Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


Ткаченко Тетяна Іванівна. Управління суб'єктами туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку : дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К., 2006. — 557арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 404-436.



Анотація до роботи:

Ткаченко Т.І. Управління суб’єктами туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2006.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади формування системи управління суб’єктами туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку. Поглиблено теоретичні основи еволюційного розвитку туризму як складної динамічної системи в єдності економічної, соціальної та екологічної компонент; визначено місце туризму в системі наук, суспільному відтворенні та галузевій структурі економіки. Розкрито концептуальні засади передумов сталого розвитку туризму, запропоновано цілісну систему методичного інструментарію оцінки розвитку туризму за допомогою системи індикаторів. Обґрунтовано сутнісне поняття категорії “дестинація” як об’єкта туристичної пропозиції та об’єкта управління; розроблено базові положення комплексного механізму управління суб’єктами господарювання в сфері туризму.

Розкрито механізм забезпечення конкурентоспроможності туристичних підприємств, обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування комплексного механізму управління якістю як основного інструменту забезпечення сталості туризму в окремих сегментах туристичного бізнесу.

Визначено стратегічні напрями розвитку суб’єктів туристичного бізнесу в Україні, запропоновано методичні підходи до формування цільових програм сталого розвитку окремих видів туризму, окреслено інструментарій стратегічного аналізу та умови реалізації стратегічних змін на різних етапах та ієрархічних рівнях розвитку.

Уточнено терміни, визначення та основні поняття у сфері туристичного бізнесу.

Висновки, сформульовані за результатами дослідження, відображають теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми щодо управління суб’єктами туристичного бізнесу в умовах переходу до сталого розвитку. Відповідно до поставленої мети вони мають концептуально-теоретичний, методологічний та науково-прикладний характер, що забезпечує їх використання в економічній науці та практичній діяльності.

  1. Постіндустріальний етап еволюції людської цивілізації спричинив перехід суспільства до сталого розвитку. В його основу покладено прогресивні зміни ціннісної орієнтації людини щодо вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем.

  2. Концепція сталого розвитку, що визнана світовим співтовариством як стратегічний напрям еволюції суспільства на ХХІ ст., має наскрізний характер і виявляється у кожній сфері людської діяльності. Туризм як інтегрована система, що охоплює всі сторони буття та значну кількість залучених видів економічної діяльності для задоволення потреб туристів, є пріоритетним об’єктом імплементації критеріїв і принципів сталого розвитку, що обумовлюють вимоги гармонійного співіснування усіх суб’єктів туристичного бізнесу з навколишнім середовищем.

  1. Результати дослідження систематики еволюції наукових поглядів на туризм як сектор економічної активності та підприємництва свідчать про існування в його історичному розвитку певних етапів (ранній історичній, зростання, масового зростання та розвитку інфраструктури). Їхня трансформація об’єктивно обумовлена зміною кількісно-якісних характеристик у діяльності суб’єктів туристичного процесу: обсягів туристських потоків, формування і розвитку інфраструктури, диверсифікації туристичного продукту тощо. Критичний аналіз наукових поглядів на розвиток туризму свідчить, що в його еволюції слід виділяти новий етап – перехід до сталого розвитку.

  2. Стрімке зростання обсягів туристичного обороту за наявного дисбалансу між в’їзним та виїзним потоками на користь останнього, екстенсивний характер розвитку суб’єктів туристичного бізнесу свідчать про існування в Україні низки економічних, соціальних та екологічних проблем. Такий тип розвитку індустрії туризму слід характеризувати як нестійкий, незбалансований, несталий. В Україні проблема нестійкого розвитку суб’єктів туристичного бізнесу та зростання його негативного впливу посилюється фактором нестабільності економічної, політичної, соціальної та екологічної складових зовнішнього середовища, недостатньо контрольованим процесом використання туристично-рекреаційних ресурсів. Як наслідок, позитивний вплив туризму на розвиток національної економіки та окремих регіонів є незначним і характеризується суттєвим відставанням від розвинених країн за наявності значного ресурсного потенціалу.

