Анотація до роботи:

Деряга Є.В. Технологічні заходи оптимізації вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості в східному Степу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2002.

Досліджені особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби, глибини основного обробітку ґрунту, густоти стояння рослин. Визначені найбільш адаптивні біотипи для вирощування в зоні східної частини північного Степу. За комплексом ознак виділився середньоранній Луганський 222 МВ – в умовах посухи він відзначався стабільністю утворення качанів і найвищим рівнем урожайності зерна.

Встановлені оптимальні прийоми сортової агротехніки гібридів – застосування глибокого обробітку ґрунту, сівби у кінці третьої декади квітня з густотою стояння рослин ранньостиглого Славутич 162 СВ – 45 тис./га, середньораннього Луганський 222 МВ – 40 тис./га, середньостиглого Дніпровський 345 МВ – 30 тис./га.

В результаті проведених досліджень виявлені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності нових біотипів кукурудзи під впливом умов середовища, які обумовлюються агротехнічними прийомами і гідротермічним режимом, з метою оптимізації технологічних процесів і стабілізації виробництва продукції рослинництва в посушливих регіонах Степу. Визначені найбільш адаптивні і придатні для вирощування за різними технологічними схемами гібриди кукурудзи різних груп стиглості, що виявляється в наступному:

1. В східній частині північного Степу технологічні заходи вирощування гібридів кукурудзи (глибина основного обробітку ґрунту, строки сівби, густота стояння рослин) відіграють суттєву роль у використанні потенціалу продуктивності генотипів, і навіть в умовах посухи створюють сприятливі умови для росту, розвитку і формування урожайності культури.

2. Серед досліджуваних гібридів за комплексом адаптивних ознак виділився середньоранній Луганський 222 МВ – в умовах посухи він найбільш економно витрачав вологу, відзначався стабільністю утворення качанів і складових структури урожаю, найвищим рівнем урожайності зерна і силосу.

3. Польова схожість найвищою була при сівбі кукурудзи 10 травня. При ранніх строках (20-30 квітня) зменшення кількості схожого насіння в середньому становило 21-27, а при пізніх (20 травня) в посушливі роки –1,5-2,6%.

4. Найкоротшою тривалість міжфазних періодів була у скоростиглих форм, найдовшою – у середньостиглої при пізніх строках сівби. Загущення посівів з 25-30 до 50-55 тис./га, як і заміна глибокого обробітку мілким, призводили до подовження вегетаційного періоду на 2-3 дні, а в посушливі роки – до 4-7 днів.

5. Біометричні показники рослин гібридів найбільшими були при застосуванні глибокого обробітку ґрунту, сівби 10 травня і мінімального рівня густоти посівів. На початкових етапах розвитку відмічений більш інтенсивний приріст рослин скоростиглих форм і значне випереджання росту у варіантах ранніх строків сівби. Суттєвіший вплив густоти стеблостою на ростові процеси спостерігався в посушливі роки. Рослини гібрида Дніпровський 345 МВ були найбільш пригніченими внаслідок посилення конкурентних взаємовідносин між ними при загущенні посіву.

6. Заміна глибокого обробітку мілким призводила до збільшення загальних витрат вологи і значного розриву між рівнями водоспоживання рослин у першу та другу половини вегетації, що негативно позначилось на урожайності зерна, яка залежала від забезпеченості посівів вологою в період дозрівання гібридів. Відмічено негативну реакцію на заміну глибокого обробітку мілким у гібрида Дніпровський 345 МВ – коефіцієнт водоспоживання його підвищився з 105 до 174 м³/ц.

7. Найвищий рівень формування качанів відмічений при сівбі гібридів 30 квітня і у варіанті з глибокою оранкою. При застосуванні мілкого обробітку рослини середньостиглого Дніпровський 345 МВ найбільш суттєво зменшували цей показник. Оптимального приросту загальної кількості качанів у посівах ранньостиглого гібрида досягали у варіантах з густотою 45 тис./га, середньораннього – 40 тис./га, середньостиглого – 30 тис./га. В посушливі роки зниження індивідуальної продуктивності варіювало в межах 11-41%.

8. Маса зерна з качана й маса 1000 зерен найвищими були при сівбі кукурудзи 30 квітня. В умовах посухи маса зерна гібридів Славутич 162 СВ і Дніпровський 345 МВ зменшувалась на 56-58%, а Луганський 222 МВ – 33-46%. Відмічено тенденцію до зниження показників структури урожаю під впливом мілкого обробітку ґрунту. При збільшенні густоти стояння рослин до максимального рівня зменшувалися морфологічні ознаки качанів. Оптимального поєднання загальної кількості качанів і елементів структури урожаю гібрида Славутич 162 СВ досягали при густоті 45 тис./га, Луганський 222 МВ – 40 тис./га, Дніпровський 345 МВ – 30 тис./га.

