Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ентомологія


Курцев Володимир Олегович. Сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в Північному Степу України : Дис... канд. наук: 16.00.10 - 2009.



Анотація до роботи:

Курцев В. О. Сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в Північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин, Київ, 2008.

В агробіоценозі озимої пшениці в Північному Степу України виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21 родини, з них 27 видів домінуючих. Встановлено три критичні періоди розвитку рослин озимої пшениці, з якими пов’язані певні комплекси фітофагів: сходи-кущіння, вихід рослин у трубку, цвітіння-налив зерна. В шкідливому ентомокомплексі пшеничного агроценозу вирізняється комплекс сисних шкідників, серед яких найбільш чисельними та небезпечними шкідниками є представники родини щитники-черепашки (Scutelleridae) з домінуючим видом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), родини попелиць (Aphidinea) – велика (Sitobion avenae F.) та звичайна злакові (Schizaphis graminum Rond.) попелиці, а серед трипсів (Thripidae) – пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd).

Вивчена структура видового складу цієї групи шкідників динаміка їх чисельності в посівах озимої пшениці, вплив екологічних, гідротермічних чинників, агротехнічних прийомів (строки сівби, норми висіву насіння, попередника, норми мінерального живлення) і хімічних засобів захисту культури на розвиток, чисельність та шкідливість фітофагів.

Виявлено 30 видів ентомофагів сисних шкідників, що регулюють чисельність сисних фітофагів на посівах озимої пшениці. Найбільш важливими серед них є сонечко 7-крапкове (Сoccinella septempunctata L.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze.) і двокрапкове (Adonia bipunctata L) теленоміни (Telenomus chloropus M) та (Telenomus grandis T), жук малашка (Malachius geniculatus) та хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.).

Обґрунтована ефективність ряду нових інсектицидів та їх сумішей для зниження чисельності шкідників до економічно невідчутного рівня. Доведена економічна перевага застосування надлегкої авіації в порівнянні з наземними обприскувачами при захисті озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.

В результаті досліджень уточнено структуру ентомокомплексу, біологічні особливості основних видів сисних шкідників озимої пшениці та їх шкідливість, удосконалено систему захисту посівів в Північному Степу України.

  1. В агробіоценозі озимої пшениці в Північному Степу України виявлено
    55 видів комах-фітофагів з 21 родини. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися ряд Cоleoptera, представлений родинами: Carabidae, Scarabaeidae, Chrysomelidae, Elateridae, Tenebrionidae та ряд Homoptera з родинами Cicadinea і Aphidinea, частка яких в структурі ентомокомплексу складала по 21 % від загалу. Найменш чисельними були представники ряду Hymenoptera – 4 %.

  2. При живленні кожен вид пристосувався до певного етапу органогенезу рослин пшениці, що забезпечує оптимальні умови його розвитку. Встановлено три критичні періоди розвитку рослин озимої пшениці, з якими пов’язані певні комплекси фітофагів: сходи – кущіння (дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки, злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібна жужелиця); вихід рослин у трубку (злакові попелиці, хлібні клопи, п’явиці, хлібні блішки); цвітіння – налив зерна (хлібні клопи, злакові попелиці, трипси, жужелиці, пильщики, хлібні жуки).

  3. В шкідливому ентомокомплексі пшеничного агроценозу вирізняється комплекс сисних фітофагів, серед яких найбільш чисельними та небезпечними є представники родини щитники-черепашки (Scutelleridae) з якої домінуючим видом є шкідлива черепашка, родини попелиць (Aphidinea) – велика та звичайна злакові попелиці, а серед трипсів (Thripidae) – пшеничний трипс.

  4. Динаміка чисельності і шкідливості сисних шкідників відрізняється як за роками спостережень, так і окремими фазами розвитку кормової культури і обумовлені, головним чином, гідротермічним режимом та екологічними особливостями виду. Встановлено, що чисельність попелиць знаходиться в прямій кореляційній залежності від суми опадів та ГТК у вегетаційний період. Оптимальні умови для розвитку попелиць складаються за помірної вологості повітря та ГТК 0,6–1,7, для шкідливої черепашки – 0,4–1,4.