  3. Характерними особливостями застосування концепції сталого розвитку в сфері туризму є концентрація проблем, пов’язаних з гармонізацією інтересів суб’єктів туристичного бізнесу, на конкретній території. У зв’язку з цим розроблено та запроваджено концепцію територіально сфокусованого розвитку суб’єктів туристичного бізнесу з введенням у науковий обіг нової категорії – “дестинація”, що розглядається як об’єкт туристичної пропозиції, елемент системи туризму і, відповідно, як об’єкт управління в туризмі.

  4. Дестинація – це категорія, що має об’єктно-суб’єктний характер і потребує розробки механізму управління нею. Формалізована мультиплікаційна модель дестинації – інтегрована функція в єдності п’яти детермінант. Як об’єкт управління дестинація водночас є специфічним суб’єктом бізнесу та/або сукупністю суб’єктів бізнесу, з такими основними складовими: туристичні ресурси, інфраструктура, інституційне середовище та система механізмів управління у туризмі, брендинг, потенціал сталого розвитку, що відповідає довгостроковим цілям. Дестинація як інтегрована функція цих компонент виявляється в економічній та маркетинговій формах, в основу яких покладено характеристику цього специфічного туристичного продукту, що має споживчу вартість та вартість. Складність дестинації як явища, різна масштабність та видова різнорідність дестинацій обумовили розробку їх класифікації за певними ознаками, а визначення специфіки в теорії їх життєвого циклу зумовили потребу в розробленні узгодженого механізму управління суб’єктами туристичного бізнесу на різних рівнях.

  5. Проблема теоретико-методологічних засад формування механізму функціонування та управління суб’єктами господарської діяльності за умов запровадження концепції територіально сфокусованого їх розвитку потребує використання діалектичного, системного та функціонального підходів.

  6. Інтегрування геопросторового, економічного й управлінського аспектів концепції сталого розвитку туризму спричинили побудову моделі системи туризму, яка складається з таких великих підсистем, як: “турист”, “регіон, що генерує туристську активність”, “дестинація”, “логістичне коло туризму”, “інституційне середовище туризму”. Ядром цієї системи є підсистема “турист”, що об’єднує усі названі підсистеми та забезпечує її цілісність. Уся сукупність відносин, які виникають між суб’єктами туристичного процесу, опосередковується певним станом інституційного середовища.

  7. У системі туризму та моделі дестинації вагомим компонентом є інфраструктура туризму. Концептуальна модель інфраструктури відображує основні об’єкти туристичної індустрії, які упорядковано у взаємозв’язку з ієрархічними рівнями потреб людини за теоріями мотивації. Це дає змогу визначати в бізнесі видовий ринок для потенційного інвестування, а органам державного регулювання – перелік підприємницьких і некомерційних інституційних структур для формування механізму міжвідомчого узгодження і регулювання розвитку туристичного бізнесу.

  8. Перехід до етапу сталого розвитку туризму в умовах глобалізації та інформатизації потребує доповнення термінологічного апарату туристичного підприємництва. Так, високий рівень конкурентоспроможності, відома торгова марка та стійкий фінансовий стан підприємства на ринку туристичних послуг сприяють формуванню додаткових доходів, що обумовлює доцільність впровадження таких нових видів диференціальної туристичної ренти, як: брендинг-рента, подієва та гудвіл-рента. Крім того, активізація туристичного бізнесу в Україні та поглиблення теоретичних основ науки про туризм визначають необхідність уточнення змісту окремих понять: “сфера туризму”, “туристична індустрія”, “туристична галузь”, “сектор туризму”, “туристичний бізнес”, “атракція в дестинації”; а також застосування дефініцій “туристичний”/“туристський”.

  9. Туризм з огляду на зміст, структуру і функції постає системним об’єктом управління в єдності економічної, екологічної та соціальної компонент. Вибір методів управління системами визначається багатьма ознаками. Туризм як об’єкт управління – велика, динамічна, відкрита соціо-еколого-економічною система, що передбачає застосування полівекторного методу досліджуваного об’єкта.

