Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


Горелік Лариса Маратівна. Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу : дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Одеська держ. музична академія ім. А.В.Нежданової. - О., 2006.



Анотація до роботи:

Горелік Л.М. Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Одеська державна музична академія імені А.В.Нежданової. Одеса, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню типологічних та виконавських аспектів вокального циклу як значущої складової частини жанрової сфери камерного вокального мистецтва у межах європейської музичної культури XIX – XX ст. В даному дослідженні акцент зроблено на творах вітчизняних та зарубіжних авторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи ( М.Мусоргський, К.Дебюсі, У.Уолтон, К.Цепколенко, В.Гаврилін, Д.Шостакович та ін.

Виявлена семантична та духовна сторона камерно-вокального циклу, що фіксує в символічній формі уяву про життєвий Шлях людини у буттєво-суттєвому та побутово-життєвому проявах. Визначені умови та специфіка інтерпретації в даному жанрі "великих" тем "малими" музично-виразними та виконавськими засобами.

Наведені у дослідженні твори М.Мусоргського, К.Дебюсі, Д.Шостаковича, У.Уолтона, В.Гавриліна, К.Цепколенко та їх художньо самодостатні виконавські версії розглянуті у новому аналітичному ракурсі прийнятої концепції розуміння камерно-вокального циклу як граничного втілення "оперної – не-оперної стилістики".

Дослідження ідеї художнього буття вокального циклу у межах камерного вокального мистецтва XIX – XX ст., що символічно відтворює "життя Серця, Духу, Душі", дозволяє глибоко усвідомити ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, що виявляють через художню творчість та специфіку камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

Узагальнення відомостей відносно специфіки розвитку камерного вокального циклу свідчить про самостійність місця та виразних якостей даного жанру у європейській музичній культурі XIX – XX ст. Сам факт існування камерної вокальної сфери заявляє також про особливу роль камерного вокального виконавства у салонній та концертній галузях буття музичного мистецтва. Семантичним показником вокального циклу стає ідея життєвого "Шляху" людини, усвідомлення його найважливіших етапів, відбитих у послідовності фіксованих моментів суб'єктивно-ліричного переживання, показових для мистецтва романтизму та інших напрямків музичної культури, що фіксують поєднання життєво-реального та божественно-містичного, нескінченого. Сказане узгоджено з архетипом циклічності у всіх його проявах, в тому числі і в вокальному, - як єдності кінцевого та нескінченого.

Дослідження ідеї художнього буття камерно-вокального циклу, а також специфіки його виконавської інтерпретації дозволяє зробити наступні висновки:

по-перше, типологічні та смислові показники камерного вокального циклу пов'язані з історичними еволюційними аспектами поняття "камерності" у європейській музиці Нового часу, сенс якого у різні періоди фіксувався через антиномії "духовне – світське", "велике – мале";

по-друге, розглянутий жанр характеризується мобільними показниками, що очевидно і в кількості розділів циклу, і в можливості вибору фабули-концепції твору, а також у варіантності виконавського складу;

по-третє, еволюція камерного вокального циклу демонструє його контактність з іншими жанрами, зокрема, з оперою, симфонією, кантатою, що визначає також орієнтацію даного жанру в різні історичні періоди на пісенність-вокальність, декламаційність або "інструменталізм" камерного вокалу;

по-четверте, тенденція до відкритості, мінливості структурних показників жанру породжує також можливості формування "виконавських вокальних циклів", орієнтованих на темброві можливості та характер певного співацького голосу, що підтверджує вокально-педагогічна та виконавська практика автора даної роботи;

по-п'яте, даний жанр дає можливість визначення принципової різниці між оперним та камерним вокалом. При цьому перший орієнтовано переважно на активну віртуозно-динамічну взаємодію голосу та оркестру, на функціонування вокалу у синтезі мистецтв, що репрезентують оперний жанр як такий, у той час як камерний вокал сконцентровано на виявленні багатства його нюансировки в обмеженому колі динамічної градації та на ансамблеву взаємодію з фортепіано або камерним ансамблем (камерним оркестром);

по-шосте, камерний вокальний цикл, завдяки своїм типологічним показникам та певним виконавським задачам, займає проміжне місце у жанрово-видовій специфіці камерного вокалу між одиничними вокальними опусами (пісні, романси) та великими вокально-сценічними композиціями.

Історія вокального циклу, його буття в рамках камерного вокального виконавського мистецтва XIX – XX ст., що символічно втілюють "життя Серця, Духу, Душі", дозволяють глибоко усвідомити ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, які виявляють через художню творчість та специфіку камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.