Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Пащенко Юрій Михайлович. Теоретичне і практичне обґрунтування концепції ресурсозбереження в технології вирощування кукурудзи в Степу України : Дис... д-ра наук: 06.01.09 - 2008.



Анотація до роботи:

Пащенко Ю.М. Теоретичне і практичне обґрунтування концепції ресурсозбереження в технології вирощування кукурудзи в Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми підвищення урожайності зерна і зниження витрат в технологіях вирощування кукурудзи, добору адаптивних форм для вирощування в ресурсозбережних системах. Розроблена і обґрунтована структура гібридного складу для різних підзон Степу. Виявлена реакція рослин на зміну абіотичних факторів та розроблені основні прийоми сортової технології (строки сівби, густота стояння рослин, дози добрив тощо). Розроблено нові моделі технології: безгербіцидної на основі використання скоростиглих гібридів (ФАО 150-200); вирощування холодостійких гібридів в ранніх посівах з інкрустацією насіння; технології із використанням післяжнивних решток попередників і диференційованих способів знищення бур’янів; інтенсивної та ресурсозбережних схем для господарств з різним рівнем матеріально-технічного забезпечення. Розроблена концепція контролю і формування покриття ґрунту рослинними рештками. Теоретично обґрунтована модель напрямків ресурсозбереження в сортових технологіях вирощування кукурудзи.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової проблеми в рослинництві – технології вирощування кукурудзи, яка ґрунтується на системному доборі нових високопродуктивних гібридів за основними господарськими ознаками і критеріях оптимізації технологічних процесів на основі виявлення закономірностей росту, розвитку рослин і формування продуктивності посівів та біологічної реакції нових гібридів на дію біотичних, абіотичних та антропогенних факторів середовища, в результаті чого розроблені і впроваджені у виробництво моделі і основні напрямки інтенсифікації або ресурсозбереження в сортовій технології вирощування кукурудзи.

  1. Визначені і теоретично обґрунтовані агрокліматичні і абіотичні чинники заходів зонального районування і оптимізації структурного складу гібридів кукурудзи різних груп стиглості в конкретних регіонах степової зони в сучасних умовах зміни клімату. Для найповнішого використання природних ресурсів, послаблення впливу несприятливих погодних умов, реалізації генетичного потенціалу біотипів та покращення економічної ефективності вирощування кукурудзи в зоні Степу доцільно вирощувати 55% скоростиглих форм і 45% більш пізньостиглих.

  2. В ювенільний період розвитку рослин виявлена тенденція неоднакової реакції різних біотипів кукурудзи на дію попередників і алелопатичний вплив ґрунтового субстрату, який утворюється внаслідок фізіологічних виділень і розкладання органічної речовини попередніх культур. Зафіксовано зниження схожості насіння, висоти і маси рослин, кількості і маси корінців під дією ґрунтових субстратів ячменю і кукурудзи порівняно з озимою пшеницею. Основним критерієм, який зумовлює ріст і розвиток рослин в степовій зоні, є водний режим ґрунту і його агрофізичні властивості, мінливість яких під впливом попередників і обробітку ґрунту зумовлює розповсюдження кореневої системи і визначає рівень урожайності зерна. Узагальнення даних свідчить про закономірне зниження продуктивності гібридів кукурудзи під впливом мілкого обробітку порівняно з глибоким. Відмінності за урожайністю зерна зростали від ранньостиглої до середньопізньої групи – з 7,8 до 11,3%, що свідчить про неоднаковий рівень адаптивності різних біотипів до глибини обробітку ґрунту. Експериментально визначені гібриди з підвищеним ступенем адаптованості до зміни попередників (Кадр 195 СВ, Кадр 443 СВ) та глибини обробітку ґрунту (Кадр 195 СВ, Дніпровський 172 МВ, Славутич 162 СВ, Кадр 267 МВ, Славутич 214 СВ, Луганський 222 МВ). За мінімізації обробітку відбувалось нівелювання впливу попередників на формування зернової продуктивності досліджуваних біотипів.

  3. Застосування мінеральних добрив позитивно позначилось на ростових процесах гібридів кукурудзи, інтенсивності формування листків, продуктивності фотосинтезу та подовженні періоду накопичення маси рослинами, сприяло продуктивному використанню вологи, кращому формуванню генеративних органів, структурних елементів і урожайності зерна. В результаті багаторічних досліджень встановлена індивідуальна реакція різних біотипів і їх груп на дію оптимальної і помірно-оптимальної доз добрив. У зоні Степу найбільш ефективно дозу N60P60K60 використовують середньостиглі гібриди – прибавка урожаю складає 19,5%, тоді як для середньопізніх із-за недостатнього вологозабезпечення їх рослин вона виявляється менш сприйнятливою (прибавка 11,4%). При застосуванні помірно-оптимальної дози (N30-45P30-45K30-45) ранньостиглі і середньоранні форми забезпечують прибавку урожайності зерна в межах 8,7-11,5%, а при збільшенні її до оптимальної – додатково 3,4-3,6% порівняно з контролем.