  10. Теоретико-методологічними засадами формування системи управління суб’єктами туристичного бізнесу є комплексне використання та узгодження механізмів: інституційного, економічного, організаційно-управлінського та управління якістю, спрямованих на обґрунтування управлінських рішень за принципами сталого розвитку.

  11. Для генерування та вибору системи стратегій управління і розвитку суб’єктами туристичного бізнесу на різних ієрархічних рівнях запропоновано концептуальну модель організації стратегічного управління сталим розвитком на мего-, макро-, мезо- та мікрорівнях, матричну модель інструментарію стратегічного аналізу, модель формування рішення про подорожі споживачами та організаційно-економічні моделі управління обсягами реалізації туристичних послуг (туристичного продукту), методичні підходи до формування систем якості підприємств.

  12. Необхідність оцінювання тенденцій та ідентифікації етапів і стану розвитку суб’єктів туристичного бізнесу різномасштабних дестинацій зумовили поглиблення методичних підходів до систематизації та визначення індикаторів розвитку туризму.

  13. Для активізації підприємницької діяльності у туристичному сегменті споживчого ринку потребують подальшого розвитку теоретико-методологічні основи аналітичних досліджень умов функціонування суб’єктів господарської діяльності. При цьому визначено характерні особливості основних елементів ринку туристичних продуктів (попиту, пропозиції та конкуренції), а також факторні моделі впливу зовнішнього середовища на конкурентоспроможність підприємств та умови забезпечення їх конкурентних переваг.

  14. Забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняного туристичного продукту та суб’єктів господарювання у фрагментарних галузях сфери туризму сприятиме: стабілізація розвитку підприємств у довгостроковій перспективі на якісно нових концептуальних засадах сталості; удосконалення організаційно-економічних важелів діючої економічної системи та механізмів функціонування підприємств туризму в умовах переходу до сталого розвитку.

  15. У процесі управління стратегічними змінами в туризмі на сучасному етапі необхідно враховувати високу динамічність і ступінь невизначеності зовнішнього середовища, різну масштабність об’єктів управління і високий рівень диференціації видів економічної діяльності в туристичній індустрії, їхню змістовну різнорідність та слабкі стартові позиції входження вітчизняних підприємств на світовий ринок туристичних послуг.

Публікації автора:

Монографія

Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: Монографія. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 537 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Карсекін В., Ткаченко Т. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні // Економіка України. – 1997. – № 9. – С. 41–47.

  2. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Зовнішні фактори функціонування туристичних підприємств в умовах конкурентного середовища // Вісн. КНТЕУ. – 1999. – №1. – С. 92–105.

  3. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Аналіз конкуренції на туристичному ринку України // Вісн. ДІТБ. – 2000. – № 4. – С. 113–121.

  4. Ткаченко Т.І., Марущак Т.П. Організаційно-економічні особливості функціонування підприємств готельного господарства різних форм власності // Вісн. ДІТБ. – 2001. – № 5. – С. 209–213.

  5. Ткаченко Т.І., Бойко М.Г. Фактори ефективного розвитку підприємництва у сфері готельного господарства України // Екон. і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ, 2001. – С. 189–192.

  6. Ткаченко Т.И. Стандартизация образовательных услуг как фактор устойчивого развития туризма // Ученые зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского: Науч. ж. – Т. 15(54). – № 1. Сер. Экономика. – Симферополь: Таврийс. нац. ун-та им.В.И. Вернадского, 2002. – С. 128–137.

  7. Ткаченко Т.І., Новак М.В. Удосконалення механізму управління якістю послуг в готельному господарстві // Вісн. ДІТБ. (Сер. Економіка, організація і управління підприємством (у турист. сфері). – 2003. – № 7. – С. 145–151.

  8. Мазаракі А., Пересічний М., Ткаченко Т., Чаюн Т., Михайліченко Г. Концептуальні засади регулювання виставкової діяльності в Україні // Вісн. КНТЕУ. – К: КНТЕУ. – 2003. – № 3. – С. 5–14.

  9. Ткаченко Т.І. Методичні основи управління обсягами комерційної діяльності туристичних підприємств // Культура народов Причерноморья. – Симферополь. – 2003. – № 46. – С.71–83.

