Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Хижна Ольга Петрівна. Теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи : Дис... д-ра наук: 13.00.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Хижна О. П. Теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню питання теоретико-методологічних та методичних засад підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи. Розкриті особливості цієї підготовки з урахуванням сучасних тенденцій модернізації професійної освіти, обґрунтовано її закономірності та специфічні принципи, на основі визначених концептуальних засад побудована структурно-функціональна модель підготовки вчителів до художньо-педагогічної діяльності. Розроблена в дослідженні структурно-функціональна модель підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи розкрила взаємозв’язки мотиваційно-цільового, змістового, діяльнісно-процесуального та контрольно-оцінного компонентів у цілісній структурі підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, дозволила обґрунтувати рівні, критерії та показники сформованості готовності до художньо-педагогічної діяльності.

Поглиблено розуміння культури художньо-педагогічної діяльності вчителя початкової школи, доведено, що формування культури художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи найбільш повно реалізується в умовах художньо-педагогічної підготовки, зорієнтованої на розвиток професійної підготовки студента, формування його професійно-методологічного мислення в умовах мультикультурного освітнього простору.

Розроблена технологія підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи створює реальні умови для прояву активності, самостійності та ініціативності студентів, сприяє встановленню суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії та самореалізації особистості майбутнього вчителя. Узагальнення результатів упровадження структурно-функціональної моделі підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів у практику вищої педагогічної школи дозволило визначити систему умов її ефективності, в якій виокремлені загальнопедагогічні, естетико-психологічні та організаційно-методичні.

Результати формувального експерименту підтвердили ефективність розробленої системи критеріїв, показників і рівнів готовності майбутніх вчителів до художньо-педагогічної діяльності як прояву їхнього ефективного володіння знаннями, комплексними вміннями та навичками професійної діяльності.

Результати теоретичного і експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій воно ґрунтується, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:

1. На основі аналізу сучасної соціокультурної ситуації визначено теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх учителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи як компонента професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі, на базі яких забезпечується формування цілісного уявлення студентів про художньо-педагогічну діяльність; педагогічна підтримка розвитку їхнього емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, культури, мистецтва; активізація суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Вони полягають у: 1)гуманізації, вихідним положенням якої виступає особистість як найвища цінність суспільства, суб’єкт історичного і культурного розвитку; 2)екологізації як зверненні до природніх способів, методів та каналів сприйняття художньо-педагогічної дійсності без підвищеної експлуатації дискурсивно-логічного мислення; 3)інтегративності як представленні в підготовці до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи універсального художньо-педагогічного знання, що сприяє формуванню цілісного уявлення студента про культурний континуум і місце у ньому людини; 4)інноваційності як відображення відкритості майбутньому, здатності до оновлення, передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, інтенсивної модернізації у відповідності до соціокультурних викликів сьогодення; 5)аксіологічності як орієнтації на загальнолюдські та національні культурні цінності, що покликано підтримати процеси становлення емоційно-ціннісного відношення студентів до дійсності; 6)діалогізації як переосмислення вихідних світоглядних позицій наукового пізнання, притаманних парадигмі монологічності, що до останнього часу була панівною в методології художньо-педагогічної підготовки; 7)особистісної зорієнтованості як домінантності людинознавчого виміру підготовки до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, що зумовлено розгортанням професійної діяльності вчителя в сфері міжособистісної взаємодії; 8)мультикультурності як усвідомленні множинності національних самобутніх культур, що дозволяє розуміння й прийняття вчителем різних культурних традицій; 9)професійно-педагогічного спрямування як усвідомлення майбутнім учителем початкової школи соціокультурних функцій обраної професії, у розумінні культурного статусу вчителя у суспільстві, в оволодінні соціокультурними нормами професіоналізму, в опануванні культури художньо-педагогічної діяльності вчителя, що виступає умовою забезпечення соціокультурної адекватності майбутнього фахівця.