  4. Визначені і теоретично обґрунтовані вірогідні строки сівби кукурудзи в зоні Степу: допустимо ранній – 15 квітня, оптимально ранній – 20 квітня, оптимальний – починаючи з 25 квітня. Для появи ранніх сходів сума ефективних температур повинна складати 60-80оС, повної появи сходів (>75%) – 100-140оС, а для досягнення схожості 90% і вище – 160оС. Основними прийомами підвищення польової схожості та формування повноти сходів гібридів кукурудзи є інкрустація насіння протруйниками інсектицидної та фунгіцидної дії разом із мікродобривами реаком, а також добір крупної фракції і висів на оптимальну глибину у вологий шар ґрунту.

  5. На основі глибокого аналізу температурного режиму ґрунту, досліджень адаптивних функцій і їх мінливостей у гібридів кукурудзи, регуляторної здатності строків сівби в процесах проростання насіння, росту і розвитку рослин, формування генеративних органів науково обґрунтовані і економічно аргументовані оптимальні строки сівби різних біотипів кукурудзи. У південному Степу ранньостиглі і середньоранні форми найвищу врожайність зерна (3,92-3,95 та 4,37-4,38 т/га) формували при сівбі в ранні строки (16-28 квітня), в північному – в пізні (кінець квітня – початок травня) – 6,74-6,98 та 7,13-7,28 т/га. Середньостиглі і середньопізні гібриди в південному Степу максимальну урожайність забезпечували при сівбі в третю декаду квітня (4,53 та 4,11 т/га), а в північному – в цей же термін (7,91 та 7,44 т/га), але і в більш ранній строк практично не знижували продуктивності (7,78 та 7,36 т/га) і переважали за цими ознаками пізні посіви. Поєднання показників урожайності зерна і передзбиральної його вологості визначає економічну доцільність строків сівби кожної конкретної форми. У південному Степу найбільш ефективне функціонування галузі забезпечують ранні та оптимальні (крім середньопізніх гібридів) строки сівби, у північному – при вирощуванні середньостиглих і середньопізніх гібридів в ці ж терміни, а скоростиглих – незалежно від строків сівби, але з пріоритетом ранніх.

  6. Зміни фотосинтетичного потенціалу гібридів різних груп стиглості, характер розподілу ФАР в посівах різної густоти майже на 66-79% (d = 65,8-78,5) обумовлював процеси формування зерна досліджуваних форм. Посилення взаємозв’язків особливо чітко простежувалось в другу половину вегетації. Врожайність зерна ранньостиглих форм найбільш сильно залежала від запасів вологи в період цвітіння волотей і загальних витрат її за вегетацію (на 86-88%), у більш пізньостиглих гібридів посилення зв’язків відбувалося переважно у другу половину вегетації (87%). Математична похідна від загальної кількості качанів в посіві і маси зерна з качана найбільш точно відображає умови, при яких формується найвищий урожай зерна за оптимальної густоти стояння рослин, при перевищенні якої відбувається зниження зернової продуктивності посіву (r = 0,92-0,96).

  1. Рівень оптимальної загущеності посівів кукурудзи зумовлюється біологічними властивостями гібридів різних груп стиглості і умовами зволоження неоднорідних ґрунтово-кліматичних підзон Степу. У північному регіоні, де умови для розвитку рослин в ценозі найбільш сприятливі (ГТК > 0,7-0,9), ранньостиглі гібриди максимальну урожайність зерна формували за густоти 60 тис./га (5,09 т/га), середньоранні – 50 тис./га (5,48 т/га), середньостиглі – 40 тис./га. (5,67 т/га), а середньопізні – 30 тис./га (6,05 т/га). У південному Степу та в східній його частині умови вирощування кукурудзи менш сприятливі (ГТК 0,5-0,7), в зв’язку з чим ранньостиглі форми найвищу врожайність зерна (3,57 т/га) формували за густоти стояння рослин 40-45 тис./га, середньоранні (3,92-3,98 т/га) – 35-40 тис./га, середньостиглі (3,95-4,02 т/га) – 30-35 тис./га, середньопізні (3,89 т/га) – 30 тис./га. В умовах зрошення рівень оптимальної густоти стояння рослин гібридів підвищується більше ніж в 1,5-2 рази порівняно з умовами суходолу. За оптимального зволоження ґрунту (70-80% НВ) оптимальний рівень густоти для ранньостиглих форм становить 80-90 тис./га, для середньоранніх – 70-80, для середньостиглих – 60, а для середньопізніх – 50-60 тис./га.