9. При застосуванні пізньої сівби вологість зерна закономірно збільшувалась: у ранньостиглого гібрида Славутич 162 СВ із 17 до 30%, у середньораннього Луганський 222 МВ – з 20 до 32%, у середньостиглого Дніпровський 345 МВ – з 23 до 33%.

10. Оптимального поєднання урожайності і структури силосної маси досягали у варіантах густоти стояння рослин гібридів Славутич 162 СВ і Луганський 222 МВ – 50 тис./га, гібрида Дніпровський 345 МВ – 40 тис./га. Кращі показники силосу забезпечували середньоранній і середньостиглий гібриди.

11. В середньому за роки досліджень у ранньостиглого гібрида не виявлено істотних змін урожайності зерна під впливом строків сівби, а у середньораннього і середньостиглого просліджувалась тенденція формування максимального урожаю при сівбі 30 квітня. В посушливі роки при застосуванні мілкого обробітку ґрунту відмічали зменшення збору зерна на 12-37%, а у середньостиглого Дніпровський 345 МВ – до 48%. Зниження зернової продуктивності скоростиглих гібридів було дещо меншим при ранніх строках сівби. Найбільшу урожайність зерна ранньостиглий гібрид забезпечив у варіанті густоти стояння рослин 45 тис./га, середньоранній – 40, а середньостиглий – 30 тис./га.

12. Кращих показників економічної ефективності вирощування гібридів кукурудзи на зерно досягали при застосуванні оптимальних технологічних заходів: глибокого основного обробітку ґрунту, сівби 30 квітня, густоти стояння рослин ранньостиглого Славутич 162 СВ – 45 тис./га, середньораннього Луганський 222 МВ – 40 тис./га і середньостиглого Дніпровський 345 МВ – 30 тис./га. Високий рівень прибутковості і рентабельності виробництва в середньому за роки досліджень забезпечили більш пізньостиглі біотипи кукурудзи, в посушливі роки – скоростиглі. При застосуванні мілкого обробітку ґрунту кращий ефект забезпечували ранні строки сівби ранньостиглого і середньораннього гібридів.

Публікації автора:

1. Правильный подбор гибридов – основа высоких урожаев кукурузы / С.И. Капустин, В.В. Неменущий, Е.Н. Кадурин, Е.В. Деряга // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. – 2000. - №6 (15). – С. 44-47. (Капустин С.И. – ідея, план статті; Неменущий В.В. – характеристика гібридів; Кадурин Е.Н. – статистичний аналіз; Деряга Е.В. – опрацювання даних, написання статті).

2. Пащенко Ю.М., Деряга Є.В. Біологічна реакція пристосованості гібридів кукурудзи до строків сівби в умовах східної підзони Степу // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2001. - №17. – С. 15-19. (Пащенко Ю.М.– наукове керівництво; Деряга Є.В. – результати досліджень, аналіз даних).

3. Пащенко Ю.М., Капустін С.І., Деряга Є.В. Особливості водоспоживання гібридів кукурудзи різних груп стиглості в східній частині північного Степу // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2002. – № 18-19. – С. 7-10. (Пащенко Ю.М. – наукове керівництво; Капустін С.І. – методичне керівництво; Деряга Є.В. – результати досліджень, аналіз даних).

4. Деряга Є.В. Фактори оптимізації умов вирощування гібридів кукурудзи в східному Степу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 березня 2002 р.). – Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2002. – С. 70-71.

5. Особенности сева и ухода за посевами пропашных культур в 2002 году. Особенности выращивания кукурузы / Капустин С.И., Кадурин Е.Н., Калашникова Н.П., Деряга Е.В., Захарова В.В. // Агролуганщина (информационный бюллетень). – 2002. - №3 (10). – С. 3-8. (Капустин С.И. – ідея, методичне керівництво; Кадурин Е.Н. – рекомендації виробництву; Калашникова Н.П. – статистичний аналіз; Деряга Е.В. – узагальнення даних по сортовій агротехніці, написання статті; Захарова В.В. – дані по догляду за посівами).

6. Драніщев М.І., Кадурін Є.Н., Деряга Є.В. Вплив густоти стояння рослин на фотосинтетичну діяльність і урожайність біотипів кукурудзи різних груп стиглості // Бюлетень Інституту зернового господарства. – 2002. – № 18-19. – С. 43-46. (Драніщев М.І. – методичне керівництво; Кадурін Є.Н. – дані по фотосинтезу; Деряга Є.В. – дані по сортовій агротехніці).

7. Пащенко Ю.М., Деряга Є.В. Технологічні заходи оптимізації вирощування гібридів кукурудзи // Хранение и переработка зерна. – 2002. - №9 (39). – С. 23-24. (Пащенко Ю.М. – наукове керівництво; Деряга Є.В. – результати досліджень, написання статті).