  5. В обмеженні чисельності злакових попелиць, шкідливої черепашки та пшеничного трипса мають значення ентомофаги. Серед 30 видів ентомофагів сисних шкідників найбільш суттєво регулюють щільність попелиць кокцинеліди, на долю яких приходилося 80-95 % усіх ентомофагів. Серед них домінуючими видами є сонечко 7-крапкове (Сoccinella septempunctata L.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze.) та двокрапкове (Adonia bipunctata L.). Серед паразитичних комах найбільше значення в регулюванні чисельності шкідливої черепашки мають яйцеїди – теленоміни зараженість яєць якими досягала 51 %. Чисельність пшеничного трипса суттєво регулють жук малашка (Malachius geniculatus F.) та хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.).

  6. Важливим чинником регулювання чисельності злакових попелиць та цикадок в осінній період вегетації озимої пшениці мають строки сівби. При ранніх строках сівби чисельність цих шкідників на посівах в півтора рази вища, ніж при оптимальних та в шість раз, ніж при допустимо оптимальних. Оптимальними для озимої пшениці в зоні Північного Степу є строки сівби з 17 по 25 вересня. Більш високий рівень чисельності сисних шкідників відмічено на посівах після непарових попередників.

  7. Чисельність злакових попелиць збільшується в міру підвищення доз мінеральних добрив на пшениці після попередника чорний пар від 2,9 особин на одну заселену рослину до 3,5 на варіанті з подвійними дозами добрив. Підживлення озимої пшениці карбамідом в фазу колосіння при низькому значенні ГТК-<0,5 сприяє прискоренню дозрівання рослин, знижуючи чисельність шкідників. При ГТК 1,5–2,0 підживлення азотним добривом сприяє кращому розвитку рослин пшениці, збільшенню тривалості вегетаційного періоду та збільшенню чисельності фітофагів.

  8. Обприскування посівів озимої пшениці в період наливу зерна Децисом Профі 25 % в. г. (0,02–0,04 кг/га), Ф’юрі 10 % к. е. (0,07–0,1 л/га) обмежують чисельність личинок шкідливої черепашки на рівні 97,8 та 99,7 %, злакових попелиць – 99,7 та 99,4 %, Вектор, 20 % к. е. дещо менше в порівнянні з іншими препаратами (94,1 та 99,1 %). Ефективність дії інсектицидів проти пшеничного трипса була значно нижча в порівнянні з іншими шкідниками протягом всього періоду проведення досліджень.

  9. Застосування Децису Профі 25 WG, в. г. зі зменшеними нормами 0,02,
    0,03 л/га в період наливу зерна озимої пшениці забезпечило збереження врожаю зерна озимої пшениці на рівні 0,27–0,28 т/га, його якості на рівні третього класу та отримання додаткового умовно чистого доходу в розмірі 168,7 і 169,0 грн./га при окупності 5,9 і 4,8 грн./грн.

  10. Поєднання у суміші фосфорорганічного інсектициду Бі-58 Новий 40 %, к. е. з піретроїдом Блискавка 10 %, к. е. в половинних нормах (0,75 л/га і 0,05 л/га) забезпечило вищу ефективність, ніж окремо взяті препарати в повних нормах. Смертність шкідливої черепашки становила 86,4 %, злакових попелиць – 87,3 %, трипсів – 91,0 %. Це дало можливість зберегти врожай зерна озимої пшениці на рівні 0,42 т/га, при витратах на захисний захід 44 грн./га, додатково умовно чистий прибуток склав 187 грн./га.

  11. При авіаційному обприскуванні посівів озимої пшениці в фазу наливу зерна проти сисних шкідників інсектицидом Блискавка 10 %, к. е. (0,1 л/га), з додаванням до робочої рідини ПАР Cide-Kіck (0,025 л/га) ефективність інсектициду підвищилася на
    4–6 % і досягла проти шкідливої черепашки 94 %, злакових попелиць – 87,6 %, пшеничного трипса – 87,5 % в порівнянні з окремо взятим інсектицидом. При затратах 32,0 грн./га умовно-чистий прибуток склав 486 грн./га.

