею передбаченого КК суспільно небезпечного діяння.

2. Кримінальна відповідальність за заподіяння в стані сильного душевного хвилювання шкоди правоохоронюваним інтересам потерпілого, якщо такий стан був обумовлений протизаконним насильством, знущанням або тяжкою образою з його боку, настає лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

3. При вчиненні в стані сильного душевного хвилювання, обумовленого протизаконним насильством, знущанням або тяжкою образою діянь, проти правоохоронюваних інтересів третіх осіб, а також, якщо такий стан був обумовлений іншими обставинами, кримінальна відповідальність настає на загальних підставах, а цей стан враховується як обставина, яка пом’якшує покарання».

2. Доцільно уточнити п. 7 ч. 1 ст. 66 КК, який, слід викласти у такій редакції: «вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними чи аморальними діяннями потерпілого або третіх осіб»;

3. Слід викласти санкції ст. ст. 116, 123 КК наступним чином: «карається арештом, обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років» та відповідно «карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років».

Врахування у правозастосовній практиці наведених пропозицій сприятиме підвищенню її ефективності при вирішенні справ цієї категорії. Водночас доцільно також уточнити певні положення чинних Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

1. Абзац 1 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» доповнити після слова «хвилювання» таким реченням: «У випадках, якщо особа, яка захищається, перебувала в стані сильного душевного хвилювання, суди зобов’язані встановити здатність особи оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання та обстановці захисту»;

2. П. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я» доповнити абзацом 2 такого змісту: «Дії особи, яка вчинила вбивство чи тяжке тілесне ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони і одночасно перебувала у стані сильного душевного хвилювання, якщо такий стан не виключав здатність особи оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання та обстановці захисту, належить кваліфікувати відповідно за статтями 118 або 124 КК».

Публікації автора:

1. Авраменко О.В. Питання кваліфікації умисного вбивства, вчиненого одночасно при перевищенні меж необхідної оборони та у стані сильного душевного хвилювання // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003. – № 3–4 (7–8). – С. 226–230.

2. Авраменко О.В. Види емоційних станів людини та їх кримінально-правове значення // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 31. – С. 128–136.

3. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання як обставина, що пом’якшує покарання // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2006. – Вип. 1. – С. 250–261.

4. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання як ознака суб’єктивної сторони складу злочину // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична – 2006. – Вип. 2. – С. 191–202.

5. Авраменко О.В. Врахування стану сильного душевного хвилювання у кримінально-правовій кваліфікації // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2007. – Вип.1. – С. 218–230.

6. Авраменко О.В. Поняття та значення стану сильного душевного хвилювання в Кримінальному праві України // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): Матер. наук.-практич. конфер., 4–5 квітня 2003 р. – Львів, 2003. – С. 57–60.

7. Авраменко О.В. Особливості кваліфікації злочинів, вчинених у стані сильного душевного хвилювання // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності: Матер. наук.-практ. семінару, 20 лютого 2004 р. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 16–20.

8. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання: психологічне тлумачення // Проблеми коментування кримінального закону: Матер. міжнар. наук. конфер., 2–3 квітня 2004 р. – Львів, 2004. – С. 178–182.

9. Авраменко О.В. Психологічна характеристика окремих емоційних станів особи та їх кримінально-правове значення // Наукові записки університету «Острозька академія». Серія «Право». – Острог, 2004. – С. 281–287.

10. Авраменко О.В. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання // Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ: Матер. міжнар. наук.-практ. конфер., 30 вересня 2004 р. – Львів, 2005. – С. 73–79.

11. Авраменко О.В. Нормативний аспект становлення стану сильного душевного хвилювання // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. статей за матеріалами 1 Міжвуз. наук.-практ. конфер., 27–28 травня 2005 р. – Луцьк, 2005. – С. 249–253.

12. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання як конститутивна ознака складів злочинів, передбачених ст.ст. 116 та 123 КК України // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матер. міжнар. наук.-практ. конфер., 7–8 квітня 2006 р.: У 2-х ч. – Львів, 2006. – Ч. 2. – С. 3–6.

13. Авраменко О.В. Кримінально-правове значення емоційних станів людини // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. статей за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер., 2–3 червня 2006 р.: У 2-х т. / Уклад. Т.Д. Климчук, І.М. Якушев. – Луцьк: РВВ «Вежа», 2006. – Т. 2. – С. 120–123.

14. Авраменко О. Конструкція санкції норми про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матер. XIII регіон. наук.-практ. конфер., 8–9 лютого 2007 р. – Львів, 2007. – С. 429–431.

15. Авраменко О.В. Врахування стану сильного душевного хвилювання при конструюванні санкції кримінально-правових норм // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення: Матер. міжнар. наук.-практ. конфер., 13–15 квітня 2007 р. У 2-х ч. – Львів, 2007. – Ч. 2 – С. 3–6.

16. Авраменко О.В. Психологічні аспекти встановлення обсягу поняття стану сильного душевного хвилювання // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права [Текст]: Тези доп. наук.-теорет. конф., Київ, 26 січня 2008 р. / редкол.: Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа, М.В. Костицький [та ін.]; передмова О.М. Джужі. – К., 2008. – С. 10–11.