Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Вишневська Оксана Анатоліївна. Урожайність і якість картоплі залежно від доз внесення та способу застосування вуглеамонійних солей : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Інститут картоплярства УААН. — Немішаєве, 2002. — 154арк. — Бібліогр.: арк. 119-142.



Анотація до роботи:

Вишневська О. А. Урожайність і якість картоплі залежно від доз внесення та способу застосування вуглеамонійних солей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. – Інститут землеробства УААН, Чабани, 2002.

У дисертації досліджені особливості росту і розвитку рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарату, урожайності та зміни біохімічного складу сортів різних груп стиглості залежно від різних доз внесення та способу застосування вуглеамонійних солей в зоні Полісся.

Встановлено, що внесення вуглеамонійних солей та поєднане використання їх з регулятором росту триман-1 прискорює ріст і розвиток рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарату, а також підвищує урожайність та якість бульб картоплі.

За результатами досліджень вперше в умовах Центральної частини Полісся України визначено і рекомендовано виробництву ефективні дози вуглеамонійних солей під картоплю. Для підвищення урожайності картоплі сортів Повінь, Обрій та Явір необхідно вносити вуглеамонійні солі в дозі N90-120 разом з Р90-120 та К120-150. З метою підвищення ефективності вуглеамонійних солей посіви картоплі доцільно обробляти у фазу бутонізації регулятором росту триман-1 у дозі 10 г/га.

1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні азотного живлення рослин з урахуванням реакції картоплі сортів різних груп стиглості, яка вирішена шляхом встановлення оптимальних доз та способу застосування вуглеамонійних солей та регулятора росту триман-1, з метою підвищення урожайності та покращення якісних показників бульб картоплі.

2. Застосування вуглеамонійних солей та регулятора росту триман-1 сприяє підвищенню продуційного процесу насаджень картоплі, зокрема, збільшує надземний апарат – площу листкової поверхні та висоту рослин, прискорює формування надземної маси, що веде до більшого нагромадження врожаю бульб картоплі.

3. Найбільша урожайність бульб картоплі є у середньостиглого сорту Явір і становить 205 ц/га без внесення добрив. Вуглеамонійні солі підвищують урожайність бульб картоплі. Найвищий урожай отримано при внесенні вуглеамонійних солей у дозі N120 на фоні P120K150 і становить у сортів Повінь та Обрій 253, Явір 299 ц/га. Відмічена тенденція підвищення урожайності при застосуванні вуглеамонійних солей порівняно з аміачною селітрою.

4. Застосування регулятора росту триман-1 підвищує ефективність вуглеамонійних солей. Найбільший приріст урожайності відмічений при позакореневому обприскуванні рослин картоплі триманом-1 у дозі 10 г/га в баковій суміші з Карате, 5% к.е. і Карате, 5% к.е. та Ридоміл МЦ, 72% з.п. на фоні вуглеамонійних солей у сорту Повінь 66-61, Обрій 55-56 та Явір 53-56 ц/га.

5. Встановлена висока позитивна кореляція між масою бадилля, площею листя у фазу цвітіння та урожайністю як при застосуванні вуглеамонійних солей окремо, так і в комплексі з регулятором росту рослин триман-1.

6. Вуглеамонійні солі окремо і сумісно з регулятором росту триман-1 сприяють підвищенню товарності бульб залежно від сорту на 3-4 відсотки. Найвища товарність відмічена при внесенні добрив у дозі N120 на фоні P120K150 та препарату триман-1 – 10 г/га.

7. Збір сухої речовини і крохмалю з гектара при внесенні різних форм азотних добрив зростає і найвищим є при застосуванні вуглеамонійних солей у дозі N120 на фоні P120K150 для сорту Повінь – 65,8 і 45,8, Обрій – 62,5 і 46,0 та Явір – 70,3 і 51,1 ц/га.

Триман-1 у дозі 10 г/га на фоні вуглеамонійних суттєво підвищує вміст абсолютно сухої речовини та крохмалю, що сприяє зростанню збору сухої речовини і крохмалю у сорту Повінь на 18,4 і 14,0, Обрій – на 17,0 і 13,1 та Явір – на 18,4 і 14,5 ц/га порівняно з контрольним варіантом.

