Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Недашківський Сергій Михайлович. Вибір критеріїв діагностики та оптимізація інтенсивної терапії при гострих отруєннях трициклічними антидепресантами. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Недашківський С. М. Вибір критеріїв діагностики та оптимізація інтенсивної терапії при гострих отруєннях трициклічними антидепресантами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Наукова робота присвячена вдосконаленню діагностики, вивченню особливостей клінічного перебігу тяжких отруєнь трициклічними антидепресантами та поєднаних отруєнь трициклічними антидепресантами з метою визначення об’єктивних діагностичних критеріїв та зменшення ускладнень. Досліджено перебіг отруєння з переважною кардіотоксичною або нейротоксичною дією в трьох групах пацієнтів. Прослідковано залежність основних клінічних прояв від прийнятої дози трициклічних антидепресантів та періоду експозиції. Досліджено ефективність заходів інтенсивної терапії, направлених на прискорення виведення з організму хворих трициклічних антидепресантів та їх активних метаболітів. Визначений раціональний добовий режим гідрокарбонату натрію, як засобу антидотної терапії для зменшення кардіотоксичного впливу трициклічних антидепресантів. Розроблено і впроваджено практичні рекомендації на підставі диференційованого підходу в залежності від клінічних проявів.

У дисертації наведено теоретичне та практичне обґрунтування методів ранньої діагностики при гострих отруєннях ТЦА. Досліджено клінічний перебіг поєднаних отруєнь ТЦА. Обґрунтовано методи ефективної інтенсивної терапії в залежності від превалюючого синдрому в отруєнні ТЦА.

  1. Дані анамнезу, фізикального обстеження з використанням ШКГ, шкали тяжкості гострих отруєнь, виявлення специфічних ЕКГ-ознак дозволяють встановити попередній діагноз отруєння ТЦА і призначити гідрокарбонат натрію, як препарат антидотної дії.

  2. Характерними ознаками кардіотоксичного варіанту отруєння ТЦА є зміни ЕКГ-ознак (синусова тахікардія, розширення комплексу QRS, збільшення зубця R у відведенні AVR, блокада правої ніжки пучка Гіса, порушення процесів реполяризації, відхилення електричної вісі серця праворуч), і/або наявність артеріальної гіпотензії.

  3. Ознаками нейротоксичного варіанту отруєння ТЦА є: розвиток коматозного стану (5,3±1,6 бали за шкалою ком Глазго), наявність судомного синдрому (8,1 % хворих), порушення самостійного дихання (у 83,3 % хворих), синдрому позиційної компресії тканин (3 хворих), антихолінергічного синдрому (у всіх хворих при виході з коматозного стану),

  4. При тяжких поєднаних отруєннях ТЦА кардіотоксичні прояви переважно виникали у хворих з отруєнням ТЦА + алкоголь, ТЦА + алкалоїди атропіну, а нейротоксичні порушення виникали і триваліше зберігаються у хворих з отруєннями ТЦА в поєднанні з нейролептиками, бензодіазепінами та барбітуратами.

  5. Висока специфічність ЕКГ-предикторів тяжких ускладнень отруєння ТЦА, основні клінічні прояви при переважно нейротоксичному перебігу отруєння дають підставу для внесення їх до шкали тяжкості гострих отруєнь з метою об’єктивного визначення тяжкості гострих отруєнь ТЦА.

  6. Зменшення кардіотоксичних проявів отруєння ТЦА досягали призначенням гідрокарбонату натрію 4 – 5 ммоль/кг маси тіла за добу із введенням половини добової дози у перші 6 годин до значення pH 7,45–7,55. При використанні ШВЛ дозу гідрокарбонату натрію слід зменшувати на 15 %.

  7. Нейротоксичний синдром отруєння ТЦА тяжкого ступеню впродовж 12 годин з моменту отруєння є показом для проведення гемосорбції, яка володіє виразною детоксикаційною дією.

  8. Виявлено, що застосування провокаційної осмотичної діареї для деконтамінації кишечника забезпечує задовільну перистальтику у 85,7 % хворих.

Публікації автора:

  1. Курашов О. В., Алексеенко Н. В., Недашковский С. М., Падалка В. Н., Ходоско Н. О. Дифференцированная интенсивная терапия больных с острым отравлением трициклическими антидепрессантами // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000 – № 1 (д). – С. 130–132. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку і підготовку статті до друку.

  2. Шлапак І.П., Недашківський С. М., Олексієнко Н. В., Островська О. В., Падалка В. М., Визначення ступеню важкості у хворих з гострим отруєнням трициклічними антидепресантами // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2001 – № 2 (д). – С. 39–45. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку і підготовку статті до друку.

  3. Шлапак І.П., Недашківський С. М., Олексієнко Н. В., Падалка В. М. Особливості інтенсивної терапії у хворих з гострим отруєнням трициклічними антидепресантами // Зб. наук. праць “Організація токсикологічної допомоги в Україні”. К., 2002. – С. 50. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та підготував статтю до друку.

  4. Недашковский С. М. Особенности интенсивной терапии у больных с острым отравлением трициклическими антидепрессантами // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2007. – № 3 (д).– С. 108–109.

  5. Пилипенко М. М., Недашківський С. М., Шлапак І.П. Сучасні вимоги до клінічних досліджень в інтенсивній терапії // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2007. – № 3 (д). – С. 130–132. Дисертант підготував статтю до друку.