  2. Виявлена слабка здатність до регенерації ростових процесів рослин ранньостиглого гібрида Луч 170 МВ і підвищена – у середньораннього Дніпровський 288 СВ і середньостиглого Дніпровський 310 МВ після дії критичних періодів сумісного росту з бур’янами. При конкурентному виростанні протягом 60 днів (з них 10-20 – критичний період) висота пригнічених рослин збільшилась на 1,2; 37,0 і 41,2 см відповідно. Найбільш відзивним на очищення посівів від бур’янів виявився ранньостиглий гібрид, який по мірі скорочення тривалості конкурентних взаємовідносин підвищував урожайність зерна на 33-60%, тоді як інші форми – на 29-56%. Високу технічну ефективність в системі контролювання чисельності дикорослої флори в агроценозі забезпечує подвійне застосування ґрунтового і післясходового гербіцидів (харнес + діален) – на 91% зменшується кількість бур’янів і на 86% їх маса. Комплексне поєднання препаратів з різним хімічним складом діючих речовин і фітотоксичним впливом на конкретний тип забур’яненості забезпечує надійний захист посівів кукурудзи від бур’янів протягом 40-50 днів.

  3. На основі аналізу кліматичних ресурсів зони Степу і біологічного потенціалу нових гібридів кукурудзи виявлена можливість вирощування скоростиглих біотипів (ФАО 150-200) за безгербіцидною технологією з відстроченням сівби до кінця оптимальних строків і проведенням додаткових механізованих операцій без зниження урожайності зерна і прибутковості технологічного циклу. Застосування безгербіцидної моделі сортової технології з метою ресурсозбереження за одних і тих же строків сівби здатне забезпечити зниження виробничих витрат на 6-7%, а використання в структурі гібридного складу ранньостиглих форм порівняно з більш пізньостиглими (ФАО 280-330) призводить до скорочення витрат на 15-19%. В умовах Степу економічно обґрунтованим порогом урожайності скоростиглих гібридів, які вирощуються без застосування гербіцидів і у пізні строки, є рівень 4,1 т/га з передзбиральною вологістю зерна 27%.

  4. Фундаментальними засадами нової моделі сортової технології вирощування кукурудзи в ранніх посівах є добір і використання холодостійких форм, посилення адаптивних функцій гібридів завдяки інкрустації насіння мікроелементами, інсектицидами та фунгіцидами, застосування комплексу ефективних заходів знищення бур’янів. Рання сівба сприяє ефективному використанню біокліматичних ресурсів зони Степу в умовах глобального потепління клімату, зниженню виробничих витрат на 6-10%, підвищенню прибутковості та рентабельності виробництва на 8-16%. Для успішного контролю шкодочинності коренепаросткових бур’янів в ранніх посівах найбільш ефективним є застосування гербіциду раундап, в.р. (6 л/га) після збирання попередника та відростання розеток бур’янів – фітонцидна ефективність 93-97%; однорічних злакових і дводольних бур’янів – застосування ґрунтового гербіциду харнес, к.е. (2,5 л/га) і післясходових серто плюс, в.г. (200 г/га) та майсТер, в.г. (150 г/га). Високу ефективність забезпечує комплексне застосування гербіцидів.

  5. В технології вирощування кукурудзи на основі використання побічної продукції попередників концептуальним положенням є контроль і регуляція рівня покриття поверхні ґрунту післяжнивними рештками, які здійснюються шляхом застосування різних методів збирання попередніх культур (з відчуженням або розсіванням біомаси) і способів обробітку ґрунту (з обертанням або без обертання пласта). Найбільш радикальним методом регулювання кількості рослинних залишків на поверхні ґрунту є способи основного обробітку, які здатні максимально загорнути рештки у ґрунт (полицева оранка), знизити рівень покриття ними до 50% (безполицевий глибокий) і утворити щільне протиерозійне нашарування решток до 70-75% (безполицевий мілкий). При покритті поверхні рослинними рештками на 40-50% температура ґрунту на глибині 5 см в середньому знижувалась на 0,6-0,7оС, а на глибині 10 см – на 0,2-0,3оС. Такий же ступінь покриття (40-45%) здатен виконувати захисну функцію в збереженні вологи, а підвищення його до 70% покращує умови водозабезпечення посівів впродовж вегетації рослин. Розсівання листостеблової маси кукурудзи призводить до зростання рівня забур’яненості посівів на 6-16%.

