Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


908. Хоменко Людмила Миколаївна. Управління процесами оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств (на прикладі ремонтних підприємств залізничного транспорту України): дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004. - 18 с.



Анотація до роботи:

Хоменко Л.М. Управління процесами оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств (на прикладі ремонтних підприємств залізничного транспорту України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами. Київський національний економічний університет. – Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління процесами оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств в умовах трансформаційної економіки. У роботі узагальнено теоретичні засади оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств і розмежовано поняття “оновлення техніко-технологічної бази” та “відновлення техніко-технологічної бази”. Ідентифіковано закономірності технічного оновлення підприємств у трансформаційній економіці та особливості здійснення цих процесів на вітчизняних підприємствах. Теоретично обґрунтовано концептуальні підходи щодо управління оновленням техніко-технологічної бази підприємств в умовах трансформаційної економіки, в межах яких визначено мету, суб’єкт, об’єкт, завдання, функцій та принципи управління технічним оновленням. Досліджено діючу систему управління оновленням техніко-технологічної бази ремонтних підприємств залізничного транспорту України. Розроблено модель управління технічним оновленням організаційно об’єднаних ремонтних підприємств залізничного транспорту, яка уможливлює одержання додаткового синергічного ефекту від реалізації єдиної технічної політики. Обґрунтовано пріоритетні напрямки технічного оновлення ремонтних підприємств залізничного транспорту України у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Удосконалено методику прогнозування потреби в оновленні парку пасажирських вагонів залізничного транспорту України, яка ґрунтується не лише на екстраполяційних прогнозах, але й на стратегії здійснення швидкісних пасажирських перевезень. Розроблено рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму технічного оновлення ремонтних підприємств залізничного транспорту України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання щодо формування системи управління оновленням техніко-технологічної бази ремонтних підприємств залізничного транспорту України. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі основні висновки.

  1. Перехід до нової інноваційної моделі розвитку економіки і забезпечення реальної конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств неможливий без формування адекватної сучасним вимогам їхньої техніко-технологічної бази.

  2. Процеси ринкової трансформації вітчизняної економіки негативно позначилися на параметрах оновлення техніко-технологічної бази суб’єктів господарювання. Незважаючи на економічний підйом останніх років, зберігається негативна тенденція до старіння техніко-технологічної бази підприємств, рівень зносу якої в багатьох галузях досяг критичної межі. Перехід до ринкової системи господарювання змінює мету, завдання, принципи і характер оновлення техніко-технологічної бази підприємств і вимагає формування нових підходів до управління цими процесами.

  3. Оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств в трансформаційній економіці як свідчить досвід країн СНД має такі закономірності: різке падіння інвестиційної активності на початковому етапі ринкових перетворень; збільшення частки власних коштів суб’єктів господарювання в структурі інвестицій в основний капітал; збільшення питомої ваги витрат на технічне переозброєння і реконструкцію.

  4. Специфіка перехідного періоду в Україні обумовила наступні особливості оновлення техніко-технологічної бази вітчизняних підприємств: зменшення обсягів ліквідаційних списань застарілих засобів за наявності значної кількості номінально резервних, але фактично бездіяльних або непридатних для подальшого використання виробничих потужностей на підприємствах; спрямування переважної більшості інвестицій не на реновацію, а на розширення парку діючого обладнання; пожвавлення інвестиційної активності перш за все в експортоорієнтованих галузях і підприємствах, які забезпечують споживчий ринок; звужування можливостей фінансування оновлення техніко-технологічної бази підприємств за рахунок власних коштів внаслідок неадекватних амортизаційної та податкової політики держави.

  5. В Україні існує розвинена структура ремонтних підприємств залізничного транспорту, виробничі потужності яких здатні забезпечити потреби в ремонті рухомого складу. Проте потужності вітчизняних підприємств залізничного транспорту з ремонту та виробництва окремих типів рухомого складу (магістральних тепловозів, цистерн), які створювалися для задоволення потреб колишнього СРСР, значно перевищують потреби Укрзалізниці, а спеціалізовані потужності з ремонту інших типів рухомого складу (деяких видів колійних машин) взагалі відсутні.