8. При внесенні вуглеамонійних солей приріст збору білка та сирого протеїну відповідно був більшим на 0,1-0,7 і 0,4-0,7, 0,1-0,3 і 0,3-0,4 та 0,1-0,3 і 0,4-0,6 ц/га порівняно з аміачною селітрою.

Застосування триману-1 на фоні вуглеамонійних солей також сприяє підвищенню вмісту і збору з гектара як сирого протеїну, так і білка, особливо при дозі внесення 10 г/га.

9. Внесення регулятора росту триман-1 на фоні вуглеамонійних солей впливає на збільшення вмісту в бульбах незамінних амінокислот у сорту Повінь на 0,19-0,50, Обрій – на 0,19-0,35 та Явір – на 0,10-0,44%, що сприяє підвищенню індексу повноцінності білка картоплі.

10. Відмічена тенденція до збільшення вітаміну С у сорту Повінь на 0,3-0,6, Обрій – на 0,2-0,9 та Явір – на 0,2-0,9 мг% і до зменшення вмісту нітратів відповідно на 4-13, 4-9 та 3-6 мг/кг сирої маси при внесенні вуглеамонійних солей порівняно з аміачною селітрою. Застосування триману-1 неістотно підвищує вміст вітаміну С і практично не впливає на вміст нітратів.

11. Застосування вуглеамонійних солей та триману-1 не впливає на смак та потемніння м’якуша бульб картоплі.

12. Вуглеамонійні солі сприяють зменшенню собівартість 1 ц картоплі у сорту Повінь на 0,6-2,0, Обрій – на 0,4-1,3 та Явір – на 0,7-1,1 грн. і зростанню рівня рентабельності відповідно на 1-13%, 3-9% та 8-15% порівняно з аміачною селітрою.

Найменшу собівартість 1 ц картоплі сорту Повінь 21,4-22,5, Обрій – 24,6-25,2 та Явір – 16,6-17,8 грн. забезпечує внесення триман-1 у дозі 10 г/га, а рівень рентабельності зростає до 138-201% залежно від сорту.

13. Застосування вуглеамонійних солей у дозі N120 на фоні P120K150 забезпечує найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності, який становить 1,33-1,57 при 0,87-1,22 на контрольному варіанті.

Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (1,23-1,66 залежно від сорту) був при внесенні вуглеамонійних солей у дозі N90 на фоні P90K120 та регулятора росту триман-1 – 10 г/га.

Публікації автора:

  1. Євдокименко О. А. Ефективність застосування вуглеамонійних солей при вирощуванні сортів картоплі різних груп стиглості в умовах Полісся України // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2001. – Вип. 15. – С. 41-48.

  2. Євдокименко О. А. Вміст азотистих речовин у бульбах картоплі залежно від застосування різних форм азотних добрив // Картоплярство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – К.: Аграрна наука, 2002. – Вип. 31. – С. 86-93.

  3. Євдокименко О. А. Застосування вуглеамонійних солей при вирощуванні картоплі // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2002. – Вип. 22. – С. 203-209.

  4. Євдокименко О. А. Вплив різних форм азотних добрив на урожайність та якість бульб картоплі // Вісник Львівського державного аграрного університету: – Львів, 2002. – № 6. – С. 313-319.

  5. Евдокименко О. А. Влияние применения антистререссового препарата триман-1 на урожайность и продовольственные качества картофеля. // Вопросы картофелеводства / Материалы научно-практической конференции “Научное обеспечение картофелеводства России: состояние проблемы” – ВНИИКХ – М.: Научные труды, 2001. – С. 367-374.

  6. Євдокименко О. А. Альтернативне азотне добриво під картоплю // Сборник тезисов международной конференции молодых ученых “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. – Харьков, 2001. – С. 163-164.

  7. Євдокименко О. А. Ефективність сумісного застосування вуглеамонійних солей та регулятора росту триман-1 під картоплю // Сборник тезисов международной конференции молодых ученых “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. – Харьков, 2001. – С. 165-166.

  8. Вирощування картоплі // Вуглеамонійні солі, комплексні добрива на їх основі та регулятор росту і розвитку рослин триман-1 для сільськогосподарського виробництва та лісорозведення: Рекомендації до використання / НАН України; Українська академія аграрних наук. – К.: ВПП “Компас”, 2002. – 80 с.