  6. Утворення шару із післяжнивних залишків на поверхні поля призводить до локалізації частки гербіцидів на рослинних рештках, чим стримується проникнення препаратів у ґрунт. Суттєві зміни концентрації діючої речовини в ґрунті спостерігаються за наявності на поверхні грубоволокнистих решток кукурудзи масою 300-500 г/м2 і затінення ними не менше 45% поверхні. Малооб’ємні частки соломи озимої пшениці менше адсорбують ґрунтовий гербіцид – за 50%-вого покриття лише частково затримують препарат, а за 100% ступінь проникнення гербіциду знижується на 45-47%. При заміні полицевого обробітку безполицевим і накопиченні більшої частки решток ефективність післясходового гербіциду базис підвищувалась порівняно з ґрунтовим харнес. На фоні оранки після кукурудзи кількість і маса бур’янів були більшими на 80 і 91% при обприскуванні базисом, за чизелювання забур’яненість збільшувалась лише на 43 та 49%, а при застосуванні мілкого обробітку знижувались на 33-35%. По мірі накопичення решток ефективність впливу післясходового препарату на забур’яненість посівів кардинально змінювалась порівняно із застосуванням ґрунтового гербіциду і ставала пріоритетною серед методів знищення бур’янів.

  7. Застосування способу збирання попередника із розсіванням соломи призводить до змін фітосанітарного стану посівів, що виявляється у підвищенні ураженості рослин хворобами і ушкодженості шкідниками на 7,2-7,5%, збільшенні ступеня забур’яненості, що в поєднанні з впливом продуктів розпаду органічних залишків негативно позначається на процесах росту і розвитку рослин кукурудзи – зниження висоти стебла становило 37,1 см. За наявності на поверхні і у верхніх шарах ґрунту залишків соломи урожайність зерна кукурудзи зменшувалась на 0,42 т/га за ранньої сівби і на 0,88 т/га за оптимальної. Обприскування посівів гербіцидом майсТер, в.г. призводило до значного зниження забур’яненості і підвищення урожайності зерна на 0,30-0,35 т/га за ранньої сівби і на 0,18-0,25 т/га за оптимальної порівняно з ґрунтовими препаратами.

  8. Комплексна оцінка технологій вирощування кукурудзи показала перевагу інтенсивної моделі, яка дозволяє в умовах Степу реалізувати біологічний потенціал гібридів різних груп стиглості – урожайність зерна ранньостиглих форм сягала 6,21 т/га, середньоранніх – 7,09 т/га, середньостиглих – 7,84 т/га. За ресурсозбережної технології з підвищеним рівнем витрат відбувалося зниження продуктивності на 0,32-0,60 т/га, в технології середнього рівня – на 0,62-0,86 т/га порівняно з інтенсивною, а найбільше зниження відмічали у середньостиглих форм. Вирощування гібридів кукурудзи за ресурсозбережною технологією з низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення поряд з економією коштів призводило до значного зменшення урожайності зерна – на 1,02-1,37 т/га. Середньоранні гібриди найменше серед досліджуваних форм знижували урожайність зерна в різних моделях ресурсозбережних технологій.

  9. В зоні Степу окупність витрат з рівнем рентабельності до 10% може забезпечити вирощування кукурудзи з урожайністю 3,5 т/га і вологістю зерна до 20%. Такі показники можуть сформувати скоростиглі гібриди навіть за низького рівня ресурсного забезпечення технологічного процесу. При підвищенні вологості зерна до 35%, що є характерним для гібридів пізніх груп стиглості, для покриття виробничих витрат урожайність повинна становити 6,5 т/га. Співвідношення показників урожайності і передзбиральної вологості зерна (І е.п.) має тісний взаємозв’язок з показниками рентабельності (r = 0,95). На основі кореляційного аналізу і функціональних взаємозв’язків між основними біологічними ознаками гібридів та економічними показниками їх вирощування виявлено, що окупність витрат технологічного циклу забезпечує індекс ефективної продуктивності 1,6-1,7; рівень рентабельності, при якому можливе відтворення виробництва (15-20%) – 1,9-2,0, а відтворення і розширення виробництва (25-30%) – 2,2-2,3. Для успішного функціонування галузі виробництва зерна кукурудзи слід здійснювати добір гібридів за ознаками продуктивності та інтенсивності вологовіддачі зерном, а також спрямовувати заходи сортової технології на підвищення урожайності і зниження передзбиральної вологості зерна.

