У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та здійснено розробку методичних підходів для вирішення наукового завдання управління ризиками інвестиційної діяльності на підприємствах автомобільного транспорту. Основні висновки, отримані в результаті дослідження, зводяться до такого: 1. З’ясовано, що одним з пріоритетних видів економічної діяльності
за останні п’ять років є транспорт і зв’язок (зокрема автотранспортні підприємства). Разом з цим, спираючись на порівняльний аналіз показників, які характеризують інвестиційний клімат України з аналогічними у розвинених країнах, встановлено, що економічна та соціальна нестабільність, недосконалість законодавчої бази, політична напруга, великий рівень корумпованості спричиняють появу численних ризиків, що значно стримує обсяги інвестицій в підприємства автомобільного транспорту України. 2. Проведено аналіз існуючих підходів до класифікацій ризиків інвестиційної діяльності АТП, в результаті якого відокремлено два напрямки їх розподілу: перший (за видами) – ідентифікує лише окремі види ризиків і не враховує вплив кожного з них на ефективність інвестування та розмір можливих втрат від здійснення певних видів діяльності; другий (за ознаками) – не враховує взаємозалежність між ними та не дозволяє своєчасно запобігти настанню ризикової події. Запропонована у роботі класифікація дозволяє не лише виявити ризики залежно від їх класифікаційних ознак, визначити вплив кожного з них на появу іншого на підставі взаємозв’язку між різними видами ризиків, а й здійснити вибір пріоритетного засобу їх оцінки. 3. Встановлено, що розглянуті методи оцінки ризиків мають певні недоліки: економіко-статистичні вимагають статистичної інформації про параметр, який контролюють протягом визначеного проміжку часу, але в сучасних нестабільних умовах досить проблематично знайти адекватні підходи для приведення різночасних показників до єдиних умов їхнього зіставлення; експертні оцінки мають суб'єктивний характер; аналогові – не враховують індивідуальні характеристики об’єкта інвестування; комплексні є трудомісткими і не завжди повною мірою відбивають ефективність інвестиційної діяльності тощо. Визначено, що методи оцінки ризиків мають ряд особливостей застосування. У дисертації здійснено аналіз можливостей використання кожного з них для розрахунку окремих груп ризиків, на підставі чого було відокремлено ті, використання яких: заслуговує на увагу, можливо та неможливо. Це дає змогу обґрунтувати теоретико-методичний підхід до вибору пріоритетного методу оцінки ризиків інвестиційної діяльності підприємств автомобільного транспорту. 4. Розроблено механізм зменшення ризиків інвестиційної діяльності, який ґрунтується на пріоритетах інвестора (інвестування капіталу лише в фінансові інструменти, згода на додаткові фінансові витрати та затрати часу) і дозволяє здійснити вибір методу згідно з його метою: збільшення (стабілізація) доходу, зменшення ризику або досягнення певного балансу між ризиком і доходом. 5. Запропоновано методичний підхід до оцінки корисності прийняття інвестиційних рішень в умовах ризику шляхом побудови експоненціальної функції, який дає змогу врахувати особисте ставлення інвесторів до зміни показників, що характеризують інвестиційний клімат України (ВВП, індекс інфляції, сальдо зовнішньоекономічної діяльності, курс національної валюти, доходи населення тощо) та визначити їх ставлення до ризику (застосовуючи метод експертних оцінок). 6. Удосконалено теоретичні засади ризик-менеджменту на підставі розробки механізму управління ризиками інвестиційної діяльності підприємств автомобільного транспорту, який дає змогу не лише ідентифікувати та визначити ризики, здійснити обґрунтований вибір пріоритетного засобу їх оцінки та зменшення, а й виявити потенційних інвесторів при певних змінах у економічній, політичній, соціальній сферах, врахувати їх власні пріоритети. |