2. Доведено, що підготовка вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи у системі вищої педагогічної освіти має враховувати педагогічні закономірності, серед яких виокремлені дві групи, які відрізняються характером вияву за певних умов. Першу групу склали сім дихотомічних закономірностей, які виражають певний порядок причинно-наслідкового, необхідного і стійкого зв’язку між явищами, коли зміна одних явищ спричиняє зміну інших, виявляють тенденцію до розвитку певної системи, а отже, принципи її організації та функціонування: консервативності – перетворення, статичності-динаміки, адаптивності – автономності, впорядкованості – спонтанності, раціональності – ірраціональності, самостійності – залежності, інваріантності – варіативності. До другої групи увійшли сім моністичних закономірностей, які виявляються залежно від характеру художньо-педагогічної діяльності та розкривають перехід від явища до сутності. Цей перехід здійснюється на основі вияву зовнішніх та внутрішніх суттєвих, постійних зв’язків між явищами, які зумовлюють необхідний розвиток цих явищ і можуть бути сформульовані у вигляді певних суджень:

– професійно-педагогічна спрямованість процесу підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи обумовлена потребами сучасного інформаційного глобалізованого суспільства та соціокультурними викликами доби постмодернізму;

– максимальна ефективність реалізації системи підготовки студентів вищих педагогічних закладів освіти до художньо-педагогічної діяльності досягається за умов гармонізації усіх зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на цей процес;

– опанування студентами інтегральними художньо-педагогічними знаннями та комплексними вміннями знаходиться у залежності від якісного рівня організації їх навчально-пізнавальної діяльності та забезпечується активним включенням до художньо-творчої діяльності, яка відповідає поставленій меті;

– формування готовності вчителя до художньо-педагогічної діяльності пов’язано взаємозалежністю з розвитком особистісної та професійної рефлексії;

– на формування готовності майбутнього вчителя до художньо-педагогічної діяльності рівнозначно впливають процеси навчання, виховання і розвитку;

– процес формування особистісно-професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи залежить від рівня мотивації до професійної діяльності та їх довузівського інтелектуального і художньо-творчого розвитку;

– універсальним засобом естетизації професійної підготовки у вищому педагогічному закладі освіти є створення художньо-педагогічного середовища, всі компоненти якого взаємозалежні, доповнюють і збагачують один одного, впливають на кожного суб’єкта освітнього процесу в умовах мультикультурного освітнього простору.

3. Методологія системно-діяльнісного, синергетичного, культурологічного підходів до особистості студента в системі професійної освіти визначає орієнтацію підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи на формування його готовності до активного саморозвитку, до ініціювання і реалізації професійно-педагогічних стратегій, до професійної мобільності в умовах сучасного ринку праці. Завдяки ідеям системно-діяльнісного підходу відбір і структурування змісту підготовки до художньо-педагогічної діяльності майбутніх учителів здійснювались з позиції більш загальних систем – культури, психолого-педагогічної науки, художньо-педагогічної освіти на основі міждисциплінарних інтегративних зв’язків.

Міждисциплінарна інтеграція змісту, що утворювалась з різних предметних галузей (філософія, естетика, педагогіка, психологія, мистецькі спеціальні навчальні дисципліни), забезпечила цілісність професійно-педагогічної підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання” та гуманітарної освіти в педагогічному університеті загалом. Через варіативний аспект підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи успішно забезпечувалося гнучке реагування на динамічні соціокультурні ситуації, швидка орієнтація на соціальне замовлення щодо підготовки фахівців.

