Дослідження системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери Франції дало змогу сформулювати такі висновки: 1. У результаті історико-педагогічного аналізу виявлено, що соціальна робота і соціальна освіта Франції тісно пов’язані з розвитком суспільно-політичних відносин у цій країні. Враховуючи хронологію появи соціальних спеціальностей та історію розвитку системи підготовки фахівців соціальної сфери Франції, виокремлено й охарактеризовано основні етапи становлення системи соціальної освіти: початковий – 1896-1930 рр.; методологічний – 1931-1967 рр.; стабілізаційний – 1968-1979 рр.; реформувальний – 1980-1998 рр.; модернізаційний – 1999 р.-по теперішній час. 2. Пріоритетними галузями професійної діяльності фахівців соціальної сфери Франції є робота з дітьми та молоддю, сім’ями, людьми похилого віку, особами з обмеженими можливостями, безробітними, іммігрантами. Виокремлено базові (діагностична, організаційна, розвивальна, інформативна, комунікативна, соціального супроводу) та спеціальні (адаптативна, фасилітативна, управлінська, виховна, посередницька, превентивна, анімаційна, соціально-економічна, координаційна, адміністративна) функції фахівців соціальної сфери Франції. У сучасних умовах спостерігається диверсифікація функціонального репертуару фахівців соціальної сфери у зв’язку з розширенням галузей їх діяльності, що виходять за межі соціального захисту (терапевтична, промоційна, моделювальна, проективна, медіативна, функції моніторингу, експертизи). 3. З’ясовано, що система підготовки фахівців соціальної сфери Франції є багаторівневою і містить такі структурні компоненти: допрофесійну, початкову, середню, вищу освіту (І-ІІІ циклів навчання), що здійснюються в асоційованих та державних навчальних закладах і післядипломну професійну освіту. Французька система професійної підготовки фахівців соціальної сфери характеризується трансверсальним характером змісту освіти, гнучкістю програм професійної підготовки, поєднанням інваріантної та варіативної складових, модульною організацією навчального процесу, інтеграцією теоретичного та практичного компонентів, пріоритетністю індивідуального підходу до студента, моделюванням майбутньої професійної діяльності у процесі навчання, партнерською співпрацею навчальних закладів із соціальними установами. 4. Особливе значення у процесі професійної підготовки фахівців соціальної сфери Франції має практична підготовка, яка здійснюється на основі соціального партнерства навчальних закладів і соціальних установ і реалізується у процесі взаємодії керівника-референта, керівника практики та студента; характеризується індивідуальним підходом до кожного студента, гнучкістю програм, варіативністю видів стажувань ознайомлювального та професійного спрямування; застосуванням практично зорієнтованих технологій; сприянням в ефективній організації самостійної роботи студентів тощо. У процесі професійної підготовки фахівців соціальної сфери використовується широкий діапазон методів і форм організації навчання, спрямованих на забезпечення високої ефективності системи соціальної освіти Франції. Домінантними формами організації навчання фахівців соціальної сфери є лекції, практичні заняття, “робота під керівництвом”, самостійна робота, навчальні дискусії, майстерні письма та усного мовлення, робота над проектами. Активно використовуються аудіо-візуальні методи та форми навчання: відеозвіти та відеолекторії, фоторепортажі, навчальні фільми, робота в мережі Інтернет та Інтранет, розробка презентацій у PowerPoint тощо. Специфічними формами і методами, що використовують у процесі підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери Франції, є робота в групах аналізу практики, соціальна експертиза, складання досьє. 5. З’ясовано, що модернізація французької системи соціальної освіти здійснюється шляхом реорганізації системи вищої професійної освіти в галузі соціальної роботи згідно з положеннями Болонської декларації (впровадження двоступеневої вищої освіти – ліцензіату, магістратури), започаткування підготовки докторів соціальної роботи в системі післяступеневої вищої освіти, розширення пропозицій у сфері післядипломної освіти, підвищення наукового рівня досліджень у галузі соціальної роботи, посилення партнерської співпраці між навчальними закладами різних типів і форм власності та соціальними установами, пошуку альтернативних механізмів підготовки фахівців соціальної сфери, розширення сфер професійної діяльності і функцій соціальних працівників. 6. Аналіз французького досвіду підготовки фахівців соціальної сфери, а також урахування особливостей вітчизняної системи соціальної/соціально-педагогічної освіти стали підґрунтям для висновку про те, що детального вивчення з перспективою творчого використання в Україні заслуговують: методики професійного відбору абітурієнтів на навчання за спеціальностями “Соціальна робота” і “Соціальна педагогіка”; оптимізація співвідношення теоретичного та практичного компонентів у системі професійної підготовки фахівців соціальної сфери, організація та зміст різних видів практики ознайомлювального та професійного спрямування, підготовка кваліфікованих керівників практики; розширення спектру технологій навчання з акцентом на практично зорієнтовані та інноваційні; розширення діапазону спеціалізацій у галузі соціальної роботи з урахуванням суспільного попиту на фахівців соціальної сфери різного профілю; форми післядипломної освіти; підготовка докторів соціальної роботи; альтернативні шляхи підготовки соціальних працівників. До перспективних напрямів подальших досліджень французького досвіду підготовки фахівців соціальної сфери вважаємо за доцільне віднести: організаційно-методичне забезпечення підготовки фахівців різних соціальних спеціальностей; інноваційні підходи до організації індивідуальної, самостійної і науково-пошукової роботи студентів; підготовку наукових кадрів для соціальної сфери. |
