Анотація до роботи:

Кордін О.І. Технологічні заходи вирощування холодостійких гібридів кукурудзи різних груп стиглості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

Встановлені оптимально ранні строки сівби нових холодостійких гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу з обов’язковим застосуванням інкрустації насіння мікродобривом і протруйниками. Найбільш адаптованими та придатними для сівби в ранні строки виявились холодостійкі гібриди Кремінь 200 СВ та Дніпровський 453 СВ.

Для отримання максимального врожаю зерна ранньостиглий гібрид Дніпровський 196 СВ та середньоранні Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ слід висівати в кінці квітня – першій декаді травня при температурі ґрунту 12-14^оС, середньостиглі Дар 347 СВ та Січеславський 335 СВ – в кінці другої – третій декаді квітня (10-12^оС), а середньопізні Дніпровський 453 СВ та Кодацький 442 СВ – в другій декаді квітня (8-10^оС) з інкрустацією насіння мікродобривом (реаком – 3 л/т) та протруйниками (вітавакс 200 ФФ – 2,5 л/т, гаучо – 4 кг/т).

З метою оптимізації технологічних процесів вирощування кукурудзи, яка полягає в скороченні виробничих витрат на сушіння зерна і ефективного використання біокліматичного потенціалу північної підзони Степу, виявлена доцільність ранньої сівби холодостійких гібридів кукурудзи з обов’язковою інкрустацією насіння мікродобривом реаком та протруйниками. Науково обґрунтована ефективність дії мікроелементів на фотосинтетичну діяльність рослин і їх стійкість до несприятливих факторів середовища. Досліджені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах потепління клімату під впливом технологічних заходів. Це дало змогу зробити наступні висновки:

1. При ранній сівбі польова схожість необробленого насіння кукурудзи різних гібридів знижувалась на 5,2-20,8%, а у варіантах з інкрустацією – на 0,4-7,9% порівняно з більш пізніми строками і становила 50,4-76,6% та 74,1-87,7% відповідно. Передпосівна інкрустація зменшувала ураженість насіння хворобами і ушкодженість шкідниками, що сприяло підвищенню польової схожості на 11,1-23,7% при першому строкові сівби і на 2,0-14,6% при наступних, що свідчить про високу ефективність цього заходу при ранній сівбі. Відмічена підвищена життєздатність насіння холодостійких гібридів кукурудзи Дніпровський 196 СВ, Кремінь 200 СВ і Дніпровський 453 СВ, у яких при відносно низькому температурному режимові ґрунту (8-10^оС) польова схожість була найвищою (83,2-87,7%) порівняно з іншими формами.

2. Тривалість періоду "сівба – сходи" обумовлювалась температурним режимом ґрунту і при ранній сівбі залежно від гібридів становила 21-23 дні, зменшуючись при пізніх строках до 13-17 днів. За ранньої сівби найкоротший період до появи сходів мали холодостійкі гібриди Дніпровський 196 СВ, Кремінь 200 СВ, Кадр 217 МВ та Дніпровський 453 СВ. По мірі відстрочення сівби в сторону пізніх строків тривалість періоду від сходів до цвітіння волотей у гібридів скорочувалась, а від цвітіння до повної стиглості зерна – подовжувалась, що призвело до збільшення тривалості вегетаційного періоду в цілому.

3. Висота рослин впродовж першої половини вегетації при ранніх строках сівби була дещо більшою, ніж при пізній сівбі. Проте в період цвітіння найбільш високорослими виявились рослини гібридів, висіяних в пізній строк, окрім середньопізніх форм Дніпровський 453 СВ і Кодацький 442 СВ, у яких рослини ранніх строків переважали пізні на 3-12 см. Інкрустація насіння сприяла росту рослин і збільшенню висоти прикріплення качанів. Діаметр стебла у гібридів змінювався несуттєво.

