Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Гаврилянчик Руслан Юрійович. Удосконалення елементів технології вирощування гречки в весняних та літніх посівах в умовах південної частини західного Лісостепу України : Дис... канд. с.- г. наук: 06.01.09 / Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. — Кам'янець-Подільський, 2006. — 183арк. — Бібліогр.: арк. 118-136.



Анотація до роботи:

Гаврилянчик Р.Ю. Удосконалення елементів технології вирощування гречки в весняних та літніх посівах в умовах південної частини західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський, 2006.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань впливу попередників на проходження процесів росту, розвитку та формування продуктивності сортів гречки в весняних та літніх посівах.

Обґрунтовано позитивний вплив на формування показників індивідуальної продуктивності, урожай та якість зерна сортів гречки у весняних посівах таких попередників, як озимий ріпак, ярий ріпак, соя, цукрові буряки, а у літніх – після озимої пшениці на зелений корм. Доцільність рекомендованих варіантів підтверджується високими показниками економічної ефективності.

За результатами проведених досліджень щодо управління процесом формування високопродуктивних посівів гречки залежно від удосконалення технологічних прийомів вирощування, в основі яких лежить раціональний підбір сортів гречки і попередників у весняних і літніх посівах в південній частині західного Лісостепу України зроблено наступні висновки.

  1. Найвища польова схожість у сортів гречки Вікторія (83,1%), Роксолана (86,7%) та Зеленоквіткова 90 (76,1%) формувалась при їх вирощуванні після озимого ріпаку, що на 1-6% більше, ніж на контролі – при вирощуванні цих сортів після озимої пшениці. На цих же варіантах відмічено найвищі показники виживаності рослин – 84,4; 85,2 та 86,7%, відповідно. У літніх посівах найвищі показники схожості у сортів Вікторія – 83%, Роксолана – 88% та Єлєна – 83% і виживаність – 85; 81 та 84% відповідно, відмічені при післяукісній сівбі гречки після озимої пшениці на зелений корм.

  2. Площа листкової поверхні посівів гречки достовірно залежала від всіх досліджуваних факторів (фактор А (попередник) – 47-62%, фактор В (сорт) – 4-23%). Значна частка впливу взаємодії факторів А і В (8-19%) свідчить про різницю в формуванні асиміляційної поверхні листків залежно від попередників у різних сортів гречки. Більшою площею листків характеризувався сорт Зеленоквіткова 90 і максимальне значення цього показника спостерігалося після кращих попередників сої (61,6 тис. м2/га), кукурудзи на силос (63,1 тис. м2/га), озимого ріпаку (58,9 тис. м2/га), ярого ріпаку (56,9 тис. м2/га). Найменша площа листкової поверхні формувалась після проса (32,6-36,7 тис. м2/га), ярих колосових культур (35,7-42,5 тис. м2/га). Встановлена криволінійна залежність між площею листкової поверхні і урожайністю всіх сортів гречки, яка характеризується рівнянням у = -35,87 + 1,94х – 0,02х2.

За літніх строків сівби формується менша площа листкової поверхні посівів порівняно з весняними. Так, максимальна площа листків (39,0 тис. м2/га) формується у сорту Роксолана після озимої пшениці на зелений корм.

  1. Найвищий вміст хлорофілу (a + b) в листках відмічено у сорту Зеленоквіткова 90 в посівах після цукрових буряків (1,56 мг/г сирої маси), сої (1,36 мг/г сирої маси), озимого ріпаку (1,23 мг/г сирої маси) та проса (1,13 мг/г сирої маси). Аналогічну залежність виявлено і у інших сортів, але при дещо нижчих абсолютних значеннях. Встановлено достовірний зворотній кореляційний зв'язок вмісту хлорофілу із забур’яненістю (r = -0,40).

  2. Максимальне значення коефіцієнту використання ФАР (до 0,91-1,09%) спостерігалось у сорту Зеленоквіткова 90. Підвищенню коефіцієнта сприяла сівба гречки після сої, озимого ріпаку, озимої пшениці, кукурудзи на силос.

  3. Встановлено сильні від’ємні кореляційні зв’язки забур’яненості посівів гречки з її площею листкової поверхні (r = -0,66), урожайністю (r = -0,70).