Публікації автора:

  1. Курцев В. О. Роль агротехнічних заходів у регулюванні чисельності шкідників озимої пшениці / В. О. Курцев, М. П. Секун // Захист і карантин рослин. –
    К. : Колобіг, 2003. – Вип. 49. – С. 84–91. (Особистий внесок здобувача 70 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

  1. Курцев В. О. Ефективність сумішей інсектицидів проти шкідливої черепашки / Н. П. Бобруйко, Н. О. Поспішенко, В. О. Курцев, Т. В. Мостіпан, М. П. Секун // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 6. – С. 12–13. (Особистий внесок здобувача 20 %, отримання і обробка експериментальних даних).

  2. Курцев В. О. Хімічний захист озимої пшениці від комплексу сисних шкідників в умовах Північного Степу України / В. О. Курцев // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (1–5 листопада 2004.) – К. : Колобіг, 2004. – С. 200–206.

  3. Курцев В. О. Сисні шкідники озимої пшениці та удосконалення хімічного захисту від них в Північному Степу України / В. О. Курцев, М. П. Секун // Захист і карантин рослин. – К. : Колобіг, 2005. – Вип. 51. – С. 185–192. (Особистий внесок здобувача 75 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

  4. Курцев В. О. Сисні шкідники озимої пшениці. Оптимізація авіаційного обприскування при захисті посівів / М. П. Секун, С. М. Бабич, В. О. Курцев // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 4. – С. 7–9. (Особистий внесок здобувача 50 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

  5. Курцев В. О. Шкідлива ентомофауна пшеничного агроценозу. Моніторинг видового складу та чисельності в посівах озимої пшениці в Північному Степу України / В. О. Курцев // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 9. – С. 10–12.

  6. Курцев В. О. Комплексні економічні пороги шкодочинності основних шкідників озимої пшениці / В. О. Курцев, Т. В. Мостіпан // Вісник Степу : наук. зб. – Кіровоград : – ЦУВ, 2002. – С. 98–101. (Особистий внесок здобувача 30 %, проведено аналіз даних, зроблено висновки).

  7. Курцев В. О. Формування шкідливої ентомофауни озимої пшениці і агротехнічні заходи регулювання їх чисельності / В. О. Курцев, М. П. Секун // Тези VI з’їзду Українського ентомологічного товариства (8–11 вересня 2003, Біла Церква.) – Ніжин, 2003. –С. 111. (Особистий внесок здобувача 75 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

  8. Курцев В. О. Хімічний захист озимої пшениці від комплексу сисних шкідників в умовах Північного Степу України / В. О. Курцев // За мир і розвиток : Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених (2004, Кіровоград). – КДТУ, 2004. – С. 8–11.

  9. Курцев В. О. Вплив елементів технології на сисних шкідників озимої пшениці в Північному Степу України / В. О. Курцев // Тези доповідей конф. молодих учених (14 вересня 2004, Київ). – К. : Колобіг, 2005. – С. 27.

  10. Курцев В. О. Формування шкідливої ентомофауни при вирощуванні озимої пшениці / В. О. Курцев// Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (15–17 березня 2005, Кіровоград). – Кіровоград : ЦУВ, 2005 – С. 136–142.

  11. Курцев В. О. Ефективність застосування інсектицидів та їх суміші на озимій пшениці від сисних шкідників / Т. В. Мостіпан, В. О. Курцев // Проблеми конструювання виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки : матеріали 5-ої Міжнар. наук.-тех. конф. (Жовтень 2005, Кіровоград.). – КНТУ, 2005. – С. 32–36. (Особистий внесок здобувача 50 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

  12. Курцев В. О. Особенности размножения сосущих вредителей озимой пшеницы в Северной Степи Украины / В. О. Курцев, Н. П. Секун // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи : материали міжнар. наук.-практ. конф.
    (13–16 листопада 2006). – К. : Колобіг, 2006. – С. 36–37. (Особистий внесок здобувача 75 %, отримання і обробка експериментальних даних).

  13. Курцев В. О. Ефективність авіаційного обприскування проти сисних шкідників на посівах озимої пшениці / В. О. Курцев // Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (7–9 червня 2006, Кіровоград). – Кіровоград : ЦУВ,
    2006. – С. 49–51.