Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Паразитологія


Гребень Оксана Борисівна. Цестоди птахів Українського Полісся : Дис... канд. наук: 03.00.25 - 2008.



Анотація до роботи:

Гребень О. Б. Цестоди птахів Українського Полісся – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.25 – паразитологія, гельмінтологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2008.

У птахів Українського Полісся виявлено 147 видів цестод, з яких 83 види вперше зареєстровано у птахів Полісся, а 21 – новий в фауні України. Описано новий вид цестод родини Aploparaksidae – Aploparaksis (T.) vanelli Kornjushin, Bondarenko at Greben, 2006 від V.vanellus із Волинської області. Виявлено 6 видів з ознаками нових. Відновлено самостійність виду Diorchis tshanensis Krotov, 1949. Встановлено, що територію Полісся можна вважати репрезентативною для цестод наземних птахів України. Показано, що незважаючи на певні відмінності в кліматично-географічних умовах, фауна цестод у птахів Право- та Лівобережного Полісся суттєво не відрізняється. Видовий склад цестод птахів м. Києва збіднений.

Серед цестод шпака в Лівобережному Поліссі домінують 2 види, в динаміці зараженості якими виділяється 2 підйоми (в квітні та серпні). Аналіз регіональних особливостей зараженості шпаків цестодами в околицях С.-Петербургу (Росія), Чернігівському Поліссі та Чорноморському заповіднику (Херсонська обл.) виявив певні відмінності, пов'язані з кліматичними особливостями та біологією паразитів.

1. У птахів Українського Полісся на сьогодні зареєстровано 197 видів цестод, нами знайдено 140 видів цестод з 60-ти родів, які належать до 10-ти родин ряду Cyclophyllidea. Іще 6 видів визначено лише до роду. Вперше на території Полісся знайдено 83 види, 21 – вперше зареєстрований в Україні.

Детальне вивчення морфології ряду видів дозволило описати новий вид цестод – Aploparaksis (Tanureria) vanelli Kornyushin, Bondarenko et Greben, 2006 від V. vanellus, відновити валідність виду Diorchis tschanenesis Krotov, 1949, який раніше розглядався як синонімом Diorchis formosensis Sugimoto, 1934 або Diorchis spinata Mayhew, 1929; уточнити видову належність 7-ми знайдених у Поліссі видів роду Aploparaksis, 3-х – Sobolevicanthus, а також Rallitaenia rallida, Limnolepis annandalei, Echinocotyle minutissima.

2. У птахів водно-болотного комплексу Полісся виявлено 127 видів цестод, у наземних – 72 види. У перших переважали цестоди родини Fimbriariidae s. l. (62,2 %) і Dilepididae (22,8 %), у других – Dilepididae (52,7 % всіх видів) і Davaineidae (15,3 %).

В Поліссі найбагатший видовий склад цестод відмічений у представників ряду Charadriiformes (58 видів 4 родин), Passeriformes (50 видів 6 родин), Anseriformes (46 видів 3 родин), Podicipediformes (15 видів 4 родин).

3. Аналіз показників біорізноманіття та індексу спільності видового складу цестод України і Полісся показав їх достатньо високу подібність. На території Полісся, яка займає близько 20 % площі України, зареєстровано 54,6 % видів цестод птахів (для цестод наземних цей показник вищий – 65,5 %) фауни України. За цими показниками територію Полісся можна вважати репрезентативною для цестодофауни птахів України, зокрема наземних.

4. У птахів Лівобережного Полісся зареєстровано 127 видів цестод (74 у навколоводних і 54 у наземних), Правобережного 117 видів (84 у навколоводних і 35 у наземних). Таксономічна структура видового складу цестод птахів Лівобережного та Правобережного Полісся має спільні риси. За показниками біорізноманіття та індексами спільності видовий склад цестод птахів Правобережного та Лівобережного Полісся не має суттєвих відмінностей, не дивлячись на деякі відмінності у списках видів (63 види спільні для двох регіонів).

У м. Києві та його околицях зареєстровано 63 види з 7-ми родин: 33 у навколоводних и 31 у наземних. Як і в Поліссі тут переважають цестоди родин Dilepididae (74,2 % всіх видів у наземних і 36,4 % у навколоводних ) і Fimbriariidae s. l. (57,6 %) у навколоводних, а також Hymenolepididae (13,0 %) у наземних. Найбагатший видовий склад цестод (23 види 4-х родин) зареєстровано у представників найповніше дослідженого ряду Passeriformes. Подібність (ISC) видового складу цестод птахів Києва та менш трасформованих районів Полісся виявилась 0,47 та 0,49 для наземних і досить низькою, 0,34 та 0,38, для навколоводних, що певно пов'язано з особливостями водойм міста.

