Анотація до роботи:

Геряк С.М. Структурно-функціональні порушення в системах забезпечення вагітності та пологів у жінок із субклінічним гіпотиреозом: профілактика, лікування та прогнозування ускладнень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.

На основі результатів динамічних комплексних досліджень з визначенням рівня гормонів ЩЗ, ТТГ та йодурії, УЗД ЩЗ і стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності ПОЛ та стану АОСЗ, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356 жінок (274 вагітних із субклінічним гіпотиреозом, 52 вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30 здорових невагітних жінок другої контрольної групи) встановлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу з розвитком гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіперпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції і дистресу плода у вагітних із СГ.

Обгрунтовано адекватні диференційовані програми і алгоритми ведення вагітності в залежності від клініко-патогенетичного варіанту субклінічного гіпотиреозу. Так, вагітним, СГ у яких протікає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс з включенням L-тироксину та імуномодулятора імунофану, а у вагітних із СГ при клінічному переважанні синдрому гіперпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця в комплексну терапію до гормонозамісного лікування необхідно включати цитопротектор з антиоксидантними властивостями корвітин. Показано достовірно вищу клінічну ефективність запропонованих програм лікування в порівнянні зі стандартною.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми, що полягає у визначенні причин і патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції у вагітних, хворих на субклінічний гіпотиреоз, та розробці і впровадженню диференційованих програм ранньої діагностики, лікування і профілактики структурно-функціональних порушень в основних системах забезпечення фізіологічного перебігу гестації у цієї категорії пацієнток шляхом застосування гормонозамісної терапії тироксином, імуномодулятором імунофаном та кардіоцитопротектором з антиоксидантними властивостями корвітином.

1. Серед обстежених вагітних із субклінічним гіпотиреозом виявлено достовірно вищу частоту плацентарної дисфункції (71,5 %), а також дистресу плода (70,9 %) і затримки його розвитку (27,9 %), в порівнянні з вагітними в еутиреозі (відповідно 15,4 %, 19,2 % і 9,6 %), що супроводжувалось зростанням частоти анемії (61,2 % проти 17,3 %), гестозів (46,1 % проти 13,5 %), загрози переривання вагітності (38,2 % проти 13,5 %), передчасних пологів (16,4 % проти 7,7 %) та ускладнень в пологах (68,5 % проти 30,8 %) і в ранньому післяпологовому періоді (42,5 % проти 15,4 %).

2. У жінок фертильного віку, хворих на субклінічний гіпотиреоз (ТТГ понад 4,0 мОд/мл), під час вагітності появляються клінічні прояви гіпотиреозу, що проявляється розвитком субгіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіперпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда з формуванням гіподинамічного типу кровообігу. Вираженість тиреоїдно-тиреотропної недостатності, а також її клінічних проявів, знаходилась в прямій пропорційній залежності від віку вагітних (r=0,247; р=0,042) та терміну гестації (r = 0,413; р = 0,033).

3. У вихідному стані у вагітних із субклінічним гіпотиреозом спостерігається суттєве порушення як центральної, так і периферичної гемодинаміки, яке проявляється розвитком синдрому гіподинамії кровообігу за рахунок зниження систолічної та діастолічної функції міокарда. Найбільш частими типами діастолічної функції серця у вагітних при субклінічному гіпотиреозі були порушення релаксації (у 57,4 %) та псевдонормальний тип (у 36,1 %).

4. Цитометричні дослідження клітин крові та зміни поверхневої архітектоніки еритроцитів у вагітних із субклінічним гіпотиреозом свідчать про розвиток помірного лейкоцитозу та гіпохромної мікроцитарної анемії з суттєвими порушеннями форми та функціонального стану еритроцитів за рахунок достовірного збільшення кількості незворотніх передгемолітичних форм еритроцитів (куполоподібних, дегенеративних, з виростами), що є причиною анемічно-гіпоксичного синдрому та гемомікроциркуляторних порушень у плацентарному комплексі. Залежність кількості еритроцитів від рівня ТТГ (r=-0,359; р = 0,021) підтверджує вірогідність розвитку анемії у вагітних із субклінічним гіпотиреозом.