4. Визначено структуру підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи в умовах педагогічного університету. Змістом мотиваційно-цільового є система загальних соціокультурних цінностей у сфері освіти, що розкриває місце особистості у мультикультурному освітньому просторі та вмотивовує суб’єктну позицію вчителя у художньо-педагогічній діяльності; змістового компонента – цілісна система інтегральних художньо-педагогічних знань та комплексних умінь, необхідних для виконання професійних функцій вчителя початкової школи, яка розкриває суспільно значущі смисли соціокультурних процесів і визначає характер проектування майбутнім фахівцем власної художньо-педагогічної діяльності; діяльнісно-процесуального – система шляхів, способів та прийомів технологізації навчального процесу, усталених принципів трансляції художньо-педагогічного досвіду, що орієнтує студентів на суб’єкт–суб’єктне розуміння художньо-педагогічного спілкування-взаємодії; а також система практик як способів самореалізації та саморозвитку студентів у царині художньо-педагогічної діяльності, адекватної соціокультурним потребам суспільства; результативно-оцінного – система критеріїв та показників готовності вчителя початкової школи до художньо-педагогічної діяльності, що уможливлює професіографічний моніторинг для здійснення науково обґрунтованого діагностико-прогностичного аналізу та відповідного коригування процесу підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи; рефлексивного – система усвідомлених педагогом суперечностей у професійній діяльності, оцінка вчителем себе як суб’єкта освітнього процесу, що забезпечує рефлексію досвіду художньо-педагогічної діяльності; формування і розвиток особистісних та професійно значущих якостей особистості.

5. Теоретико-методологічний аналіз педагогічного феномена художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя дозволив розробити структурно-функціональну модель підготовки студентів за спеціальністю “початкове навчання” до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів, яка відповідає вимогам цілісності, відкритості, динамічності, мобільності. В моделі конкретизована мета художньо-педагогічної підготовки у вищій педагогічній школі, її основні завдання, зміст, структура, функції, закономірності, принципи, методичне забезпечення. Мета підготовки фахівців за спеціальністю “початкове навчання” до забезпечення мистецької освіти учнів початкової школи полягає в формуванні готовності майбутніх фахівців до здійснення процесу мистецької освіти молодших школярів, формуванні особистісно і суспільно значущих світоглядних якостей фахівців, підтримці майбутнього вчителя на шляху його індивідуального визначення в світі мистецьких цінностей, а також активізації процесів мистецької самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення особистості.

Реалізація зазначеної мети передбачає виконання комплексу завдань, серед яких виокремлюємо: формування цілісної, соціально адекватної системи художньо-педагогічних знань; формування ціннісних мистецьких орієнтацій, художньо-педагогічних умінь та навичок, художньо-педагогічної активності та самостійності студентів;формування специфічного мистецького досвіду художньо-творчої діяльності майбутніх вчителів, орієнтованої на забезпечення продуктивного входження в соціокультурну та освітню практику; опанування основними принципами і формами соціокомунікативного досвіду у різних сферах культури, формування досвіду культуротворчої діяльності; засвоєння суб’єктної природи культурних процесів як інструменту гуманізації стратегій професійної діяльності. Розроблена етапність художньо-педагогічної підготовки:

Завдання адаптаційно-орієнтаційного етапу – діагностування рівнів сформованості готовності студентів до художньо-педагогічної діяльності, окреслення мети і завдань художньо-педагогічної підготовки, формування стійкої мотивації до художньо-педагогічної діяльності, актуалізація у студентів мінімуму необхідних художньо-педагогічних знань, що забезпечують розв’язання навчальних завдань, стимулювання інтересу до мистецьких явищ; когнітивно-збагачувальний етап характеризується забезпеченням інтегративних зв’язків педагогічної і художньої складових підготовки в формуванні системи науково-теоретичних, методологічних та прикладних художньо-педагогічних знань, формування стійкої потреби у художньо-педагогічній діяльності, розвиток професійно значущих особистісних якостей, оптимізація самостійної роботи, формування інтегративних умінь, що відрізняються на цьому етапі репродуктивним характером, який реалізується шляхом багаторазового відтворення та заучування дій та операцій, що відпрацьовуються; діяльнісно-технологічний – характеризується оптимальним поєднанням теоретичної і практичної підготовки, проявом високої форми активності та самостійності у процесі практичного застосування набутих художньо-педагогічних знань і вмінь, розширенням сфери евристичної діяльності, набуття досвіду застосування художньо-педагогічних технологій; інтеграційний – характеризується формуванням у студентів поліфункціональних художньо-педагогічних умінь, які забезпечують готовність майбутнього вчителя самостійно, свідомо і раціонально організовувати індивідуальну творчу художньо-педагогічну діяльність у реальних умовах навчання молодших школярів; забезпечення глибокого розуміння студентами структури та змісту навчальних предметів освітньої галузі “Мистецтво” та вмінь їх інтегрувати, інтенсифікація науково-дослідної роботи, становлення індивідуального стилю художньо-педагогічної діяльності.