  10. Розроблена і теоретично обґрунтована модель напрямків ресурсозбереження в технології вирощування кукурудзи. Визначені сім основних принципів оптимізації технологічного циклу, регуляції рівня виробничих витрат, прибутковості і рентабельності виробництва – це добір гібридів різних груп стиглості за ознаками урожайності і передзбиральної вологості зерна, строки сівби, методи збирання попередників, способи основного обробітку ґрунту, дози добрив, способи знищення бур’янів і строки збирання урожаю з одночасним контролем вологості зерна. Варіабельність комплексу заходів технології кукурудзи дозволяє суттєвим чином змінювати умови вирощування культури – від інтенсивної моделі, яка забезпечує оптимальні умови для росту, розвитку рослин і формування високої продуктивності посівів, до різного рівня ресурсозбережних систем, застосування яких здатне цілеспрямовано форматувати економічні показники вирощування зерна.

Публікації автора:

  1. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України
    / Редкол. : М.В. Зубець та ін. – К. : Аграрна наука, 2004. – 844 с. (8% авторства у розд. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. Зернові культури. Кукурудза; 5% авторства у розд. Кормовиробництво. Кукурудза на силос і зелений корм).

  2. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області / Редкол. : О.А. Любович та ін. – Дніпропетровськ, 2005. – 432 с. (30% авторства у розд. Технологічні особливості вирощування кукурудзи).

  3. Особенности развития корневой системы / В.И. Золотов, А.К. Пономаренко, Н.И. Цыкаленко, Ю.М. Пащенко, А.Н. Камышов // Кукуруза и сорго. – 1990. – № 2. – С. 23–26. (25% авторства, отримання і трактування даних).

  4. Пащенко Ю.М. Влияние минимализации обработок почвы и гербицидов на продуктивность кукурузы в северной Степи УССР / В.В. Хмара, Ю.М. Пащенко // Технология возделывания кукурузы : Сб. научн. тр./ ВНИИ кукурузы. – Днепропетровск, 1991. – С. 70–75. (50% авторства, отримання і аналіз даних).

  5. Роль сортовой агротехники в формировании биологических элементов урожая зерна кукурузы / В.И. Золотов, А.К. Пономаренко, Н.Ф. Несенов, И.И. Скубицкиий, Ю.М. Пащенко // Вісн. аграр. науки. – 1993. – №4. – С. 23–30. (20% авторства, отримання і трактування експериментальних даних).

  6. Пащенко Ю.М. Влияние гидротермических и экологических факторов на родительские формы и гибриды кукурузы в ранней фазе развития / Ю.М. Пащенко // Бюл. Ин-та кукурузы УААН. – Днепропетровск, 1993. – Вып. 77. – С. 37.

  7. Пащенко Ю.М. Влияние приёмов сортовой агротехники на распространение вредителей и болезней кукурузы / Ю.В. Белявский, Ю.М. Пащенко // Бюл. Ин-та кукурузы УААН. – Днепропетровск, 1993. – № 77. – С. 71. (60% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  8. Пащенко Ю.М. Влияние ацетала на продуктивность гибрида кукурузы Днепровский 203 МВ / В.В. Хмара, Ю.М. Пащенко // Бюл. Ин-та кукурузы УААН. – Днепропетровск, 1994. – №79. – С. 30–34. (50% авторства, отримання і трактування експериментальних даних).

  9. Пащенко Ю.М. Сортові особливості вирощування насіння гібридів кукурудзи Дніпровський 203 МВ і Дніпровський 284 МВ / Ю.М. Пащенко // Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур у Степу України : Зб. наук. ст. – Дніпропетровськ : Пороги, 1995. – С. 47–53.

  10. Пащенко Ю.М. Строки сівби та продуктивність гібридів кукурудзи / В.С. Циков, Ю.М. Пащенко, Ю.В. Костенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1996. – №1. – С. 63–68. (33% авторства, отримання і трактування експериментальних даних).

