Анотація до роботи:

^{Гулик Т.В. Удосконалення механізму реструктуризації підприємств вугільної промисловості. - Рукопис.}

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами. – Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2006.

^{В дисертації розроблено напрямки вдосконалення механізму реструктуризації вугільних шахт на базі врахування їх економічної надійності і раціональності використання природних ресурсів, тенденцій зміни природних і технологічних чинників, а також використання економіко-математичного моделювання.}

^{Визначено сутність реструктуризації, удосконалено класифікацію чинників, що впливають на виникнення кризового стану шахти, та методів реструктуризації.}

^{Обґрунтовано доцільність використання багатокритеріальної оптимізації при формуванні програми реструктуризації та розроблено економіко-математичну модель, яка базується на використанні запропонованого оригінального комплексного критерію вибору напрямків реструктуризації. Модель апробована в умовах ДП „Добропіллявугілля”.}

^{Запропоновано комплексний критерій, який дозволяє оцінювати інвестиційну привабливість шахти та визначати її рейтинг не тільки з огляду на її економічну надійність, але й з урахуванням екологічного фактору.}

^{Розроблено динамічну модель визначення адресного обсягу інвестицій для забезпечення приросту потужності шахт регіону залежно від рівня економічної надійності та техніко-технологічних параметрів. При цьому оптимізацій ну задачу розглянуто як багато етапну за рахунок поступового нарощування потужності шахт і оцінки ефективності вкладення коштів для кожного підприємства.}

У дисертації поставлено і розв’язано актуальну наукову задачу, що полягає в розробці системного підходу до реструктуризації вугледобувних підприємств і вдосконаленні її механізму на базі врахування економічної та екологічної надійності шахт, а також тенденцій зміни природних і технологічних чинників з використанням економіко-математичного моделювання. Основні результати досліджень, виконаних у дисертаційній роботі, полягають у такому:

1. На основі аналізу фінансово-економічного стану вугледобувних підприємств, а також рівня їх адаптованості до функціонування в ринкових умовах обґрунтована невідкладна необхідність їх реструктуризації. Визначені особливості підприємств вугільної промисловості (динамічність робочого місця, застарілі основні фонди та необхідність їх модернізації, підвищена значущість гірничо-геологічних умов, потреба у значній кількості інвестицій і т. ін.), що обумовлюють необхідність розробки враховуючого їх методичного забезпечення.

2. Визначено економічну сутність реструктуризації вугледобувних підприємств як спосіб їх адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища та економічних, техніко-технологічних, фінансових і соціальних заходів. Виявлені та сформульовані відмінності реструктуризації від антикризового менеджменту та реконструкції, які в ряді випадків використовуються як синоніми, а по суті є окремими напрямками реструктуризації.

3. Удосконалено класифікацію чинників, що обумовлюють виникнення кризових явищ. Запропоновано використовувати такі класифікаційні ознаки: сфера виникнення (зовнішні, внутрішні), природа виникнення (гірничо-геологічні, макроекономічні, політичні, законодавчі, технічні, технологічні, організаційні, економічні), рівень урегульованості на кожному ієрархічному рівні (макрорівні, підприємства). Ця класифікація чинників може використовуватись для оцінки їх впливу при виконанні SWOT-аналізу підприємства, а також при виборі форми та методу реструктуризації або обґрунтуванні необхідності ліквідації.

4. Розроблена класифікація найбільш доцільних видів та методів реструктуризації, яка враховує специфічні особливості підприємств вугільної промисловості. Вона передбачає виділення видів реструктуризації залежно від: цільової спрямованості, масштабів реструктуризації, тривалості реструктуризації та обсягів робіт, обов’язковості її проведення, ініціатора, області реструктуризації, можливості зміни розмірів підприємства.

5. Виконано аналіз типів ОСУ, у процесі якого визначені переваги та недоліки кожного з них, а також наведені рекомендації з використання. Для дивізіональних структур управління обґрунтовані основні функції Корпоративного центру, повноваження та обов’язки окремих бізнес-одиниць, умови практичного використання теоретичних моделей „фінансовий холдинг”, „стратегічний архітектор”, „стратегічний контролер”, „оператор”.

6. Проведені з метою оцінки варіації показників, що характеризують роботу окремої шахти та їх об’єднань, а також виявленні розрахунки однорідних груп шахт, які показали велику розбіжність між ними (коефіцієнт варіації знаходиться в межах 0,21 – 1,39). Враховуючи таку неоднорідність при реструктуризації, в рамках одного підприємства для кожної шахти доцільно використовувати різні види та методи реструктуризації, а саме: реконструкція, резервування, підтримка потужності та інше.

7. Запропоновано комплексний критерій, який дозволяє оцінювати інвестиційну привабливість шахт з урахуванням її економічної надійності та раціональності природокористування. Використання рейтингового ранжування шахт за комплексним критерієм є важливим з точки зору адресності інвестування реструктуризації цих заходів.

8. Обґрунтовано доцільність використання для розробки програми реструктуризації конкретного об’єкта (підприємства, шахти) багатокритеріальної оптимізації в умовах компромісу за принципом мінімаксу та склад локальних критеріїв. Таким чином, пошук оптимального варіанта реструктуризації шахт ДП „Добропіл-лявугілля” полягає в забезпеченні локальних критеріїв багатокритеріальної моделі: максимального приросту потужності, максимізації надійності технологічної системи, оптимізації рівня концентрації гірничих робіт при одночасній мінімізації суми необхідних витрат.