6. Уточнено зміст підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, виявлені умови її ефективності у педагогічному університеті. В основу моделі покладений взаємозв’язок мети і завдань підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів, її принципів, змісту, ефективних методів (тренінг фантастичного мислення, САF, метод проектів) та прийомів (наративізації, гіпертекстуальності, розвивального дискомфорту), продуктивних засобів (медіатехнологій, використання потенціалу створення художньо-педагогічного середовища, робота з текстами культури як гіпертекстами), організаційних форм створення художньо-педагогічного середовища (художньо-педагогічні: практикуми, тренінги, лабораторії, майстер-класи, майстерні, проблемні групи, світлиці, центри, кафедри, журнали, галереї, клуби, конференції, семінари, круглі столи, олімпіади, фестивалі).

Найбільш доцільним способом розробки і побудови змісту підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи є блочно-модульний спосіб структурування навчального матеріалу, який дозволяє систематизацію навчального матеріалу; сприяє науково-методичному узгодженню всіх частин курсу на основі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків; дозволяє чітко визначити тезаурус знань; ввести рейтинговий спосіб оцінки рівня художньо-педагогічної підготовки; забезпечує організацію самоосвітньої діяльності студентів, сприяє виділенню інваріанти підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи і розробці на її основі варіативних програм.

Удосконалено змістові характеристики процесу підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, визначений та задіяний потенціал навчальних дисциплін мистецького циклу і впровадженого комплексу навчально-методичного супроводу, який містить навчальні програми, курс лекцій, серії методичних рекомендацій для викладача та студентів, систему критеріально зорієнтованих завдань, різнорівневі форми контролю навчальних досягнень студентів.

7. Розроблена в дослідженні структурно-функціональна модель підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи розкрила взаємозв’язки мотиваційно-цільового, змістового, діяльнісно-процесуального, результативно-оцінного та рефлексивного компонентів у цілісній структурі підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, дозволила обґрунтувати критерії та показники сформованості готовності до художньо-педагогічної діяльності.

Новизна запропонованої моделі підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи полягає в досягненні резонансу педагогічного керівництва шляхом організації ефективних виховних впливів та можливістю здійснювати інтеграцію змісту навчальних предметів мистецького циклу, уміння подавати матеріал як цілісну систему для формування у дітей наукових уявлень про довкілля, способи його пізнання.

Уперше окреслені особливості змістового забезпечення реалізації моделі підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи як сукупності окремих структурних елементів, поліфункціональна природа яких забезпечує поетапну інтеграцію в комплексні кваліфікаційні уміння, визначені Державними стандартами вищої освіти. Узагальнення результатів упровадження структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів у практику вищої педагогічної школи дозволило визначити систему умов її ефективності, в якій виокремлені загальнопедагогічні, естетико-психологічні та організаційно-методичні.

8. Обґрунтовані специфічні принципи підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, які розвивають загальнопедагогічні принципи, а саме: духовності, мультикультурності, особистісної зорієнтованості, інноваційності, інтегративності, креативності, діалогізації, екологізації, інструментальності, інформатизації, комплементарності, економічності та принцип створення художньо-педагогічного середовища. Поглиблено розуміння культури художньо-педагогічної діяльності вчителя початкової школи як багаторівневого та багатокомпонентного особистісного утворення, що опосередковує залежність між ефективністю художньо-педагогічної діяльності вчителя та його спрямованістю на вдосконалення свого професійного рівня. Доведено, що формування культури художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи найбільш повно реалізується в умовах підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти молодших школярів, зорієнтованої на розвиток професійної підготовки студента, формування його професійно-методологічного мислення в умовах мультикультурного освітнього простору.