  10. Ткаченко Т.І., Новак М.В. Методичні основи розробки системи якості послуг в готельних підприємствах // Вісн. КНТЕУ. – 2004. – № 3. – С. 61–69.

  1. Ткаченко Т.І. Еколого-економічні та соціальні аспекти сталого розвитку туризму // Вісн. Укр. держ. ун-ту водного господарства та природокористування: Економіка. Проблеми управління регіональним економічним та соціальним розвитком: Зб. наук пр. – Вип. 2(26). – Ч. ІІ,– Рівне, 2004. – С. 588–594.

  2. Ткаченко Т.І., Мельниченко С.В. Світові тенденції розвитку туризму // Вісн. КНТЕУ. – 2004. – № 6. – С. 83–89.

  3. ТкаченкоТ.І., Мішенкова К.В. Сучасний стан і перспективи розвитку підприємств сфери туризму в Україні // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр.: – В 3 т. / НАН Украины: Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2004. – С. 339–345.

  4. ТкаченкоТ.І., Єременко А.Ю. Економічні умови розвитку сільського зеленого туризму в Україні // Проблеми рац. використання соц.-екон. та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. – Вип. 10, ювілейний: Зб. наук. пр. – 2004. – № 3–4. – Луцьк: Надстир’я. – С. 284–291.

  5. ТкаченкоТ.И. Туризм в системе рычагов устойчивого развития региона // Экономика Крыма: Науч.-практ. журн. – Симферополь. – 2004. – № 11. – С. 74–78.

  6. Ткаченко Т.І. Ретроспективний аналіз сталого розвитку туризму як поліфункціонального явища // Зб. наук. пр. Черкас. держ. техн. ун-ту (Сер. Екон. науки). – Вип. 12. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С. 69–76.

  7. Ткаченко Т.І. Концептуальні основи формування механізму розвитку туризму // Наук. вісн. Чернівец. торг.-екон. ін-ту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ Дтд, 2005. – Вип. ІV. Екон. науки. – Ч. І. – С. 209–220.

  8. Ткаченко Т.І. Конкурентоспроможність в туризмі як провідний напрям сталого розвитку // Зб. наук. пр. “Наук. вісн. Економіка”. – Рівне, 2005. – С. 146–155.

  9. Ткаченко Т.І. Розвиток підприємницької активності в туризмі // Экономика Крыма: Науч.-практ. журн. – Симферополь. – 2005. – № 14. – С. 69–73.

  10. Ткаченко Т.І. Туристичний продукт як об’єкт пропозиції // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 69. – С. 48–61.

  11. Ткаченко Т.І. Стратегії розвитку підприємств туризму в Україні // Вісн. КНТЕУ. – 2006. – № 1. – С. 16–22.

  12. Ткаченко Т.І. Стратегічне управління розвитком суб’єктів господарювання в сфері туризму // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 79. –
    С. 7–11.

  13. Ткаченко Т.І. Концепція територіально сфокусованого розвитку суб’єктів туристичного бізнесу // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 81. – С. 28–37.

Публікації в інших виданнях:

  1. Ткаченко Т.І., Пінчук Л.Д. Готельне господарство в Україні: сучасний стан розвитку // Вдосконалення технології виробництва та обслуговування в громадському харчуванні і готельному господарстві: Зб. наук. пр. – К.: КДТЕУ, 1995. – С. 12–16.

  2. Карсекин В., Ткаченко Т. Рынок гостиничных услуг в Украине // Бизнес-информ. – 1996. – № 10,11. – С. 37–41.

  3. Карсекин В.И., Ткаченко Т.І. Роль гостиничного хозяйства в экономике Украины // Бизнес-информ. – 1996. – № 12. – С. 32–36.

  4. Ткаченко Т.І., Мініч І.М. Дослідження попиту на послуги готельного господарства // Розвиток масового харчування, готельного господарства і туризму в умовах ринкових відносин: Зб. наук. пр. – К.: КДТЕУ, 1996. – С. 28–31.

