Анотація до роботи:

Робу В.Т. Технологічні заходи посилення контролю над бур’янами і адаптивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в південному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2002.

Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу строків сівби гібридів кукурудзи різних груп стиглості (ФАО 170-420) на динаміку їх розвитку, процеси водоспоживання і використання елементів живлення, формування урожайності та біоенергетичні показники виробництва зерна цієї культури. Показані особливості формування засміченості посівів кукурудзи під впливом конкурентноздатності культури, застосування агротехнічних і хімічних заходів захисту посівів від бур’янів, роль ґрунтових і страхових гербіцидів в зменшенні непродуктивних втрат вологи і поживних елементів, збереження врожаю та підвищення якості зерна. Розроблено агротехнічні заходи вирощування кукурудзи з мінімальною передзбиральною вологістю зерна.

В дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове рішення питань адаптації гібридів кукурудзи в діапазоні скоростиглості ФАО 170-420 для зони південного Степу України, яке полягає у встановленні оптимальних строків сівби, визначенні закономірностей формування фітоценозу бур’янів під впливом агротехнічних прийомів і гербіцидів, особливостей конкурентних відносин в агроценозі, водного і поживного режимів, доведенні залежності економічної ефективності вирощування гібридів від вологості зерна і обґрунтуванні доцільності розширення спектру біотипів кукурудзи для даної зони, що виявляється в наступному:

1. Тривалість періоду вегетації кукурудзи найбільше залежить від біотипу культури, який приводить до зміни її амплітуди в межах 14-16 днів. Регулювання достигання зерна кукурудзи за рахунок строків сівби дає можливість скоротити вегетаційний період на 7-10 днів, тривалість якого у ранньостиглого гібриду Дніпровський 172 МВ складає 110 днів, середньораннього Дніпровський 284 МВ – 112, середньостиглого Луч 330 МВ – 120 і середньопізнього ДнОд 417 МВ – 123 днів.

2. При формуванні площі листової поверхні кукурудзи вирішальним фактором є біологічні особливості гібридів і строки сівби. Функціональні можливості асиміляційного апарату кукурудзи зростають у більш пізньостиглих форм при ранніх строках сівби. При цьому показники площі листової поверхні однієї рослини в фазі викидання волоті становили у ранньостиглого гібриду Дніпровський 172 МВ 53,1-54,6 дм², середньораннього Дніпровський 284 МВ – 61,5-68,5 дм², середньостиглого Луч 330 МВ – 56,9-66,4 дм² і середньопізнього ДнОд 417 МВ – 63,6-68,4 дм².

Ефективними, з точки зору покращання формування листового апарату, є гербіциди. Площа листової поверхні при внесенні харнесу (2,5 л/га) зростає на 8,0-16,6 дм² і базису (25 г/га ) – на 7,5-14,5 дм².

3. Ранньостиглий гібрид Дніпровський 172 МВ є більш низькорослим, середньоранній Дніпровський 284 МВ і середньостиглий Луч 330 МВ наближались по висоті рослин до середньопізнього ДнОд 417 МВ. Зниження забур’яненості посівів у результаті застосування харнесу сприяє збільшенню висоти рослин гібридів кукурудзи на 12,8-24,1%, а базису – на 11,0-21,6%.

4. Бур’яни, які розвивалися в посівах кукурудзи без проведення заходів боротьби з ними, збільшують потенційну засміченість ґрунту насінням на 119,1-150,6 млн.га, в той час як при абсолютній відсутності їх вона знижується на 45,6-50,2 млн. га. Покращанню фітосанітарного стану ґрунту сприяє застосування харнесу і базису, яке дає можливість знизити потенційну засміченість залежно від строку сівби на 1,3-28,4 млн. га.

5. В боротьбі з комплексом бур’янів в посівах кукурудзи високу технічну ефективність забезпечує внесення гербіцидів, яка складає у харнеса (2,5 л/га) 92,1-93,6% і у базиса (25 г/га) – 82,7-84,6%. Очищенню ґрунту від по-тенційних запасів бур’янів на 19,4-37,2% сприяє і перенесення сівби кукурудзи з 25 квітня на 15 травня.

6. Внесення гербіцидів в межах прийнятих регламентів не викликало інгібуючої дії на рослини кукурудзи при всіх строках її сівби.

7. Технологічні заходи, які сприяють зниженню забур’яненості, є ефективним засобом збереження вологи в ґрунті. При рівні водозабезпеченості, який склався, бур’яни поглинають 53,5-66,4% вологи від сумарного споживання агроценозом, а на фоні внесення гербіцидів – 5,8-23,4%.

8. Пізньостиглі гібриди виносять з ґрунту для формування врожаю більше поживних елементів, ніж ранньостиглі з коротким вегетаційним періодом. Загальний винос азоту, фосфору і калію складає для ранньостиглого гібрида Дніпровський 172 МВ – 189-200 кг/га, середньораннього Дніпровський 284 МВ – 211-222, середньостиглого Луч 330 МВ – 230-248, середньопізнього ДнОд 417 МВ – 224-284 кг/га. Застосування ґрунтових і страхових гербіцидів дозволяє скоротити непродуктивні втрати поживних речовин у порівнянні з контролем на 63,3-86,6%.