  6. Аналіз оновлення техніко-технологічної бази ремонтних підприємств залізничного транспорту підтвердив наявність стійкої тенденції до збільшення рівня зносу їх основних фондів, який вже досяг критичної межі і складає в середньому 54,4%. Принципово важливим в цій ситуації є формування нової системи управління оновленням техніко-технологічної бази, спроможної забезпечити ефективний технічний розвиток зазначених підприємств.

  7. Ключовим фактором зовнішнього середовища, який впливає на формування стратегії технічного оновлення досліджуваних підприємств, є перспективні потреби Укрзалізниці в ремонті та придбанні нового рухомого складу. В свою чергу, на величину потреби в придбанні і оновленні рухомого складу впливає не тільки вікова структура наявного парку, але і зміни у стратегії пасажирських перевезень в останні роки, які пов’язані із запровадженням швидкісних залізничних маршрутів.

  8. Стратегія ремонтних підприємств залізничного транспорту, виходячи із задоволення потреб залізниць у ремонті рухомого складу, у короткостроковій перспективі (до 2009 р.) має бути спрямована на здійснення капітально-відновлювального ремонту рухомого складу, а у довгостроковій перспективі – на здійснення вертикальної диверсифікації їхньої діяльності (організація виробництва (складання) нового рухомого складу).

  9. Раціональною системою управління оновленням техніко-технологічної бази організаційно об’єднаних 8-ми ремонтних підприємств у промислову групу при Укрзалізниці є дворівнева система управління. До сфери компетенції першого рівня такої системи управління відноситься стратегічне планування та опрацювання єдиної технічної політики для всіх підприємств промислової групи. На рівні підприємств здійснюється оперативне управління процесами оновлення їхньої техніко-технологічної бази. Запропонована модель управління технічним оновленням для організаційно об’єднаних ремонтних підприємств уможливлює одержання додаткового синергічного ефекту від реалізації єдиної технічної політики.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Хоменко Л.М. Проблеми оновлення матеріально-технічної бази промислових підприємств у сучасних умовах // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 6 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 403-408 (0,51 друк. арк.).

  2. Хоменко Л.М. Аналіз процесів відтворення виробничого апарату промислових підприємств залізничного транспорту України // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 4(11) / Голов. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 84-91 (0,53 друк. арк.).

  1. Хоменко Л.М. Формування стратегії технічного оновлення промислових підприємств залізничного транспорту України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 181: В 2 т. Том II. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 306-317 (0,60 друк. арк.).

  2. Хоменко Л.М. Пріоритетні напрямки оновлення рухомого складу залізничного транспорту України // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Науковий журнал. Вип. №9 (67): В 2 т. Том 2. – Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2003. – С. 246-250 (0,29 друк. арк.).

  3. Хоменко Л.М. Напрямки удосконалення системи управління технічним оновленням промислових підприємств залізничного транспорту України // Збірник наукових праць Київського університету економіки і технологій транспорту Міністерства транспорту України: Серія “Економіка і управління”. – Вип. 3. – К.: КУЕТТ, 2003. – С. 87-93 (0,60 друк. арк.).

У інших виданнях:

  1. Хоменко Л.М. Особливості оновлення виробничого апарату підприємств в сучасних умовах // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції. 24-26 травня 2001р. – К.: Політехніка, 2001. – С. 245-246 (0,1 друк. арк.).

  2. Хоменко Л.М. Необхідність системного підходу до управління процесами оновлення техніко-технологічної бази промислових підприємств // Управління організацією: регіональні аспекти. Матеріали X міжнародної науково-практичної конференції. 12-13 квітня 2002р. Київ–Чернігів. – К.: Політехніка, 2002. – С.327-328 (0,1 друк. арк.).