  5. Карсекин В., Ткаченко Т.І., Мініч І.М. Організаційна структура управління і розвиток конкурентного середовища в готельному господарстві України // Торгівля і ринок України: Темат. зб. праць з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк: ДДКІ, 1996. – С. 29–31.

  6. Карсекін В., Ткаченко Т., Григорук Н. Від туризму можна мати зиск. А в Україні можна і не мати // Галицькі контракти. – 1997. – № 10. – С. 35.

  7. Ткаченко Т.І. Проблеми оподаткування в готельному господарстві України // Розвиток масового харчування, готельного господарства і туризму в умовах ринкових відносин: Зб. наук. пр. – К.: КДТЕУ, 1997. – С. 45–53.

  8. Пересічний М.І, Ткаченко Т.І. Problemy rozwoju turystyki na Ukrainie – Stan i kierunki rozwoju turystyki w wojewodztwie Katowic. – 1997. – С. 107–110.

  9. Карсекін В.І., Ткаченко Т.І., Мініч І.М. Готелі: сервіс, послуги гостинності // Бюл. турист. інформ. – 1997. – № 1–2. – С. 7–10.

  10. Ткаченко Т.І., Мельниченко С.В., Гаврилюк С.П. Сертифікація туристичних послуг як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств сфери туризму // Проблеми якості у громадському харчуванні, готельному господарстві і туризмі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: КДТЕУ. – 1998. – С. 50–52.

  11. Ткаченко Т.І., Федяй Н.С. Маркетингові дослідження як головна передумова складання бізнес-плану в сфері готельного господарства // Проблеми якості у громадському харчуванні, готельному господарстві і туризмі: Зб. наук. пр. – К.: КДТЕУ. – 1998. – С. 50–52.

  12. Ткаченко Т.І., Ведмідь Н.І. Парки культури та відпочинку як сегмент індустрії гостинності // Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ. – 1999 – С 168–172.

  13. Ткаченко Т.І. Економічні важелі туризму: закордонний та вітчизняний досвід // Развитие туризма – важное направление подъема экономики: Материалы 3-й Междунар. науч.-практ. конф. (Славяногорск, 16–18 декабря 1999 г.). – Донецк: ДИТБ,1999. – С. 115–117.

  14. Ткаченко Т.І., Гетьман В.І. Законодавчо-правові перспективи економічного механізму надання платних рекреаційних послуг на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України // Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: КНТЕУ, 2000. – С. 19–30.

  15. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Факторы влияния на конкурентоспособность туристических предприятий // Проблемы и перспективы развития туризма в странах с переходной экономикой: Материалы Междунар. науч.-практ. конф. – Смоленск: СГУ. – 9–11 октяб. 2000. – С. 122–125.

  16. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Міжнародна туристична діяльність як засіб підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств сфери туризму в Україні // Проблеми якості в громадському харчуванні, готельному господарстві і туризмі: Зб.наук.пр. – К.: КНТЕУ, 2000. – С. 4–20.

  17. Ткаченко Т.И. Михайліченко А.И. Выставочная индустрия как форма продвижения туристического продукта на рынке международного и внутреннего туризму // Интеграция практики, образования и исследований по туризму: опыт и оценка: Материалы Междунар. науч. – практ. конф. – Бизнес-шк. “Туриба”. – Рига, 2000. – С. 212–220.

  18. Ткаченко Т.И., Бойко М.Г. Інновації – важливий фактор активізації розвитку підприємництва у сфері готельного господарства // Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 21–22 берез. 2001 р. – Донецьк, 2001. – С.270–272.

  19. Ткаченко Т.И. Особенности развития туризма на Украине // Туризм в Кыргызстане: проблемы, пути решения, перспективы развития: Материалы Междунар. науч.-практ. конф., 6–8 июн. 2001 г. – Ч. 2. – Бишкек: БТИЭК, 2001. – С. 152–156.

  20. Ткаченко Т.І., Мельниченко С.В. Особливості підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері туристичної індустрії // Актуальні проблеми та перспективи підготовки конкурентоспроможних фахівців: Матеріали Міжнар. наук.-метод. конф., 3–4 груд. 2001 р. – К.: КНТЕУ, 2001. – С. 336–338.