  11. Пащенко Ю.М. Вплив тривалості догляду на врожай кукурудзи і реакція гібридів на забур’яненість / В.В. Хмара, Ю.М. Пащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1996. – №1. – С. 75–79. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  12. Пащенко Ю.М. Ефективність гербіцидів парднер, бюктрил Д і тітус при обробці кукурудзи в різні строки / В.В. Хмара, Ю.М. Пащенко, М.С. Шевченко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1996. – № 2. – С. 58–62. (60% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  13. Пащенко Ю.М. Шкодочинність бур’янів у посівах кукурудзи залежно від тривалості конкурентного періоду / В.В. Хмара, Ю.М. Пащенко, М.С. Шевченко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1996. – № 2. – С. 95–102. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  14. Пащенко Ю.М. Біоенергетична доцільність вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості / Ю.М. Пащенко, Ю.В. Костенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1997. – № 3 (5). – С. 20–22. (55% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  15. Пащенко Ю.М. Фотосинтез и водный режим гибридов кукурузы и родительских форм в посевах различной структуры / А.К. Пономаренко, Ю.М. Пащенко, В.И. Золотов // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1998. – № 6–7. – С. 83–85. (75% авторства, отримання даних та їх трактування).

  16. Пащенко Ю.М. Динаміка накопичення бур’янів та їх вплив на продуктивність різностиглих гібридів кукурудзи залежно від погодних умов першої половини вегетації / В.В. Хмара, Ю.М. Пащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1998. – №6–7. – С. 103–106. (60% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  17. Резерви економії паливно-мастильних і других матеріально-грошових ресурсів при вирощуванні кукурудзи / В.С. Рибка, Т.В. Ільченко, Ю.М. Пащенко, М.С. Шевченко, В.П. Бондарь // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 1999. – № 11. – С. 28–31. (25% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  18. Биологическая конкуренция кукурузы с сорняками / В.Ф. Ладонин, М.С. Шевченко, Ю.М. Пащенко, В.В. Хмара, Ю.В. Литвиненко, С.М. Крамарев // Земледелие. – 1999. – № 4. – С. 27. (25% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  19. Пащенко Ю.М. Продуктивність гібридів кукурудзи та вологість зерна залежно від строків сівби / Ю.М. Пащенко, В.П. Бондар, В.К. Єна // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2000. – № 14. – С. 49–51. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  20. Гибриды кукурузы для степной зоны / Б.В. Дзюбецкий, С.М. Крамарев, Ю.М. Пащенко, В.П. Бондарь, В.Д. Коваленко // Кукуруза и сорго. – 2000. – № 2. – С. 8–9. (25% авторства, узагальнення даних із сортової технології).

  21. Пащенко Ю.М. Агроекологічні аспекти насінництва кукурудзи при застосуванні гербіцидів / Б.В. Дзюбецкий, Ю.М. Пащенко, Н.О. Пащенко // Вісн. Дніпропетровського держ. аграр. ун-ту. – 2001. – № 1. – С. 68–71. (33% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  22. Пащенко Ю.М. Біологічна реакція пристосованості гібридів кукурудзи до строків сівби в умовах східної підзони Степу / Ю.М. Пащенко, Є.В. Деряга // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2001. – № 17. – С. 15–19. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  23. Пащенко Ю.М. Особливості водоспоживання гібридів кукурудзи різних груп стиглості в східній частині північного Степу / Ю.М. Пащенко, С.І. Капустін, Є.В. Деряга // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2002. – № 18–19. – С. 7–10. (33% авторства, отримання даних та їх трактування).

  24. Пащенко Ю.М. Продуктивність ділянок гібридизації кукурудзи залежно від схем посіву і густоти стояння рослин / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко, Ю.І. Ткаліч // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2002. – № 18–19. – С. 33–35. (33% авторства, отримання даних та їх трактування).

  25. Пащенко Ю.М. Використання післяжнивних решток попередніх культур в технології вирощування кукурудзи / Ю.М. Пащенко, В.П. Бондар // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 11–13. (60% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  1. Пащенко Ю.М. Реакція гібридів кукурудзи на глибину обробітку грунту і попередники / Ю.М. Пащенко, В.В. Хмара, В.В. Євтушенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 19–21. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  2. Пащенко Ю.М. Боротьба з багаторічними бур’янами в передпосівний період при вирощуванні кукурудзи на зерно в умовах зрошення в південному регіоні / Л.П. Матюха, Ю.М. Пащенко, М.А. Остапенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 23–25. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  3. Пащенко Ю.М. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи залежно від строків сівби / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко, О.Ю. Пащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 65–67. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  4. Пащенко Ю.М. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах північного Степу України / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 21–22. – С. 20–24. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  5. Пащенко Ю.М. Особливості вирощування гібрида кукурудзи Дніпровський 187 СВ та його батьківських форм / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко, Ю.І. Ткаліч // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 21–22. – С. 56–59. (50% авторства, отримання даних та їх трактування).