5. У вагітних із субклінічним гіпотиреозом розвивається синдром вторинного імунодефіциту, який проявляється достовірним зниженням рівня CD₃⁺-лімфоцитів за рахунок їх субпопуляції CD₈⁺-супресорів та підвищенням кількості В-лімфоцитів (CD₂₂⁺), що супроводжується зростанням концентрації імуноглобулінів класів G, M, A і циркулюючих імунних комплексів. Збільшення імунорегуляторного коефіцієнту в 2 рази свідчить про порушення регуляторного впливу між клітинною та гуморальною ланками імунітету. Ознаки імунодефіцитного стану посилюються у вагітних віком понад 29 років (r=0,476; р=0,027) та при збільшенні терміну гестації (r=0,589; р=0,031).

6. У вихідному стані у вагітних із гіпотиреозом відмічається вірогідне підвищення активності перекисного окиснення ліпідів за рахунок патологічної продукції перекисоутворень, малонового диальдегіду, дієнових кон'югат і суттєве пригнічення функціональної здатності глютатіонової, СОД-залежної та вітамінних антиоксидантних систем захисту організму. Вираженість синдрому "гіперпероксидації" наростала в міру прогресування тривалості основного захворювання (r=0,511; р=0,024), віку вагітних та терміну гестації (r=0,627; р=0,019).

7. Тиротропно-тиреоїдна дисфункція у вагітних, хворих на субклінічний гіпотиреоз, супроводжується структурно-функціональними змінами в основних системах забезпечення фізіологічного перебігу вагітності та пологів (центральна гемодинаміка, периферична гемомікроциркуляція, імунний статус, вільнорадикальне окиснення ліпідів), що в свою чергу приводить до морфологічно-структурних змін у фетоплацентарному комплексі у вигляді гемомікроциркуляторних і дистрофічних змін плацентарних структур і розвитку плацентарної дисфункції та дистресу плода.

8. Під впливом курсу стандартної медикаментозної терапії з включенням йодовмісного препарату у вагітних із субклінічним гіпотиреозом відмічено тенденцію до позитивної динаміки як структурно-функціональних змін щитоподібної залози, так і тиреотропно-тиреоїдного гормонального статусу і клінічних проявів гіпотиреозу. При цьому, ознаки клінічної ремісії не супроводжуються нормалізацією біофізичного профілю плода, а також параметрів центральної і периферичної гемодинаміки, кількості і поверхневої архітектоніки еритроцитів, імунного статусу, вільнорадикального окиснення ліпідів та функціональної здатності антиоксидантних систем захисту організму, особливо, у вагітних старших вікових груп та в ІІІ триместрі гестації, тобто, у них залишаються субстрат і умови для прогресування патологічного процесу.

9. Включення в комплексне лікування гормонозамісної терапії L-тироксином в цілому позитивно впливає на структурно-функціональний стан тиреоїдної системи у вагітних із субклінічним гіпотиреозом, приводить до ліквідації клінічних проявів гіпотиреозу у 56,1 % випадків, а також до суттєвого (Р<0,05) покращення параметрів систолічної і діастолічної функції серця та периферичної гемодинаміки (збільшення ударного та серцевого індексів, фракції викиду, зниження КДТЛШ, ЗПОС і ТЛА, IVRT), відновлює кількість, структуру та архітектоніку еритроцитів, покращує показники клітинного та гуморального імунітету (збільшується кількість CD₃⁺-лімфоцитів і зменшується рівень CD₂₂⁺-лімфоцитів, імуноглобулінів G, M, A та ЦІКів), а також знижує активність ПОЛ і підвищує функціональну здатність АОСЗ. Разом з тим така терапія виявилась недостатньо ефективною у вагітних у віковій групі понад 29 років та в другій половині гестації, коли не наступало нормалізації функціональної здатності вище перерахованих систем і не відбулося відновлення структурно-функціональних порушень у плацентарному комплексі.