9.Розроблено технологію підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, яка виступає засобом передачі концептуальної та практичної сторін педагогічної системи. Вона включає в себе різні види актуальної діяльності: і як художньої – з метою трансляції та привласнення норм художньої діяльності, що історично склалися в різних видах мистецтва: образотворчого, декоративно-ужиткового, народної художньої творчості, театрального мистецтва (акторської майстерності, сценічної мови, сценографії), танцю, поетичного, драматургічного, режисерського мистецтва, архітектури і дизайну; і як педагогічної – “ігротехнологічна” та “антропотехнологічна”; і як альтернативної (“школа сучасного мистецтва”) – такої, що формує уявлення про нові форми художньої активності; і як основа сучасної інформаційно-комунікаційної культури – інформаційні електронні, цифрові та медіа-технології, ПК–програми, рекламна культура, арт–менеджмент та маркетинг тощо.

Технологія підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи створює реальні умови для прояву активності, самостійності та ініціативності студентів, сприяє встановленню суб’єкт–суб’єктної педагогічної взаємодії та самореалізації особистості кожного студента, висуває вимогу змінити позицію викладача-інформатора як джерела знань, контролера на позицію фасилітатора, аніматора, тьютора, коуча, яка дозволяє студентам краще зрозуміти самих себе, сконцентруватися на своїх можливостях, сформулювати завдання для досягнення мети, розкрити свій художньо-творчий потенціал; створення таких навчальних ситуацій, які б сприяли вільному розвою можливостей студентів шляхом активізації внутрішніх резервів; створення умов для розвитку моральної, соціально активної, професійно компетентної особистості, здатної до подальшого саморозвитку та самовиявлення. Визначальними ознаками даної технології є –особистісний та професійний розвиток учасників навчально-виховного процесу; добровільність, самостійність і партнерство; очікуваним результатом даного експерименту – позитивна динаміка сформованості готовності студентів до художньо-педагогічної діяльності.

Були визначені такі засади застосування технології підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи:

– демократичність як можливість урахування різних підходів, точок зору, колегіальність у прийнятті певного рішення;

– залучення до процесу художньо-творчої діяльності через створення особистої мотивації суб’єктів освітнього процесу;

важливість не тільки і не стільки результату творчого пошуку, як самого процесу, в якому реалізуються творчі задуми; рівноправність когнітивної та емоційної сфери;

– фасилітація як створення атмосфери підтримки та умов для самопізнання, самовиявлення, саморозвитку майбутніх вчителів, усвідомлення ними нового педагогічного мислення та нової педагогічної етики, відповідності занять полілогу: студент – твір мистецтва –викладач;

– ситуація вибору як створення кількох варіантів програм, моделей діяльності, які забезпечують передумови для свідомого вибору, моральна відповідальність кожного учасника освітнього процесу за свій вибір, за результат діяльності;

– самореалізація як розкриття особистісного потенціалу кожного учасника педагогічного процесу;

– співтворчість як спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових кількісних і якісних результатів, обов’язковість професійної рефлексії;

– ситуація успіху як створення умов, щоб кожен був почутий; відсутність змагання, суперництва, важливості як результативного, так і процесуального аспекту занять; імовірнісність результату.

10.Уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність структурно-функціональної моделі підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи. Результати формувального експерименту підтвердили ефективність розробленої системи критеріїв, показників і рівнів готовності майбутніх вчителів до художньо-педагогічної діяльності як прояву їхнього ефективного володіння знаннями, комплексними вміннями та навичками професійної діяльності. Відстеження динаміки формування кожної зі складових готовності студентів до художньо-педагогічної діяльності, а також її структури загалом на її змістовому (категоріальна структура світогляду і рівень навчальних досягнень студентів) і операційному (стратегії навчання) рівнях з використанням експериментальних факторів впливу і без них дозволяє надійно і об’єктивно підтвердити ефективність запропонованої моделі художньо-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у ВНЗ. На першому етапі в контрольних групах системно-творчий і продуктивний рівні складали 18,52%, в експериментальних – 19,35%, після четвертого етапу – рівень системно-творчий і продуктивний в контрольних групах складав 36,42%, в експериментальних – 95,12% (тобто спостерігається підвищення в експериментальних групах у 4,92 рази, а у контрольних – у 1,97 рази), що доводить достовірність нашого гіпотетичного припущення щодо необхідності впровадження структурно-функціональної моделі підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи як складової професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Встановлено на основі аналізу динаміки індивідуальних показників сформованості кожного з компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи стійку тенденцію переходу з нижчого рівня на вищий.