4. По мірі відстрочення сівби від ранніх до пізніх строків передпосівні запаси вологи в метровому шарі ґрунту зменшувались на 6-7%, а в посівному – на 37%, що в посушливий рік призвело до пересихання верхнього шару і зниження польової схожості насіння. Гібриди кукурудзи більше вологи споживали в першу половину вегетації і особливо при пізніх строках сівби. В період дозрівання волога краще використовувалась рослинами ранніх строків сівби: у вказаних варіантах зафіксовано мінімальний коефіцієнт водоспоживання.

5. Інкрустація насіння мікродобривом та протруйниками позитивно впливала на формування і розвиток кореневої системи рослин гібридів кукурудзи особливо на ранніх етапах росту. Корені рослин при цьому були більш розвиненими і відзначалися кращою розгалуженістю кореневих волосків, що сприяло повнішому засвоєнню елементів живлення, завдяки чому вміст азоту в листково-стебловій масі підвищувався з 0,77-0,88 до 0,84-0,91, в зерні – з 1,19-1,26 до 1,33-1,47%. Внаслідок обробки насіння мікроелементами у вегетативній масі кукурудзи значно підвищився вміст цинку (у гібрида Дніпровський 453 СВ з 8,2 до 14,3 мг/кг) і заліза (у гібрида Кадр 217 МВ з 88 до 119 мг/кг). Відмічено зниження вмісту важких металів (Pb, Cd) в зерні та листково-стебловій масі кукурудзи під впливом інкрустації насіння.

6. У варіантах ранньої сівби гібриди всіх груп стиглості формували максимальну площу листя раніше, а найбільш тривалим функціонуванням листків відзначались холодостійкі гібриди Кремінь 200 СВ, Кадр 217 МВ, Дніпровський 453 СВ. Максимальну площу асиміляційної поверхні створював середньопізній Кодацький 442 СВ – 56,2 дм². Інкрустація насіння мікродобривом та протруйниками сприяла збільшенню площі листя рослин впродовж вегетації на 0,3-2,0 дм².

7. Найбільші показники чистої продуктивності фотосинтезу на ранніх етапах розвитку рослин гібридів зафіксовані у варіантах ранньої сівби, в подальшому інтенсивність накопичення біомаси послаблювалась і була вищою у рослин пізніх строків. Ранні посіви середньораннього гібрида Кремінь 200 СВ відзначались високою продуктивністю фотосинтезу впродовж всього періоду вегетації. Інкрустація насіння призводила до підвищення рівня засвоєння ФАР рослинами ранньостиглого та середньораннього гібридів на 1-6%, а середньостиглого та середньопізнього – на 3-13%, найбільший коефіцієнт використання ФАР спостерігався при ранній сівбі.

8. Рослини гібридів, висіяних в ранній строк, на початкових етапах розвитку переважали за листково-стебловою масою варіанти пізніх строків на 25-33 г. Інтенсивне стартове накопичення маси спостерігалося у холодостійких гібридів Кремінь 200 СВ та Дніпровський 453 СВ – 73 г. Впродовж вегетації відмічали приріст і вирівнювання маси рослин залежно від строків сівби, але в кінці її зафіксовано найбільшу масу у рослин пізньої сівби. За ранньої сівби інкрустація насіння сприяла підвищенню вегетативної маси рослин гібридів протягом всього періоду вегетації на 18-48 г.

9. Індивідуальна продуктивність рослин практично не залежала від строків сівби, крім середньопізніх гібридів, у яких більша кількість качанів формувалася при ранніх строках висіву. Кількість зерна з качанів у холодостійких гібридів Кремінь 200 СВ та Дніпровський 196 СВ була найбільшою при сівбі в другій, а у інших – в третій декаді квітня. Маса качанів та зерна з них закономірно не змінювалися під впливом строків сівби, проте найбільшу масу 1000 зерен переважна більшість гібридів формувала при ранньому висіву. Інкрустація насіння сприяла збільшенню маси качанів у гібридів кукурудзи при ранній сівбі на 18-48 г, а при пізній – на 8-35 г.