10. Застосування медикаментозного комплексу з включенням імуномодулятора імунофану відновлює патологічно змінені показники імунної системи у вагітних із субклінічним гіпотиреозом незалежно від віку та терміну гестації і сприяє повній нормалізації рівня Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій (CD₄⁺ і CD₈⁺), імунорегуляторного індексу та кількості В-лімфоцитів (CD₂₂⁺) і концентрації імуноглобулінів класів G, M, A та ЦІКів. Одночасно, під впливом даної програми лікування спостерігалось більш суттєве, в порівнянні із загальноприйнятою терапією (Р<0,05), пригнічення активності ПОЛ і підвищення функціональної здатності АОСЗ, що в цілому сприяло покращенню центральної і периферичної гемодинаміки, зменшенню анемічно-гіпоксичного синдрому і ліквідації проявів плацентарної дисфункції у 70,8 % пацієнток.

11. Комплексна терапія з включенням кардіоцитопротектора корвітину з антиоксидантними та імуномодулювальними властивостями виявилась найбільш ефективною. Клінічної ремісії гіпотиреозу досягнуто у 89,3 % випадків. Одночасно, у вагітних відмічено нормалізацію показників гемограми, параметрів систоло-діастолічної функції серця і периферичної мікроциркуляції, а також імунної реактивності та процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, що в кінцевому результаті сприяло суттєвому покращенню структурно-функціонального стану плацентарного комплексу і плода.

12. Вибір адекватної програми лікування і профілактики плацентарної дисфункції у вагітних із субклінічним гіпотиреозом з відповідним включенням на фоні гормонозамісної терапії L-тироксином імуномодулятора імунофану або кардіоцитопротектора з антиоксидантними властивостями корвітину визначається клініко-патогенетичним варіантом хвороби (з наявністю вторинного імунодефіцитного стану, гіперпероксидації, анемічно-гіпоксичного синдрому або систоло-діастолічної дисфункції), віком вагітної (тривалістю гіпотиреозу) та терміном гестації.

Публікації автора:

1. Олійник Н.М., Геряк С.М. Аналіз частоти ускладнень у вагітних та породіль в зоні зобної ендемії // Шпитальна хірургія. – 2001. – № 4. – С. 104-106. (Здобувач провела клінічні дослідження, їх статистичну обробку і підготовку до друку. Співавтор – редагування).

2. Олійник Н.М., Геряк С.М. Вплив гіпофункції щитовидної залози на частоту ускладнень вагітності та пологів // Вісник наукових досліджень. – 2001. – № 4. – С. 41. (Здобувач провела клінічні дослідження, їх статистичну обробку і підготовку до друку. Олійник Н.М. – редагування).

3. Швед М.І., Мартинюк Л.П., Геряк С.М., Франчук М.М., Дьячан Л.П., Отченашенко В.А. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини та їх корекція у хворих на гіпотиреоз у зоні зобної ендемії // Вісник наукових досліджень. – 2001. – №4. – С. 26-27. (Здобувач провела підбір та клініко-лабораторне обстеження, аналіз та статистичну обробку, підготовку до друку. Співавтори – підбір та обстеження невагітних жінок, аналіз даних).

4. Геряк С.М., Стебло П.Й., Маланчин І.М., Лимар Л.Є. Зміни імунної резистентності у вагітних із гіпотиреозом та їх корекція циклофероном // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (Додаток). – С. 77-78. (Здобувач проаналізувала дані клініко-лабораторного обстеження, статистичну обробку результатів, сформулювала висновки. Співавтори -підготовка до друку).

5. Геряк С.М., Шумлянський І.В. Вплив імунних порушень на частоту ускладнень у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Шпитальна хірургія. – 2002. – №2. – С. 67-69. (Здобувач провела підбір, аналіз та статистичну обробку результатів, підготувала статтю до друку. Співавтор – частину лабораторних обстежень).

6. Геряк С.М. Корекція циклофероном імунних порушень у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Галицький лікарський вісник.- 2002.- №2. – Т.9. – С. 25-26.

7. Геряк С.М. Гемодинамічні порушення у вагітних із недостатністю функції щитоподібної залози // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 1-2. – С. 237-238.

8. Геряк С.М. Зміни перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у вагітних з порушеннями функції щитоподібної залози // Медична хімія. – 2003. – № 1. – Т.5. – С. 67-70.

9. Геряк С.М. Гемодинамічні порушення та зміни мінеральної щільності кісткової тканини у вагітних з гіпотиреозом // Вісник наукових досліджень.- 2003. – № 3. – С. 138-140.

