Анотація до роботи:

Заруба К.В. Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2008.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал з питань формування продуктивності та технологічних показників вовни у овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи з різним характером песижності при народженні.

Вивчено вікову мінливість господарсько-корисних ознак у овець від народження до 27-місячного віку, отримано нові дані щодо характеру вовнового покриву новонароджених ягнят, кількісного та якісного складу песиги, її топографічної мінливості та процесів випадіння, інтенсивності росту та розвитку молодняку, сортового складу рун, вікової та топографічної мінливості якісних показників вовни. Встановлено взаємозв’язок між песижністю новонароджених ягнят з їх подальшою продуктивністю та якістю вовни.

Встановлено, що максимальна кількість песиги знаходиться на стегні (8,4…24,2%), а мінімальна на боці (5,1…22,7%). Встановлено інтенсивне та синхронне на різних ділянках тулубу випадіння песиги в перші місяці життя ягнят. Ярки з довгою песигою у 15-місячному віці мали більші показники живої маси на 2,9…4,4%. Тварини з довгою густою песигою переважали ровесниць за настригом митої вовни в 15-місячному віці на 2,0…4,1% і в 27 місяців на 1,6…6,7%. Достатньо високі коефіцієнти повторюваності живої маси ярок у 4- та 8-місячному віці та тонини у віці 2 і 8 місяців з показниками 15-місячних ярок свідчать про можливість відбору за цими показниками в ранньому віці.

1. Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу з різним характером песиги при народженні мають свої особливості. Встановлено, що тварини з довгою песигою в 27-місячному віці поєднували високі бали за руно (4,1 з довгою рідкою і 3,8 з довгою густою песигою) з високими настригами чистої вовни (відповідно 3,74 і 3,80 кг).

2. Експериментально визначена наступна топографічна мінливість песиги: максимальна її кількість знаходиться на стегні (8,4…24,2%), мінімальна – на боці (5,1…22,7%). За ступенем огрубіння песиги окремі ділянки тулуба розташовуються так: бік, спина, стегно.

Встановлено інтенсивне та синхронне випадіння песиги до 2-місячного віку. На боці та спині вона залишилася у 7,5…8,1% ягнят, на стегні у 19,3%. У вовновому покриві 4-місячних ярок песига відсутня, лише на стегні зустрічаються поодинокі волокна.

3. За живою масою між групами ярок з різним вовновим покривом при народжені суттєвої різниці не виявлено. У 15-місячному віці тварини з довгою песигою мали на 2,9…4,4% більші показники (42,1…42,4 проти 40,6…40,9 кг). До 27-місячного віку жива маса дослідних тварин зрівнюється. Аналіз отриманих результатів свідчить, що добір ярок з довгою песигою у перспективі може збільшити кількість більш скоростиглих тварин.

4. Виявлено взаємозв’язок між вовновим покривом новонароджених ярок і їх вовновою продуктивністю. Тварини з довгою густою песигою за настригами митої вовни та виходом чистого волокна мали перевагу як в 15-ти так і в 27-місячному віці. Це підтверджує можливість добору племінних ярок за характером вовнового покриву для підвищення вовнової продуктивності.

5. Вікова динаміка довжини вовни характеризується поступовим сповільненням росту волокон. З 8-місячного віку синхронність відростання волокон порушується внаслідок різкого сповільнення її росту на спині.

Починаючи з 8-місячного віку тварини без песиги і з рідкою песигою мали тенденцію до більшої довжини вовни на боці порівняно з ровесницями. Отже, для збільшення довжини вовни при доборі племінних ярок необхідно враховувати тип їх вовнового покриву при народженні.

6. Показники середнього діаметру вовни, характерні для дорослих овець, у ярок сформувалися до 15-місячного віку. Вирівняність вовни формується раніше, вже у 4-місячних ярок вона відповідає показникам дорослих овець і в подальшому змінюється мало.

7. Достатньо високі коефіцієнти повторюваності живої маси ярок у 4- та 8-місячному віці та тонини у 2- та 8-місячному віці з показниками 15-місячних ярок свідчать про можливість добору за живою масою та тониною в ранньому віці.

8. Встановлено, що більші показники живої маси були у багатоскладчастих овець. У тварини з нормальною складчастістю відмічено дещо вищий рівень вовнової продуктивності ніж у ровесниць. Малоскладчасті вівці характеризувалися вищим виходом митої вовни, завдяки якому вони за настригом митої вовни не відрізнялися від багатоскладчастих.

Публікації автора:

1. Заруба К.В. Характеристика вовнового покриву ярок таврійського типу / К.В. Заруба // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2004. – Вип. 4 (28). – С. 194-198.

2. Заруба К.В. Ріст та розвиток ярок з різним характером песижності / К.В. Заруба // Вівчарство.: Міжвід. темат. наук. зб. – Херсон, 2005. – Вип. 31-32. – С. 82-85.

3. Заруба К.В. Характеристика вовни ярок з різним характером песиги при народженні / К.В. Заруба // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т 7, №2 (2) Частина 3. – С. 125-130.

4. Заруба К.В. Динаміка довжини вовни у ярок з різним типом песиги при народженні / К.В. Заруба // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, №2 (29) Частина 3. – С. 88-92.

5. Заруба К.В. Вовнова продуктивність та характеристика рун овець таврійського типу / К.В. Заруба // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2007. – Вип. 53. – С. 152-157.

6. Заруба К.В. Продуктивність ярок з різною складчастістю шкіри / К.В. Заруба // Вівчарство.: Міжвід. темат. наук. зб. – Нова Каховка, 2007. – Вип. 34. – С. 18-22.