9. Найбільшу кількість качанів ранньостиглий гібрид Дніпровський 172 МВ формував при сівбі в оптимальний строк (5 травня), середньоранній Дніпровський 284 МВ, середньостиглий Луч 330 МВ і середньопізній ДнОд 417 МВ – при ранньому (25 квітня). Збільшенню кількості качанів на 23,1-38,5 % сприяє внесення гербіцидів.

10. За вмістом білка (9,5-10,6%), жиру (4,6-4,7%), крохмалю (64,0-64,9%) більш вигідно виділяється ранньостиглий гібрид Дніпровський 172 МВ до якого наближаються ДнОд 417 МВ і Дніпровський 284 МВ. Найбільш стабільне підвищення якості зерна кукурудзи забезпечує ручне видалення бур’янів та внесення гербіцидів харнес і базис.

11. За продуктивністю більш урожайним є середньостиглий гібрид Луч 330 МВ (42,5-50,8 ц/га), близькими до нього – середньоранній гібрид Дніпровський 284 МВ (42,4-48,9 ц/га) і середньопізній ДнОд 417 МВ (38,8-49,5 ц/га). Ранньостиглий гібрид Дніпровський 172 МВ поступається більш пізньостиглим формам кукурудзи на 10,3-12,2 ц/га. Внесення в ґрунт харнесу (2,5 л/га) залежно від біотипу гібридів зберігає від втрат 13,9-23,7 ц/га зерна, а обприскування вегетуючих рослин страховим препаратом базис (25 г/га) – 10,7-18,4 ц/га.

12. З переходом від ранньостиглого гібриду Дніпровський 172 МВ до середньопізнього ДнОд 417 МВ вологість зерна збільшується на 6-10%, ранній строк сівби (25 квітня), у порівнянні з пізнім (15 травня), знижував цей показник у всіх гібридів на 3-8%.

13. З врахуванням комплексу умов, що визначають економіку ви-робництва зерна кукурудзи (строк сівби, ступінь засміченості посівів бур’янами, збиральна вологість зерна) найбільш вигідним є вирощування середньораннього гібриду Дніпровський 284 МВ. При цьому досягалась мінімальна собівартість 1 ц зерна – 21,99 грн. і максимальна рентабельність – 181,9%.

Не дивлячись на збільшення витратної частини при використанні ґрунтового гербіциду харнес, собівартість 1 ц зерна у порівнянні з контролем (без гербіцидів) знижується на 5,89-12,22 грн., а окупність 1 грн. зростає на 30-58 коп.

Публікації автора:

1. Шевченко М.С., Пішта С.Д., Робу В.Т. Ефективність захисту від бур’янів різних біотипів кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 1999. - №10. – С. 48-52. (Особистий внесок: Робу В.Т. – проведення досліджень і аналіз результатів; Шевченко М.С. – наукове керівництво; Пішта С.Д. – сприяння проведенню досліду).

2. Шевченко М.С., Пішта С.Д., Робу В.Т. Вплив заходів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи на потенційну засміченість // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2000. – №12-13. – С. 42-45. (Особистий внесок: Робу В.Т. – проведення досліджень і аналіз результатів; Шевченко М.С. – наукове керівництво; Пішта С.Д. – сприяння проведенню досліду).

3. Шевченко М.С., Рибка В.С., Робу В.Т. Вплив гібридів та строків сівби на вологість зерна кукурудзи і енергозатратність виробництва // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2000. - №14. – С. 38-43. (Особистий внесок: Робу В.Т. – проведення досліджень і аналіз результатів; Шевченко М.С. – наукове керівництво; Рибка В.С. – економічний аналіз).

4. Шевченко М.С., Робу В.Т. Конкуренція між кукурудзою та бур’янами щодо основних елементів живлення в південно-західному регіоні // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2001. – № 17. – С. 24-26. (Особистий внесок: Робу В.Т. – проведення досліджень і аналіз результатів; Шевченко М.С. – наукове керівництво).

5. Рибка В.С., Шевченко М.С., Робу В.Т., Ляшенко Н.О. Невикористані резерви зниження енергомісткості виробництва зерна кукурудзи в умовах південно-західного Степу України // Хранение и переработка зерна. – Днепропетровск, 2000 - № 4,. – С. 4-6. (Особистий внесок: Робу В.Т. – проведення досліджень і аналіз результатів; Рибка М.С. – економічний аналіз; Шевченко М.С. – наукове керівництво; Ляшенко Н.О. – розрахунок виробничих витрат).

6. Шевченко М.С., Литвиненко Ю.В., Жарій В.О., Робу В.Т. Бур’яни: проблема та її вирішення // Вкладка до журналу “Пропозиція”. – К., 1999. – №10. (Робу В.Т. – матеріали по ефективності гербіцидів на кукурудзі; Шевченко М.С. – узагальнення проблеми; Литвиненко Ю.В. – матеріали по багаторічних бур’янах; Жарій В.О. – аналіз стану засміченості).

7. Робу В.Т. Роль гербіцидів та протибур’янових заходів у виробництві зерна кукурудзи в південно-західній частині Степу // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 76-77.

8. Шевченко М.С., Робу В.Т., Жарій В.О. Методика визначення втрат вологи при засміченості посівів просапних культур // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 97-98. (Робу В.Т. – проведення досліджень по кукурудзі і аналіз результатів; Шевченко М.С. – наукове керівництво; Жарій В.О. – результати досліджень по соняшнику).