  6. Підвищення врожайності гібрида кукурудзи Дніпровський 337 МВ у товарних і насіннєвих посівах / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко, Ю.І. Ткаліч, В.Ф. Заверталюк // Вісн. Дніпропетровського держ. аграр. ун-ту. – 2004. – № 1. – С. 7–10. (25% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  7. Пащенко Ю.М. Реакція рослин гібридів кукурудзи на попередники та глибину обробітку ґрунту / С.В. Краснєнков, Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23–24. – С. 71–75. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  8. Пащенко Ю.М. Строки сівби різних за холодостійкістю гібридів кукурудзи / Ю.М. Пащенко, О.І. Кордін // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23–24. – С. 154–158. (50% авторства, отримання і трактування даних).

  9. Ефективність вирощування гібридів кукурудзи в різних технологічних системах / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко, В.С. Рибка, О.Ю. Пащенко // Вісн. Дніпропетровського держ. аграр. ун-ту. – 2005. – № 1. – С. 7–11. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  10. Пащенко Ю.М. Вплив інкрустації насіння і строків сівби на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості / Ю.М. Пащенко, О.І. Кордін // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26–27. – С. 78–82. (50% авторства, отримання даних та їх трактування).

  11. Пащенко Ю.М. Особливості вирощування гібрида кукурудзи Кадр 443 СВ та його батьківських форм / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко, В.В. Ісаєнков // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26–27. – С. 193–199. (33% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  12. Пащенко Ю.М. Обробіток ґрунту, догляд за посівами, урожайність зерна гібридів кукурудзи / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко, Ю.І. Ткаліч // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26–27. – С. 216–218. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  13. Пащенко Ю.М. Продуктивність гібридів кукурудзи в технологічних системах / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко, О.Ю. Пащенко // Вісн. аграр. науки. – 2006. – №1. – С. 19–22. (50% авторства, отримання даних та їх трактування).

  14. Пащенко Ю.М. Продуктивність батьківських форм гібридів кукурудзи залежно від строків сівби / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко, В.В. Ісаєнков // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2006. – № 28–29. – С. 79–82. (33% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  15. Пащенко Ю.М. Агрокліматичний потенціал зони Степу, добір гібридів і оптимізація їх структури за групами стиглості / Ю.М. Пащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 30. – С. 44–51.

  16. Продуктивність і якість зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості та їх батьківських форм залежно від доз, строків і способів внесення добрив / С.М. Крамарьов, Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко, В.М. Шевченко, В.В. Ісаєнков // Агрохімія і ґрунтознавство : Міжвід. темат. наук. зб. – Вип. 67. – 2007. – С. 113–121. (25% авторства, отримання експериметальних даних та їх трактування).

  17. Пащенко Ю.М. Агротехнологічні аспекти використання післяжнивних решток попередніх культур при вирощуванні кукурудзи / Ю.М. Пащенко // Таврійський науковий вісник : Зб. наук. праць ХДАУ. – Вип. 54. – Херсон : Айлант, 2007. – С. 36–43.

  18. Пащенко Ю.М. Оптимізація мінерального удобрення різних біотипів кукурудзи / Ю.М. Пащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 31–32. – С. 125–131.

  19. Продуктивність гібридів кукурудзи в залежності від строків сівби, основного обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами / В.С. Циков, Ю.М. Пащенко, В.В. Хмара, Ю.В. Костенко // Сільський журнал. – 1995. – №4. – С. 36–38. (55% авторства, отримання і трактування експериментальних даних).

  20. Біологічна конкуренція як фактор оптимізації системи боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи / М.С. Шевченко, Ю.М. Пащенко, В.В. Хмара, Ю.В. Литвиненко // Придніпровський наук. вісн. – 1998. – №113 (180). – С. 23–27. (25% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  21. Пащенко Ю.М. Технологічні заходи оптимізації вирощування гібридів кукурудзи / Ю.М. Пащенко, Є.В. Деряга // Хранение и переработка зерна. – 2002. – № 9 (39). – С. 23–24. (55% авторства, отримання і трактування даних).