10. Патологія шийки матки у вагітних групи високого ризику / Хміль С.В., Маланчин І.М., Олійник Н.М., Геряк С.М., Романчук Л.І., Стельмах О.Є. // Вісник наукових досліджень – 2003. – № 4. – С. 70-72. (Здобувач – обстеження частини хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготовка до друку. Співавтори – обстеження частини хворих, статистична обробка матеріалу).

11. Геряк С.М., Олійник Н.М. Корекція гемодинамічних порушень у вагітних з гіпотиреозом фізіологічними дозами йодиду калію // Шпитальна хірургія. – 2004. – № 1. – С. 59-61. (Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження, статистичну обробку, узагальнення результатів. Співавтор – підготовка до друку).

12. Вітик Д.П., Жиляєв М.І., Геряк С.М., Маланчин І.М., Романчук Л.І., Багній Н.І. Вміст глікогену у нейтрофілах периферичної крові, біофізичний профіль плоду та стан новонароджених від матерів з пізнім гестозом в зоні зобної ендемії // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 1. – С. 51-52. (Здобувач – клініко-лабораторне обстеження частини хворих, статистична обробка, обговорення результатів, підготовку до друку. Співавтори – клініко-лабораторне обстеження частини хворих).

13. Геряк С.М., Хміль С.В., Швед М.І. Ефективність застосування диференційованих схем лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Вісник наукових досліджень – 2005. – № 1. – С. 18-19. (Здобувач – клініко-лабораторне обстеження, аналіз та статистичну обробку, обговорення результатів. Співавтори – загальне редагування).

14. Геряк С.М. Морфологічні зміни плаценти при субклінічному гіпотиреозі // Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т. 12, Ч. 2. – С. 7-9.

15. Геряк С.М. Морфо-функціональний стан еритроцитів та лейкоцитів у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Вісник наукових досліджень – 2005. – № 4.- С. 66-68.

16. Геряк С.М., Багній Н.І. Структурно-функціональний стан плаценти в залежності від способу лікування вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2006. – № 1. – С. 109-111. (Здобувач провела обстеження хворих, статистичну обробку, обговорення результатів, сформулювала висновки. Співавтор – підготовку до друку).

17. Геряк С.М. Імунокоригуючий та антиоксидантний ефект імунофану у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2006. – Вип. 14., Кн. 4. – С. 8-13.

18. Геряк С.М. Лікування імунних порушень та попередження ускладнень у вагітних із субклінічним гіпотиреозом //Вісник наукових досліджень..- 2006. – № 2. – С. 116-118.

19. Особливості порушень гемодинаміки, перекисного окислення ліпідів та імунного статусу у хворих на дифузний токсичний зоб у похилому віці /Швед М.І., Пасєчко Н.В., Мартинюк Л.П., Гарач І.Г., Геряк С.М., Мазур Л.П., Сопель О.М. // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2006. – № 1(3). – С. 12-14. (Здобувач провела підбір та обстеження жінок, статистичну обробку, підготовку до друку. Співавтори – обстеження частини жінок, аналіз та статистичну обробку, загальне редагування).

20. Корекція порушень кальцієвого обміну та мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на гіпотиреоз, які проживають в йоддефіцитній місцевості / Швед М.І., Пасєчко Н.В., Мартинюк Л.П., Геряк С.М. // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2006. – № 2 (4). – С. 65-70. (Здобувач – обстеження частини хворих, аналіз та статистичну обробку результатів. Співавтори – обстеження частини хворих, загальне редагування).

21. Геряк С.М. Клініко-патогенетичні підходи до лікування фетоплацентарної недостатності та гіпоксії плода у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Шпитальна хірургія. – 2006. – № 1. – С. 60-65.

22. Геряк С.М. Порівняльна ефективність застосування імуномоделюючої терапії у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2006. – Київ "Інтермед". – С. 141-145.

23. Геряк С.М. Ультраструктурні та гістологічні особливості будови плаценти у жінок із субклінічним гіпотиреозом // Вісник морфології. – 2007. – № (13)1. – С. 92-96.