10. Ранньостиглий гібрид Дніпровський 196 СВ і середньоранні Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ більший урожай зерна формували при сівбі в третій строк. Середньостиглий Дар 347 МВ максимальну урожайність 8,25 т/га забезпечив при сівбі в другий строк (третя декада квітня), Січеславський 335 МВ – в перший і другий (7,90-7,94 т/га), а середньопізні Дніпровський 453 СВ і Кодацький 442 СВ в перший (друга декада квітня). Інкрустація насіння мікродобривом з протруйниками при ранній сівбі забезпечила приріст урожаю зерна скоростиглих форм в межах 0,21-0,40 т/га, у більш пізньостиглих вказані показники становили 0,89-1,12 т/га, а при пізній – 0,09-0,29 та 0,35-0,39 т/га відповідно. Максимальну врожайність при ранній сівбі інкрустованим насінням формували холодостійкі гібриди: середньопізній Дніпровський 453 СВ (8,37 т/га), а в групі скоростиглих – середньоранній Кремінь 200 СВ (7,97 т/га).

11. Найбільш якісне зерно з підвищеним вмістом протеїну та крохмалю формувалося за сівби гібридів в кінці квітня – першій декаді травня. Ранні строки сівби гібридів кукурудзи сприяли формуванню зерна з відносно низькими показниками збиральної вологості, що суттєвим чином позначалось на рівні виробничих витрат, особливо в процесі сушіння вологої зернової маси. При сівбі кукурудзи у пізні строки витрати на здійснення технологічного циклу збільшувались на 448-814 грн./га, в зв’язку з чим найбільший умовно чистий прибуток забезпечила рання сівба всіх досліджуваних гібридів. При інкрустації насіння виробничі витрати збільшувалися, проте вартість додаткового врожаю від застосування цього заходу значно їх перевищувала. Рівень рентабельності найвищим був при вирощуванні ранньостиглих форм (52,3-53,9%) і при ранній сівбі був більшим, ніж у середньопізніх гібридів (18,2-25,0%).

Публікації автора:

1. Пащенко Ю.М., Кордін О.І. Строки сівби різних за холодостійкістю гібридів кукурудзи // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – №23-24. – С. 154–158. (Пащенко Ю.М.– методичне керівництво, синтез і узагальнення даних; Кордін О.І. – проведення досліджень, аналіз даних, написання статі).

2. Пащенко Ю.М., Кордін О.І. Вплив інкрустації насіння і строків сівби на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – №26-27. – С. 78–82. (Пащенко Ю.М.– наукове і методичне керівництво; Кордін О.І. – проведення досліджень, аналіз даних, написання статі).

3. Булигін С.Ю., Кордін О.І. Хелатні мікродобрива у захисті рослин // Карантин і захист рослин. – 2005. – №8. – С. 4-5. (Булигін С.Ю. – результати досліджень по озимій пшениці, узагальнення даних; Кордін О.І. – проведення досліджень по кукурудзі, аналіз даних, написання статі).

4. Кордін О.І., Мазуніна Т.О. Мікроелементи як фактор підвищення стійкості рослин кукурудзи до несприятливих умов середовища // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. / ХДАУ – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 43. – С. 48-52. (Кордін О.І. – проведення досліджень, аналіз даних, написання статі; Мазуніна Т.О. – лабораторні експерименти, аналіз даних, написання статі).

5. Кордін О.І. Рання сівба кукурудзи // Агроном. – 2005. – №4. – С. 34-35.

6. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2004 року / Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М., Кордін О.І. та ін. – Дніпропетровськ, 2004. – 34 с. (Кордін О.І. – результати досліджень, аналіз даних).

7. Технологічні особливості вирощування сільськогосподарських культур. Кукурудза / Пащенко Ю.М., Кордін О.І. та ін. // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 137-141. (Кордін О.І. – результати досліджень, аналіз даних).

8. Енергозбережні і ресурсоощадні технології вирощування кукурудзи / Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М., Кордін О.І. та ін. – Дніпропетровськ, 2006. – 27 с. (Кордін О.І. – результати досліджень, аналіз даних).

9. Кордін О. І. Вплив гідротермічних умов на схожість насіння різних за холодостійкістю гібридів кукурудзи // Матеріали наради-семінару «Погода і зернове господарство України». – Дніпропетровськ, 2004. – С. 58-63.