У дослідженні доведено, що якість підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи підвищується за умови розробки комплексу навчально-методичного супроводу, тематики курсових, дипломних та магістерських робіт художньо-педагогічного спрямування, спецкурсів, спецсемінарів та спецпрактикумів з проблеми художньо-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку.

11. Проведене дослідження дозволяє сформулювати ряд практичних рекомендацій, зокрема, фаховим науково-методичним комісіям МОН України щодо впровадження його результатів на теоретичному і прикладному рівнях. На теоретичному рівні результати дослідження можуть використовуватись для розробки концепції художньо-педагогічної освіти студентів спеціальності “початкове навчання” та галузевих стандартів, вдосконалення ОКХ та ОПП напряму підготовки “педагогічна освіта”, для методологічного забезпечення системи світоглядно-культурологічної та культурно-просвітницької виховної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах.

На прикладному рівні запропонована структурно-функціональна модель підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи може бути використана для вдосконалення навчально-виховного процесу конкретного ВНЗ та в системі перепідготовки педагогічних кадрів.

Подальшого дослідження потребують: теоретичне обґрунтування процесу формування художньої картини світу майбутнього фахівця в системі художньо-педагогічної підготовки; обґрунтування інтеграції мистецтв як фактору розвитку професійного мислення майбутніх фахівців початкової ланки; здійснення художньо-педагогічної підготовки студентів спеціальності “початкове навчання” за варіативними програмами: (художньо-педагогічна підготовка магістрів; художньо-педагогічна підготовка менеджерів початкової школи; художньо-педагогічна підготовка науковців з проблеми художнього розвитку дітей молодшого шкільного віку); наукове і навчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу у педагогічних ВНЗ; маркетингові дослідження ринків освітніх послуг і праці для прогнозування напрямів професійної підготовки вчителів початкової школи.

Публікації автора:

Монографія

  1. Хижна О. П. Художньо-педагогічна діяльність учителя початкової школи (теоретико-методологічний та методичний аспекти): Монографія. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – 456 с.

Статті у наукових фахових виданнях з педагогіки

  1. Хижна О. П. Розвиток художньо-творчих можливостей молодших школярів // Наука і сучасність. Збірник наук. праць НПУ імені М. П. Драгоманова, К.: Логос, 1999. – Ч. ІІ. – С. 145–152

  2. Горбенко С. С., Хижна О. П. Формування гуманістичної світоглядної позиції підлітків засобами народнопісенної творчості // Соціалізація особистості: Міжкафедральний збірник наукових статей / За заг. ред. А. Й. Капської. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 1999. – Вип. 3. – С. 35–42.

  3. Хижна О. П. Естетичний потенціал інтеграції мистецтв у професійній підготовці вчителя початкової школи // Наукові записки: Зб. наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2002. – Вип. 47. – С. 203–211.

  4. Хижна О. П. Розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя початкової школи // Наукові записки: збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – Вип. 11(51), С. 176–185.

  5. Хижна О. П. До проблеми професійного вдосконалення майбутнього вчителя початкової школи // Наукові записки НДПУ імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки випуск № 2. – Ніжин: НДПУ імені Миколи Гоголя, 2003. – С. 27–32.

  1. Хижна О. П. Професійно зорієнтоване художньо-педагогічне навчальне середовище як основа методичного забезпечення художньо-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського: зб. наукових праць № 8–9. – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2004. – С. 102–107.

  2. Хижна О. П. Системний підхід до професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи // Наукові записки НДУ імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки № 4. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2004. – С. 76–79.

  3. Хижна О. П. Художньо-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкової школи в умовах реформи національної системи освіти в Україні // Науковий часопис: Зб. наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. – Вип. 1. Серія 5. Педагогічні науки: реалії і перспективи. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – С. 3–12.