Отриманий оптимальний варіант, що включає 5 технічних заходів, реалізація яких передбачається на більш надійних шахах (Добропільській, Алмазній, Білецький, Новодонецькій та Піонер), забезпечивши зростання потужності на 800 тис. т при проведенні видобутку в 13 лавах з виробничими витратами 95,3 грн/т. При цьому надійність технологічної системи є досить високою й дорівнює 0,79.

9. Визначено основні техніко-технологічні параметри, які мають найсуттєвіший вплив на розмір інвестицій в регіоні. Це частка гірничопідготовчих робіт, яка залежить від кута падіння пластів та кількості горизонтів. Розроблено кореляційно-регресійні моделі, які дозволяють визначити залежність суми інвестицій від цих параметрів, а також залежність приросту потужності від обсягів виробництва. Ці залежності можуть бути використані при прогнозуванні необхідного обсягу інвестицій, а також при формуванні оптимального варіанта їх розподілу між шахтами.

10. Для оптимального розподілу обмежених інвестиційних ресурсів між окремими шахтами запропонована динамічна економіко-математична модель з критерієм оптимальності – максимум приросту потужності сукупності шахт. В процесі її реалізації при розподілі 242 млн. грн. між шахтами Добропільського регіону отримані такі результати: прогнозний сукупний видобуток по всіх шахтах складатиме 7200 тис. т (Добропільська –1200 тис. т, Алмазна – 1200 тис. т, Білицька – 600 тис.т Білозірська –1500 тис. т, Новодонецька – 1 800 тис.т, Піонер – 900 тис. т), забезпечується приріст видобутку в розмірі 1800 тис.т. При цьому розподіл фінансування є таким: Добропільська –30 млн. грн, Алмазна – 50 млн. грн, Білицька – 24 млн. грн, Білозірська – 48 млн. грн, Новодонецька - 60 млн. грн, Піонер – 30 млн. грн.

Таким чином, перевірена достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, розроблених у дисертації, та підтверджена доцільність їх використання при розробці програм реструктуризації вугледобувних підприємств.

Публікації автора:

^{У фахових наукових виданнях:}

^{1. Гулик Т.В. Оцінка параметрів реструктуризації вугільних шахт за комплексними критеріями та рівнем економічної надійності// Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2005. - №202. -том №1. - С. 39-49.}

^{2. Гулик Т.В. Вибір шляхів реструктуризації шахтного фонду на багатокритеріальній основі // Економічний вісник НГУ. - Дніпропетровськ, 2004. - №3. - С. 33-39.}

^{3. Довбня С.Б., Гулик Т.В. Методичні основи реструктуризації підприємств вугільної промисловості // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2005. - №203. -том №2. - С. 547-553. Особистий внесок автора: визначено сутність реструктуризації, наведено та деталізовано класифікацію видів реструктуризації, що стосується підприємств вугільної промисловості, сформовані етапи розробки програми реструктуризації.}

^{4. Довбня С.Б., Гулик Т.В. Обґрунтування та оцінка доцільності об’єднання підприємств // Економічний вісник НГУ. - Дніпропетровськ, 2003. - №1. - С. 56-61. Особистий внесок автора: запропоновано методику оцінки доцільності злиття підприємств та розглянуто основні параметри, які визначають його доцільність.}

^{5. Довбня С.Б., Шембель Ю.С., Гулик Т.В. Выбор направления и разработка механизма выхода предприятия из кризисного состояния // Академічний огляд. - Дніпропетровськ, 2001. - №2 (додаток). - С.55-60. Особистий внесок автора: запропоновано нове визначення сутності поняття „санація”, обґрунтовано різницю між поняттями „санація” і „ліквідація”, удосконалено етапи процесу консолідації.}

^{У інших наукових виданнях}

^{6. Гулик Т.В. Методологічні основи обґрунтування напрямків реструктуризації шахт // Наукові розробки молоді на сучасному етапі. – Матеріали IV Всеукраїнської Ювілейної наукової конференції КНУТД молодих вчених - Київ 2005. – С. 92-93.}

^{7. Гулик Т.В. Особливості реструктуризації вугільних шахт України // Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах інтеграції до світового співтовариства. - Матеріали конференції - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 43-44.}

^{8. Гулик Т.В. Методичні основи обґрунтування напрямків реструктуризації шахт //Економіка і управління у промисловості. – Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка присвячена 70 - річчю факультету економіки і менеджменту НМетаУ -Дніпропетровськ. - 2005. - С. 48.}

^{9. Гулик Т.В. Мета та особливості реструктуризації вугільних шахт України // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період. - Збірник наукових праць III Міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький. - 2005. - С. 120-123.}

^{10. Довбня С.Б., Гулик Т.В. Обоснование целесообразности и этапов реструктуризации предприятий угольной промышленности // Матеріали Всеукраїнської науково практичної конференції - Сучасні проблеми економіки підприємства. – Дніпропетровськ, 2003. -том №1. - С.8-11. Особистий внесок автора: запропоновано підхід до формування етапів реструктуризації підприємств вугільної промисловості.}

^{11. Довбня С.Б., Шембель Ю.С., Гулик Т.В. Выбор направления и разработка механизма выхода предприятия из кризисного состояния // Економічний вісник НГАУ // Матеріали 2-ої міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ , 2001. - №2. - С.46-47. Особистий внесок автора: обґрунтовано різницю між поняттями „санація” і „ліквідація”.}