На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки: 1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень та існуючої системи підготовки ОВР показав, що вона у науковому плані необґрунтована, а в практичному аспекті є неефективною і не забезпечує потреби ЗСУ у висококваліфікованих фахівцях виховної роботи. Духовні, соціальні, психолого-педагогічні, особистісні й військово-професійні фактори оптимального функціонування ЗСУ, необхідність забезпечення духовного компоненту їх бойової готовності, невідповідність виховної роботи у військових підрозділах і частинах вимогам сьогодення і гуманістичній парадигмі військового виховання, необхідність наповнення цього виховання сучасним загальнолюдським, національним і військово-професійним змістом обумовлюють визначення вітчизняною педагогічною наукою концепції підготовки ОВР, обґрунтування педагогічної системи їх підготовки в руслі вимог Конституції України, Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, Державної програми реформування та розвитку Збройних сил України на період до 2005 року, Концепції військової освіти в Україні, Законів України “Про освіту” і “Про вищу освіту”. 2. Як показало наше дослідження, основними невирішеними проблемами підготовки ОВР на сьогодні є: низький рівень професійної підготовленості ОВР; недостатня їх підготовка у ВВНЗ щодо організації і проведення практичних заходів виховної роботи у військових підрозділах і частинах; низька психолого-педагогічна компетентність у роботі з особовим складом; неусвідомлення переважною більшістю ОВР гуманістичної парадигми військового виховання і неспроможність її реалізувати у виховній практиці. Встановлено такі основні негативні особливості і тенденції підготовки ОВР: відставання підготовки ОВР від сучасних світових і вітчизняних освітніх тенденцій; відсутність оптимальної сучасної педагогічної системи їх підготовки, особливо первинної ланки; недостатня психолого-педагогічна підготовка майбутніх ОВР у ВВНЗ та відсутність особистісної спрямованості у процесі їх підготовки; слабке формування готовності ОВР до професійної діяльності в складних умовах реформування ЗСУ; відсутність сучасних технологій і концепцій підготовки ОВР. 3. Педагогічна система підготовки ОВР у КНУ імені Тараса Шевченка представляє собою упорядковану кількість взаємопов’язаних структурних і функціональних компонентів, які активно взаємодіють між собою та об’єднанні спільною метою, єдністю керування, виступають у взаємодії з оточенням як цілісне утворення. Доведено, що вона забезпечує: справжню реалізацію гуманістичної філософії освіти в системі підготовки ОВР; формування їх особистості з психолого-педагогічною компетентністю, сучасним науковим світоглядом, професійною культурою і соціальною захищеністю; формування й розвиток у курсантів мотивації навчально-пізнавальної й військово-професійної діяльності та особистісної й професійної самоактуалізації; формування особистості майбутнього ОВР як громадянина української держави з активною життєвою настановою. Доведено, що за рівнем наукового потенціалу, навчального та матеріально-технічного забезпечення, традиціями, якістю підготовки спеціалістів КНУ імені Тараса Шевченка реально є провідним науковим центром і може виконувати важливі завдання щодо підготовки ОВР. Адже підготовка ОВР у КНУ імені Тараса Шевченка зараз є найкращою і найвигіднішою з точки зору як якості, так і матеріальних затрат на їх підготовку. 4. Встановлено, що структурними компонентами педагогічної системи підготовки ОВР в умовах університетської освіти є цільовий, мотиваційний, змістовний, процесуальний, контрольно-регулюючий, результативний і суб’єкт-суб’єктний. Успішність функціонування цієї системи можлива за таких умов: оптимальної інтеграції цивільної та військової освіти; творчого використання всіх складових навчально-виховного процесу КНУ імені Тараса Шевченка, основних його ланок і підсистем; розвитку та динаміки системи, своєчасного оновлення і вдосконалення її складових; всебічного забезпечення її оптимального функціонування; впровадження особистісно-орієнтованого і діяльнісного підходу щодо підготовки ОВР. Доведено, що обґрунтована система підготовки ОВР є дієвою, ефективною, особистісно спрямованою та дешевшою за інші види підготовки, що має велике значення з точки зору постійного скорочення бюджету на утримання та розвиток ЗСУ. Все це свідчить про те, що ця система є досить перспективною. Нині вона у КНУ імені Тараса Шевченка знаходиться тільки на стадії впровадження передового педагогічного досвіду, тобто на етапі становлення та остаточного самовизначення. У зв’язку з цим ми усвідомлюємо, що наше дослідження не могло охопити всього спектра проблем. Воно лише започаткувало процес їх різноманітного і всебічного вивчення і обґрунтування. Набутий нами досвід засвідчує можливість і необхідність застосування такої системи підготовки ОВР в умовах цивільної університетської освіти. 5. Змістовний компонент педагогічної системи підготовки ОВР первинної ланки включає в себе дії з відбору та побудови змісту в процесі їх навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення, забезпечує встановлення та підтримання суб’єкт-суб’єктних взаємин між учасниками педагогічної системи (вихователями та вихованцями). Він представляє собою систему ідей, ідеалів, думок, цінностей, основних напрямків виховного впливу. Саме тому нам потрібні висококваліфіковані ОВР. Доведено, що цей компонент, як й інші, залишиться нереалізованим, поки не буде оптимально забезпечений методичним компонентом. Він представляє собою сукупність різноманітних методів, прийомів, способів, форм і методик навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення особистості майбутніх ОВР, яка втілена у особистісно орієнтовану технологію їх підготовки в КНУ імені Тараса Шевченка. 6. Педагогічними умовами її ефективного функціонування є: чітке дотримання гуманістичної парадигми підготовки ОВР; забезпечення єдності теоретичної і практичної їх підготовки; підтримання між науково-педагогічним і командним складом та курсантами творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії; будь-який університет діє як науковий, методичний і навчальний комплекс, тому однією з важливих педагогічних умов є його творче використання у КНУ імені Тараса Шевченка для підвищення ефективності підготовки військових вихователів; чітке дотримання принципів, методів і форм підготовки спеціалістів у ВНЗ; оптимальне сполучення традиційних методів навчання у вищій школі з сучасними активними методами навчання; творче залучення курсантів до науково-дослідницької діяльності. Для впровадження системи підготовки ОВР у інших ВВНЗ та підвищення її ефективності подальшого дослідження і наукового обґрунтування потребують такі проблеми: інтеграції загальної вищої і військово-професійної освіти в українських ВНЗ з урахуванням тенденцій гуманізації та гуманітаризації світової освіти; диференціації за змістом, рівнями й кваліфікацією з оптимальним поєднанням цивільної і військово-професійної освіти, забезпеченням соціального захисту випускників ВВНЗ та з урахуванням їх індивідуально-психічних особливостей, гуманістичної парадигми вітчизняної системи військової освіти; формування творчої особистості ОВР для різних ланок військового управління; особливості формування психолого-педагогічної компетентності ОВР в різних рівнях військової освіти (тактичному – оперативно-тактичному – оперативному – стратегічному), що забезпечить наступність їх підготовки; формування готовності ОВР до ефективної виховної діяльності у військових підрозділах і частинах; створення умов для всебічної психолого-педагогічної підготовки майбутніх ОВР; забезпечення варіативності і різноплановості військово-освітніх технологій у підготовці ОВР тощо. | 