  4. Хижна О. П. Особливості методологічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в контексті модернізації сучасної мистецької освіти // Наукові записки НДУ імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки № 2. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2004. – С. 39–43.

  5. Хижна О. П. Особливості художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського (зб. наукових праць) № 3–4. – Одеса, ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2005. – С. 27–34.

  6. Хижна О. П. Удосконалення художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи // Науковий вісник ПДПУ імені К.Д.Ушинського (зб. наукових праць) № 9–10. – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2005. – С. 35–44.

  7. Хижна О. П. Методологічний аспект професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: Збірник наукових праць. – Вип. 2. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – С. 233–241.

  8. Хижна О. П. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійної самореалізації в художньо-педагогічній діяльності // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського (зб. наукових праць) № 3–4. – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2006. – С. 73–81.

  9. Хижна О.П. Художньо-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкової школи: особистісно зорієнтований підхід // Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Вип. 17–18. – Тернопіль: Видавництво “Астон”, 2006. – С. 123-132.

  10. Хижна О. П. Самостійна робота студентів як важливий чинник формування культури художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи // Науковий вісник ПДПУ імені К.Д.Ушинського (зб. наукових праць) № 5-6. – Одеса, ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2006. – С. 29–39.

  11. Хижна О. П. Соціокультурний контекст осмислення підготовки майбутніх учителів початкової школи до художньо-педагогічної діяльності // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. – Випуск LXI (61). – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – С. 165–173.

  12. Хижна О. П. Гуманістична спрямованість художньо-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах мультикультурного освітнього простору // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського (Зб. наукових праць. Спеціальний випуск. – Мистецька освіта: сучасний стан і перспективи розвитку) Частина ІІ. – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2007. – С. 125–135.

  13. Хижна О. П. Функціональні форми як структурні компоненти особистісно зорієнтованого художньо-педагогічного середовища // Наукові записки: збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. – Випуск LXII. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – С. 198–211.

  14. Хижна О. П. Напрямки реалізації особистісно зорієнтованого підходу до художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського (зб. наукових праць) № 9–10. – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2006. – С. 165–175.

  15. Хижна О. П. Тенденції оновлення художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи в умовах глобалізаційних процесів // Наукові записки: збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. – Випуск LXV(65). – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – С. 169–178.

  16. Хижна О. П. Функціонально-змістові характеристики художньо-педагогічної діяльності вчителя початкової школи у психологічному контексті // Наукові записки: Збірник наукових статей / М-во освіти і науки України; НПУ імені М. П.Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М. П.Драгоманова, 2007. (Серія педагогічні та історичні науки) Випуск LXVI (66). – С. 3–15.

  17. Хижна О. П. Реалізація інтеркультурного підходу до художньо-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи з урахуванням особливостей мультикультурного освітнього простору // Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського (зб. наукових праць) № 3–4. – Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2007. – С. 67–75

  18. Хижна О. П. Формування толерантності як професійно значущої якості вчителя початкової школи в процесі художньо-педагогічної підготовки через призму міжкультурного діалогу // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: Збірник наукових праць. – Вип. 6. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – С. 46–54.

  19. Хижна О. П. Професійна компетентність учителя початкової школи як чинник ефективності художньо-педагогічної діяльності // Наукові записки: Зб. наукових статей М-во освіти і науки України; НПУ імені М. П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. (серія педагогічні та історичні науки). – Випуск LXXI (71). – С. 3–14.

Методичні рекомендації та програми

  1. Хижна О. П. Художньо-творча діяльність молодших школярів Методичний лист. – К.: УДПУ імені М. П. Драгоманова, 1996. – 10 с.

  2. Хижна О. П. Вивчення хорової шевченкіани у молодших, середніх та старших класах загальноосвітньої школи / Методичні матеріали. – К.: УДПУ імені Драгоманова, 1996. – 11 с.

  3. Хижна О. П. Педагогічне керівництво музично-сценічною діяльністю молодших школярів як засіб інтенсифікації професійної підготовки майбутнього вчителя музики: Методичні матеріали. – К.: НПУ імені Драгоманова, 1997. – 11 с.