  22. Пащенко Ю.М. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на ресурсозберігаючі прийоми вирощування / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко // Хранение и переработка зерна. – 2003. – № 6 (48). – С. 32–34. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  23. Пащенко Ю.М. Развитие, рост и урожайность гибридов кукурузы разных групп спелости в зависимости от густоты посева / Ю.М. Пащенко, В.Т. Робу // Вісн. аграр. науки півд. регіону. Вип. 6. – Одеса : СМИЛ, 2005. – С. 112–116. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  24. Пащенко Ю.М. Вплив строків сівби на продуктивність і якісні показники зерна нових гібридів кукурудзи / Ю.М. Пащенко, В.П. Бондар, А.Л. Андрієнко // Актуальні проблеми сучасного землеробства : міжнародна наук.-практ. конф. : доповіді і виступи. – Луганськ, 2003. – С. 386–392. (65% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  25. Пащенко Ю.М. Біологічна реакція гібридів кукурудзи на зміни техногенних факторів середовища / Ю.М. Пащенко // Раціональне землевикористання рекультивованих та еродованих земель: досвід, проблеми, перспективи : міжнар. наук.-практ. конф. : матеріали. – Дніпропетровський ДАУ, 2006. – С. 206–209.

  26. Пащенко Ю.М. Мінімалізація обробітку ґрунту при вирощуванні кукурудзи / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко // Раціональне землевикористання рекультивованих та еродованих земель: досвід, проблеми, перспективи : міжнародна наук.-практ. конф. : матеріали. – Дніпропетровський ДАУ, 2006. – С. 210–212. (60% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  27. Пащенко Ю.М. Ефективність застосування комплексних мікро- та макродобрив в технології вирощування кукурудзи / Ю.М. Пащенко, О.І. Кордін, Я.Т. Скринник // Radostim 2007. Гуминовые кислоты и фитогормоны в растениеводстве : международная конф. : сб. материалов. – Киев : «Экспоцентр Украины». – 2007. – С. 16–18. (55% авторства, отримання даних та їх трактування).

  28. Пащенко Ю.М. Забур’яненість та продуктивність кукурудзи залежно від строків сівби, рівня мульчування ґрунту та гербіцидів в умовах північного Степу / Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко // Вісник Степу : наук. зб. – Вип. 4. – Кіровоград, Кіровоградський ІАПВ УААН, 2007. – С. 47–52. (50% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  29. Рекомендации по выращиванию кукурузы / [Белоус Г.М., Пащенко Ю.М. и др.]. – Харьков, 1994. – 19 с. (75% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  30. Рекомендації по виробництву зерна кукурудзи за інтенсивною технологією / [Зубець М.В., Ситник В.П., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – К., 1999. – 11 с. (35% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  31. Гібриди і сорти кукурудзи / [Лебідь Є.М., Дзюбецький Б.В., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 2001. – 16 с. (10% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  32. Технологія вирощування кукурудзи (практичні поради) / [Шевченко О.О., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ : Ін-т зерн. госп-ва УААН, 2002. – 22 с. (25% авторства, отримання даних та їх трактування).

  33. Ресурсосберегающая технология выращивания кукурузы (методические рекомендации) / [Лебедь Е.М., Дзюбецкий Б.В., Пащенко Ю.М. и др.]. – Днепропетровск : Ин-т зерн. хоз-ва УААН, 2002. – 20 с. (55% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  34. Рекомендації по виробництву високоякісної продукції зернових культур / [Лебідь Є.М., Дзюбецький Б.В., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 2003. – 40 с. (15% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  35. Рекомендації по вирощуванню кукурудзи у північно-західній частині Степу України / [Лебідь Є.М., Дзюбецький Б.В., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Ананьїв, 2004. – 25 с. (25% авторства, отримання і узагальнення даних).

  36. Гібриди і сорти кукурудзи / [Лебідь Є.М., Дзюбецький Б.В., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ, 2006. – 18 с. (10% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  37. Енергозбережні і ресурсоощадні технології вирощування кукурудзи / [Лебідь Є.М., Дзюбецький Б.В., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ : Інститут зернового господарства УААН, 2006. – 32 с. (55% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  38. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2001 р. / [Шевченко О.О., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ, 2001. – 25 с. (15% авторства, отримання і трактування даних).

  1. Особливості весняно-польових робіт у 2002 році / [Шевченко О.О., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ, 2002. – 19 с. (15% авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

  2. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2003 р. / [Шевченко О.О., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ, 2003. – 42 с. (15% авторства, отримання і трактування даних).

  3. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2004 року / [Волосянко М.І., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ, 2004. – 34 с. (15% авторства, отримання і трактування даних).

  4. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2006 року / [Любович О.А., Лебідь Є.М., Пащенко Ю.М. та ін.]. – Дніпропетровськ, 2006. – 28 с. (15% авторства, отримання і трактування даних).