  21. Ткаченко Т.І., Маїло Я.В. Розвиток релігійного туризму в Україні // Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ, 2001. – С. 63–75.

  22. Ткаченко Т.І., Бойко М.Г. Применение системного метода в деятельности гостиничных предприятий // Туризм: практика, проблемы, перспективы: Материалы Междунар. науч.-практ. конф. – Минск, 11–13 апр. 2001 г. – Мн.: БГЭУ, 2001. – С. 117–118.

  23. Ткаченко Т.І., Новак М.В. Сутність механізму управління якістю готельних послуг // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: Матеріали 4-й Междунар. науч.-практ. конф. (Святогорск,14–16 мая 2002 г.) / Донец. ин-т турист. бизнеса. – Донецк, 2002. – С. 156–157.

  24. Ткаченко Т.І., Гаєвська Є.Є. Сільський туризм: передумови розвитку в Україні та досвід Польщі // Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах: Зб. наук. пр. –К.:КНТЕУ, 2002. – С. 117–124

  25. Ткаченко Т.И. Управление качеством гостиничных услуг: методологические и практические аспекты // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2002. – № 5(9). – С .24–27.

  26. Ткаченко Т.И., Новак М.В. Особенности управления качеством гостиничных услуг в современных условиях хозяйствования // Туризм и региональное развитие: Материалы II Междунар. науч.-практ. конф. – Смоленск: Универсум, 2002. – С. 170–172.

  27. Ткаченко Т.І., Новак М.В. Теоретичні аспекти управління якістю готельних послуг // Турист.-краєзнавчі дослідж. – Вип. 4. – К.: Держ. п-во “Нац. турист. орг.”, 2002. – С. 261–278.

  28. Ткаченко Т.І., Новак М.В. Методологічні основи функціонування та формування механізму управління якістю готельних послуг // Ресторанне госп-во і турист. індустрія у ринкових умовах: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ. – 2003. – С. 141–149.

  29. Ткаченко Т.І. Екологічні та природознавчі фактори сталого розвитку туризму // Сталий розвиток екологічного туризму на Чорномор. узбережжі: Зб. матеріалів 3-го Міжнар. симпозіуму, 10–13 черв. 2003 р. – Одеса: ЦНТЕПІ, 2003. – С. 237–241.

  30. Ткаченко Т.І. Система інформаційного забезпечення маркетингової діяльності в механізмі сталого розвитку туризму // Маркетингові дослідження в Україні: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 25–28 трав. 2004, Ялта. – К.:КНТЕУ, 2004. – С. 198–200.

  31. Ткаченко Т.І. Індикатори розвитку туризму: методичні та практичні аспекти // Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: КУТЕП, 13–14 жовт. 2004 р. –
    С. 491–496.

  32. Національний стандарт України ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – Чинний від 23.12.03 р. (Наказ № 225). – 13 с.

  33. Ткаченко Т.І. Інституціональні основи формування механізму розвитку туризму // Наук. вісн. Чернівец. торг.-екон. ін-ту КНТЕУ – Чернівці: АНТ ДТД, 2005. – Вип. ІІІ. Екон. науки. – Ч. І. – С. 15–19.

  34. Ткаченко Т.І. Стратегії розвитку підприємств та реалії їх реалізації в туризмі // Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика: Матеріали Міжнар. наук-практ. конф.,
    27–28 жовтня, м. Київ; Відп. ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – С. 298–300.

  1. Ткаченко Т.І. Туристичний продукт як пропозиція на ринку послуг // Туризм, курорты и наука. Использование междунар. стандартов в теории и практике турист. бизнеса. Школы гостеприимства в Украине: Материалы третьей республик. науч.-практ. конф. – Симферополь, 2005. – С. 170–173.

  2. Ткаченко Т.І. Методологічні аспекти сталого регіонального розвитку туризму // Матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція”. – ЧТЕІ КНТЕУ, 2006. – С. 145–148.

  3. Національний стандарт України ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – Чинний від 28.02.06 р. (Наказ № 54). – 24 с.