  4. Хижна О. П. Ефективні системи взаємодії предметів художньо-естетичного циклу у практиці вищих закладів педагогічної освіти: Методичні рекомендації. – К.: Вид-во НПУ імені Драгоманова, 2007. – 73 с.

  5. Хижна О. П. Організація музично-сценічної діяльності учнів початкової школи: Методичні рекомендації до спецпрактикуму / Укладач О.П. Хижна. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – 46 с.

  6. Хижна О. П. Теорія та методика шкільної музичної освіти: Навч. програма / Уклад. О. П. Хижна. – К.: НПУ імені Драгоманова, 2006. – 14 с.

  7. Хижна О. П. Теоретико-методологічні основи та технологія підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи: програма спецкурсу / Уклад. Хижна О.П. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – 16 с.

Публікації у збірниках матеріалів конференцій

  1. Хижна О. П. Інтегративні підходи до педагогічного керівництва художньо-творчим розвитком молодших школярів // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С. Д. Максименка (17–18 грудня 2001 р., м. Київ). – Т. 3. – К.: Міленіум, 2002. – С. 221–226.

  2. Хижна О. П. Діалог в освіті: естетичний потенціал інтеграції мистецтв // Україна – країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18 травня 2002 р. – К., 2003. – С. 217–225.

  3. Хижная О. П. Интегрированный подход к преподаванию предметов художественно-эстетического цикла в системе подготовки будущего учителя начальной школы // Искусство в условиях модернизации школьного образования и воспитания (сборник научных статей). Материалы Международной конференции “Искусство и дети: проблемы и перспективы развития культуры мира в XXI веке” (17-19 февраля 2003 г.). – М.: ИХО РАО, 2003. – С. 101–103.

  4. Хижна О. П. Методологічний аспект професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи // Наукові записки / Матеріали міжнародної науково-методичної конференції: 1-2 квітня 2004 р. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – С. 69–72.

  5. Хижна О. П. Шляхи та засоби інтенсифікації художньо-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи // Мова й освіта на початку 21 століття: Збірник статей міжнародної науково-практичної конференції,
    11–3.11.2004. – Ужгород: ПоліПрінт, 2005. – С. 143–153.

  6. Хижна О. П. Художньо-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкової школи у контексті нової освітньої парадигми // Вісник: Збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова: Матеріали звітно-наукової конференції. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – Випуск 8. –
    С. 87–91.

Публікації в інших виданнях

  1. Хижна О. П. Музично-творчі заняття як засіб естетичного виховання молодших школярів Мистецтво в школі. – Зб. статей. – К.: УДПУ імені М. П. Драгоманова, 1997. – Вип. 2. – С. 28–34.

  2. Горбенко С. С., Хижна О. П. Музична освіта в Україні у 16-17 століттях // Теоретичні та практичні питання культурології. Зб. наук. статей. – Вип. 3. – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – С. 122–127.

  3. Хижна О. П. Дух Шевченкового гуманізму в хорових творах українських композиторів / Україна у ХХ столітті: уроки проблеми, перспективи. – К., МІЛП, Український Центр духовної культури , 2001. – С. 686–694.

  4. Хижна О. П. Інтегративні підходи до викладання предметів художньо-естетичного циклу у професійній підготовці майбутніх вчителів початкових класів // Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Вип. 3. – Переяслав-Хмельницький, 2002. – С. 175–186.

  5. Хижна О. П. Інтегрований підхід в системі професійної художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи // Актуальні проблеми психології. Том. 1.: Соціальна психологія управління. Організаційна психологія: зб. наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2002. – Ч. 8. – С. 187–197.

  1. Хижна О. П. Культурологічний підхід до художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наукових статей. – Вип. XXI. – Мелітополь: Видавництво “Сана”, 2005. – С. 116–126.

  2. Хижна О. П. Модернізація системи художньо-педагогічної підготовки учителів початкової школи в умовах запровадження Болонської конвенції // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наукових статей. – Вип. XIX. – Мелітополь: Видавництво “Сана”, 2005. – С. 64–72.