5. Вивчено сезонну та вікову динаміку локальної цестодофауни шпака. Видовий склад цестод цих птахів у Лівобережному Поліссі України включає 7 видів. На відміну від інших регіонів поширення шпака, де вивчали сезонно-вікову динаміку зараженості паразитами, ядро цестодофауни включає тільки два види: M. musculosum і V. farciminosa, перший зустрічається переважно у молодих птахів, другий у дорослих. У сезонній динаміці екстенсивності інвазії цими видами можна виділити два підйоми – в квітні та в серпні. Для M. musculosum другий максимум спостерігали як у молодих птахів так і у дорослих, він співпадає з піком інтенсивності інвазії. Для V. farciminosa серпневе підвищення ЕІ спостерігали тільки у дорослих шпаків.

На території Лівобережного Полісся України у пташенят шпака першої кладки цестод не виявлено. Зараження пташенят із виводків повторної кладки відбувається у віці 20-21 день, перед вильотом із гнізда (друга половина червня). При переході на самостійне харчування зараження молодих птахів цестодами поступово зростає і на момент відльоту (кінець вересня) экстенсивність інвазії їх цестодами в Лівобережному Поліссі максимальна (62,5 ± 9,9 %) і помітно вища за таку дорослих (40 % ± 15,5 %).

6. Порівняння зараженості шпака цестодами в різних частинах ареалу (в околицях С.-Петербургу, Лівобережному Поліссі України та Чорноморському заповіднику) відзначило помітне збагачення видового різноманіття цестод у напрямку з півночі (5 видів) на південь (11 видів). При різному рівні зараженості, динаміка ЕІ цестодами і зокрема, домінуючими видами – M. musculosum та V. farciminosa, у всіх регіонах подібна і визначається переважно особливостями біології цих паразитів та їх хазяїв, а географічні та кліматичні умови більше впливають на інтенсивність інвазії, видовий склад та зараженість іншими видами цестод.

Публікації автора:

  1. Корнюшин В. В., Гребень О. Б. Новые для фауны Украины виды гименолепидид (Cestoda, Cyclophyllidea) утиных птиц // Вестник зоологи. – 2000. – Отд. выпуск 14. – ч.1. – С. 3–8. (підготовка матеріалу, написання статті)

  2. Корнюшин В. В., Гребень О. Б. Новые для фауны Украины виды гименолепидид (Cestoda, Cyclophyllidea) куликов // Вестник зоологии. – 2000. – 34, № 6. – С. 3–9 (підготовка матеріалу, написання статті).

  3. Гребень О. Б. Корнюшин В. В. Новые в фауне Украины виды цестод семейства Amabilliіdae (Cestoda, Cyclophyllidea) // Вестник зоологи. – 2001. – 35, № 4. – С. 23–30 (підготовка матеріалу, написання статті).

  4. Гребень О. Б. Сезонная и возрастная динамики цестодофауны скворца обыкновенного в условиях Левобережного Полесья Украины // Вестник зоологии. – 2003. – 37, № 3. – С. 49–56.

  5. Гребень О. Б. К фауне цестод птиц отряда Charadriiformes Западного Полесья Украины // Вестник зоологии. – 2005. – Отд. выпуск 19. – С. 89–92.

  6. Корнюшин В. В., Бондаренко С. К., Гребень О. Б. Aploparaksis (Tanureria) vanelli sp. n. (Cestoda, Hymenolepididae) – паразит чибиса из Северо-Западной части Украины // Вестник зоологии. – 2006. – 40, № 2. – С. 131–136 (підготовка матеріалу, участь у написанні статті).

  7. Гребень О. Б. Переописание Diorchis spinata и D. tshanensis (Cestoda, Hymenolepididae) – паразитов уток Голарктики // Вестник зоологии. – 2007. – 41, № 2. – С. 99–111.

  8. Гребень О. Б., Корнюшин В. В. К фауне цестод сухопутных птиц города Киева (Украина) // Фауна, биология, морфология и систематика паразитов: Материалы международ. научн. конф., Москва, 19–21 апреля, 2006. – С. 97–98 (Узагальнення матеріалу, участь у написанні статті).

  9. Гребень О. Б., Корнюшин В. В. Цестоды как компоненты сообществ гидрофильных птиц Левобережного Полесья // Проблеми зооінженерії та ветерин. медицини. – 2001. – Вип. 9 (33). – Ч. 1 – С. 189–191 (Узагаль-нення матеріалу, участь у написанні статті).

  10. Greben O. Some peculiarities of seasonal and age changes in cestode fauna of Sturnus vulgaris in Ukrainian Eastern Polesye // Шеста национална конференция по паразитология, София, 5 – 7 октомври 2001. – С. 35.