24. Ефективність застосування селективних b₁-адреноблокаторів у комплексному лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб з супутньою легеневою патологією / Швед М.І., Пасєчко Н.В., Мартинюк Л.П., Наумова Л.В., Сидоренко О.Л., Геряк С.М., Крикун С.С.. // Вісник наукових досліджень. – 2007. – № 1. – С. 76-78. (Здобувач – підбір частини хворих, аналіз та статистичну обробку результатів. Співавтори – частину лабораторних обстежень, узагальнення результатів).

25. Геряк С.М. Особливості лікування фетоплацентарної недостатності та гіпоксії плода у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Ендокринологія.- 2007. – Т. 12, додаток.- (Матеріали VII з'їзду ендокринологів України. – Київ, 15-18 травня 2007 року.). – С. 41.

26. Запорожан В.М. Геряк С.М. Ефективність корекції порушень гемодинаміки у вагітних із субклінічним гіпотиреозом корвітином // Одеський медичний журнал. – 2007. – № 6. – С. 30-33. (Здобувач провела аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів. Співавтор – узагальнення результатів).

27. Патент на винахід UA 81066, МПК А61К 31/195 А61Р 37/02. Спосіб лікування вагітних із фетоплацентарною недостатністю (С.М. Геряк) – № а200602957. Заявлено 20.03.2006. Опубл. 26.11.2007. Бюл. "Промислова власність" №19. – 6 с.

28. Патент на винахід UA 81068 МПК А61К 31/79 А61Р 9/14. Спосіб лікування вагітних із гіпоксією плоду (М.І. Швед, С.М. Геряк) – № а200603446. Заявлено 30.03.2006. Опубл. 26.11.2007. Бюл. "Промислова власність" №19. – 6 с. (Здобувач ідея, підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, оформлення відповідної документації. Співавтор -узагальнення результатів).

29. Швед М.І., Геряк С.М., Якимчук В.Д. "Метод корекції порушень пероксидації у вагітних із субклінічним гіпотиреозом йодвмісним препаратом Йодомарин-200" // Інформаційний лист № 109. – 2004. – 3 с. (Здобувач – підбір та обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу. Співавтори – узагальнення результатів).

30. Швед М.І., Геряк С.М. "Метод корекції імунних порушень у вагітних із субклінічним гіпотиреозом Корвітином" // Інформаційний лист № 46. – 2005. – 3 с. (Здобувач провела підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, обговорення та узагальнення результатів. Співавтор -редагування тексту).

31. Швед М.І., Мартинюк Л.П., Геряк С.М. Первинний гіпотиреоз //Проблеми остеопорозу /за ред. проф. Л.Я. Ковальчука. - Тернопіль: "Укрмедкнига", 2002. – С. 275-283. (Здобувач провела клінічні дослідження, їх статистичну обробку і аналіз. Швед М.І. – узагальнення результатів. Мартинюк Л.П. – підготовка до друку).

32. Геряк С.М. Захворювання ендокринної системи й обміну речовин // Медсестринство в терапії: Підручник/ за заг. ред. проф. М.І. Шведа, Н.В. Пасєчко. – Тернопіль "Укрмедкнига", 2004. – 546 с.[С. 380-398]. (Здобувач проаналізувала дані літератури, формування розділу, підготовку до видання. Співавтори – загальне редагування розділу).

33. Геряк С.М. Патологія щитоподібної залози / Швед М.І., Пасєчко Н.В., Мартинюк Л.П., Франчук М.М., Геряк С.М. Клінічна ендокринологія в схемах та таблицях: Посібник // Тернопіль, ТДМУ "Укрмедкнига", 2006. – 344 с. – Бібліогр.: с. 85-152. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела формування та редагування алгоритмів діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози. Співавтори провели загальне редагування посібника).

34. Ендокринна патологія і вагітність / Швед М.І., Франчук М.М., Пасечко Н.В., Геряк С.М., Франчук О.А. // Методичні рекомендації МОЗ України. – Київ, 2002. – 49 с. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела апробацію запропонованих методів лікування, підготовку до видання. Співавтори – загальне редагування).

35. Артеріальна гіпертензія у вагітних: діагностика, акушерська тактика і лікування / Швед М.І., Гребеник М.В., Барна О.М., Геряк С.М. // Методичні рекомендації для лікарів МОЗ України. – Тернопіль, 1999. – 20 с. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела апробацію запропонованих методів лікування. Співавтори – загальне редагування).