За здатністю пригнічувати бур’яни в посівах гречки досліджувані попередники умовно можна розподілити на три групи: сприятливі – соя, озимий ріпак; середньо сприятливі – цукрові буряки, гречка, ярий ріпак, озима пшениця, кукурудза на силос; несприятливі – ярий ячмінь, яра пшениця, просо, кукурудза на зерно.

  1. Встановлено, що і сорти, і попередники впливають на показники сумарного водоспоживання у гречки. Так, сорт Зеленоквіткова 90 найбільш раціонально використовував запаси продуктивної вологи, до 15-17 мм/ц врожаю при розміщенні після сої, озимої пшениці, озимого ріпаку, цукрових буряків. Найбільшим цей показник був при розміщенні сорту після ярого ячменю та ярої пшениці – 25 мм/ц, кукурудзи на зерно – 22 мм/ц. Аналогічна залежність, але при дещо інших абсолютних значеннях показників спостерігалась і у інших сортів. У літніх посівах найвищі показники вологозабезпеченості ґрунту були при післяукісній сівбі гречки після озимої пшениці на зелений корм. Значно гіршими були умови зволоженості ґрунту за пожнивної сівби гречки після озимого ріпаку, ярого ріпаку.

  2. Найбільший вплив на нектаропродуктивність гречки мали попередники і кращі з них (соя, озимий ріпак, кукурудза на силос) забезпечували виділення нектару в кількості 221,5-239,1 кг/га, гірші (просо, ярі колосові) – сприяли зниженню кількості виділеного нектару з 1 га до 86,9-177,2 кг. У розрізі сортів найбільш нектаропродуктивним був сорт Зеленоквіткова 90. Встановлено кореляційну залежність нектаропродуктивності з кількістю вузлів (r = 0,68), гілок (r = 0,68), суцвіть (r = 0,70), зерен (r = 0,78), масою зерна з рослини (r = 0,80), коефіцієнтом використання ФАР (r = 0,83), урожайністю (r = 0,86).

Під час літньої сівби нектаропродуктивність знижувалася порівняно з весняним строком. Найвищою (159 кг/га) вона була у сорту Єлєна при сівбі гречки після озимої пшениці на зелений корм.

  1. Фактори, що вивчали, впливали на морфологію рослин гречки і структуру врожаю наступним чином:

    • більш високорослими були посіви гречки сорту Вікторія (104 см) і Зеленоквіткова 90 (в середньому 103 см) після сої, гречки, озимої пшениці, озимого ріпаку, кукурудзи на силос і зерно, цукрових буряків;

    • перший пагін закладався на 3-4 вузлі. Найменше значення вузла першого галуження відмічено в посівах після озимої пшениці, озимого ріпаку, цукрових буряків, кукурудзи на силос і зерно, сої, гречки у сорту Роксолана;

    • кількість вузлів на рослині була більшою в рослин гречки сорту Зеленоквіткова 90 (31 шт.), висіяної після сої, гречки, кукурудзи на силос, цукрових буряків, озимої пшениці, озимого ріпаку;

    • кількість суцвіть і зерен була більшою при розміщенні гречки після сої, озимого ріпаку, озимої пшениці, кукурудзи на силос і цукрових буряків. Ці показники пов’язані між собою тісним кореляційним зв’язком (r = 0,86). Дещо вищими вони були у сорту Зеленоквіткова 90;

    • маса зерна з рослини помітно знижувалась при розміщенні гречки після проса і ярих колосових культур.

Всі розглянуті вище ознаки корелюють з урожайністю гречки наступним чином: висота рослин r = 0,57, вузол галуження r = -0,44, кількість вузлів r = 0,78, гілок r = 0,78, суцвіть r = 0,75, зерен r = 0,81, маса зерна r = 0,86.

  1. У весняних посівах максимальна врожайність формувалась у сорту Зеленоквіткова 90. Так, середня величина урожаю складала при розміщенні після сої – 21,1 ц/га, озимого ріпаку – 18,9, озимої пшениці – 17,6, кукурудзи на силос – 17,7, ярого ріпаку – 16,5, цукрових буряків – 16,4 ц/га.

У літніх посівах найвища урожайність гречки (11,3 ц/га) формувалась у сорту Єлєна, висіяному після озимої пшениці на зелений корм.

  1. Встановлено, що більшість технологічних показників якості врожаю зерна гречки є генетично обумовленими, оскільки найбільше варіювання їх величини обумовлено саме цим фактором. Максимальні значення отримано в сорту Роксолана (маса 1000 зерен – 28,9-30,6 г; вирівняність – 90,2; плівчастість – 23,4-24,3%). Лише маса 1000 зерен варіювала залежно від попередників. Підвищувався цей показник при вирощуванні гречки після сої і цукрових буряків.

  2. Результати кластерного аналізу показують, що за комплексом властивостей найбільш ізольованим є попередник – просо, найбільш подібними є соя і озимий ріпак. Також досить подібними є цукрові буряки з гречкою і озима пшениця з кукурудзою на силос.

  3. Результати факторного аналізу дозволили нам згрупувати досліджувані ознаки сортів гречки за ступенем впливу на них факторів, найбільш впливовими з яких є:

    • фактор 1 впливає на 47% всіх ознак і його охарактеризовано як фактор впливу на продуктивність рослин;

    • фактор 2 впливає на 19% ознак і його охарактеризовано як фактор впливу на технологічні якості зерна;

    • фактор 3 впливає на 8% ознак, його охарактеризовано як фактор впливу на кількість рослинних організмів на площі, він займає проміжне положення між фактором 1 і фактором 2.

  4. З економічної точки зору вирощування сорту гречки Зеленоквіткова 90 після попередників сої, озимого ріпаку, озимої пшениці, кукурудзи на силос, ярого ріпаку, цукрових буряків у весняних посівах є найбільш прибутковим (прибуток 1087,75 грн./га, а рівень рентабельності – 164%).

У літніх посівах гречки прибуток (373-579 грн./га) отримано лише під час післяукісної сівби після озимої пшениці на зелений корм.

Рекомендації виробництву

На основі проведених польових і лабораторних досліджень, їх економічного аналізу, а також з метою отримання максимальних врожаїв зерна з високими показниками якості виробникам південної частини західного Лісостепу України рекомендується:

  1. у весняних посівах висівати гречку сорту Зеленоквіткова 90 після попередників: соя, озимий ріпак, озима пшениця, кукурудза на силос, цукрові буряки, ярий ріпак;

  2. літню сівбу гречки рекомендується проводити одразу після збирання озимої пшениці на зелений корм (післяукісна сівба). Пожнивна сівба гречки після озимого ріпаку рекомендується сортами Єлєна і Вікторія з можливістю додаткового використання посіву в медоносному конвеєрі.

Публікації автора:

  1. Гаврилянчик Р.Ю. Попередники гречки в Україні: Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2000. – Вип. 8. – С. 132-134.

  2. Гаврилянчик Р.Ю. Продуктивність гречки залежно від попередників та бактеріальних добрив: Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2001. – Вип. 9. – С. 140-142.

  3. Гаврилянчик Р.Ю Вологість ґрунту в посівах гречки після різних попередників: Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2002. – Вип. 10. – С. 56-58.

  4. Алексеєва О.С., Гаврилянчик Р.Ю., Хоміна В.Я. Особливості технології вирощування зеленоквіткових сортів гречки: Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – Вип. 11. – С. 5-9.

  5. Гаврилянчик Р.Ю. Нектаропродуктивність та площа листкової поверхні гречки залежно від попередників //Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів (27-28 лютого 2002 р.) ВДАУ. – Вінниця, 2002. – С. 69-71.

  6. Гаврилянчик Р.Ю. Продуктивность гречихи в зависимости от предшественников: Сб. науч. тр. Международной конференции, посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. – Каменец-Подольский: Абетка, 2002. – С. 198-202.

  7. Alexeeva E.S., Kushnir V.P., Peluiko Z.I., Homina V.Y. Gavrilyanchik R.U. Prospects of green-floral buckwheat in selection and plant-growing //Advances in buckwheat research: Proceeding of the 9th International symposium on buckwheat (August 18-22, 2004). University of agriculture. – Prague, 2004. – Р. 401-404.