36. Діагностика фетоплацентарної недостатності при анемії вагітних / Олійник Н.М., Хлібовська О.І., Геряк С.М., Сопель В.В., Шадріна В.С. // Матеріали ХLІV підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". – Вип.6. – Тернопіль, 2001. – С.67. (Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження, статистичну обробку, обговорення результатів, сформулювала висновки. Співавтори – редагування та підготовку до друку).

37. Структура ускладнень вагітності в зоні зобної ендемії / Олійник Н.М., Геряк С.М., Кузьма Н.О., Маланчин І.М., Хлібовська О.І. // Матеріали ХLІV підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". – Вип.6.- Тернопіль, 2001. – С. 66. (Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження вагітних, статистичну обробку матеріалу, сформулювала висновки. Співавтори – підготовка до друку).

38. Вплив гіпофункції щитоподібної залози на систему фето-плацентарного комплексу / Геряк С.М., Лимар Л.Є., Маланчин І.М., Костик Н.В. // Матеріали ХLV підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". – Вип. 7. – Тернопіль, 2002. -С. 95. (Здобувач провела підбір та клініко-лабораторне обстеження, аналіз та статистичну обробку, узагальнення результатів, сформулювала висновки. Співавтори – підготовка до друку).

39. Застосування Echinacea Compositum S у лікуванні автоімунного тиреоїдиту / Франчук М.М., Пасєчко Н.В., Зелінська С.І., Мартинюк Л.П., Геряк С.М., Вербицька О.І. // Матеріали ХLV підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". – Вип. 7.- Тернопіль, 2002. – С. 56. (Здобувач – підбір та клініко-лабораторне обстеження частини хворих, аналіз та статистичну обробку, обговорення результатів, коригування висновків, підготовку до друку. Співавтори загальне редагування, обстеження частини хворих, підготовка до друку).

40. Геряк С.М. Роль гемодинамічних порушень у розвитку гестаційної патології при гіпотиреозі // Українські медичні вісті: тези доповідей VІІ з їзду всеукраїнського лікарського товариства, Тернопіль, 16-17 травня 2003 року.- 2003.- №1.- Т.5.Ч.1 – С. 38.

41. Геряк С.М., Олійник Н.М. Профілактика ускладнень вагітності у пацієнток з гіпотиреозом // Матеріали ХLVІІ підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини", 3-4 червня 2004 р. – Тернопіль. – 2004. – С. 95 – 97. (Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження, аналіз та статистичну обробку результатів. Співавтор – підготовка до друку).

42. Геряк С.М. Вплив функціонального стану щитоподібної залози у вагітних на невиношування // Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції "Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології", 4-5 листопада 2004. – Тернопіль, 2004. – С. 24- 25.

43. Геряк С.М. Стан систолічної та діастолічної функції міокарду у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Здобутки та перспективи внутрішньої медицини"- Тернопіль,2006.- С.44.

44. Геряк С.М. Стан імунної реактивності та частота TORCH- інфекції у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика", 21-22 березня 2007 р.- Тернопіль, 2007.- С. 39-40.

45. Волков Р., Грабець П., Геряк С. Зміни гормональної функції плаценти у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Матеріали ХІ Ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, 10-12 травня 2007 року. – Тернопіль, 2007. – С. 141. (Здобувач – обстеження хворих і загальне редагування. Співавтори – статистична обробка, підготовку до друку).

46. Геряк С.М. Зміни гормонального статусу та ліпідного складу крові у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Матеріали ХLІХ підсумкової наукової конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". – Тернопіль, 2007. – С. 106-108.

47. Геряк С.М. Особливості імунокоригуючої дії корвітину у вагітних із субклінічним гіпотиреозом // Матеріали науково-практичної конференції "Імунологічні аспекти в клініці внутрішньої медицини та фтизіатрії" 9-10 жовтня 2007 р.- Тернопіль, 2007. – С. 17-19.

48. Геряк С.М. Клінічна ефективність застосування корвітину для лікування плацентарної недостатності та дистресу плода у вагітних із субклінічним гіпотиреозом //Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Медико-біологічні аспекти діагностичного процесу" 2-3 листопада 2007 р. – Львів-Рівне, 2007. – С. 56-58.