У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці теоретико-методологічних і прикладних засад функціонування виробництва як системи “витрати-випуск”. Основні результати дисертаційної роботи дають змогу зробити наступні висновки теоретичного, методичного та науково-практичного спрямування: 1. Виходячи з аналізу та узагальнення існуючих в економічній літературі теоретичних поглядів на виробництво як систему "витрати-випуск" доведено, що періоди функціонування системи "витрати-випуск" слід визначати із точки зору обмежень, що накладаються на підприємство у напрямку вибраної поведінки. При цьому економічні зміни необхідно розглядати не як потенційно можливі зміни системи, а як зміни в поведінці, що обумовлені економічною ситуацією, в якій знаходиться дане підприємство і яка диктує йому потребу й можливість здійснити ці зміни. Автор пропонує наступні назви: період стабільності, період обмежених змін, період зростання, період технічного розвитку. 2. Традиційний апарат дослідження основних видів взаємозв’язків виробничої системи потребує певного розширення та систематизації. При аналізі процесів та обгрунтуванні серії рішень, пов’язаних із використанням ресурсів в системі “витрати-випуск” автором запропоновано досліджувати ряд наступних взаємозалежностей: між ресурсами; між факторами та випуском, як у вартісному, так і в натуральному виразі; між постійними та змінними факторами; між комбінацією факторів та їх цінами; між комбінацією факторів та технічним прогресом. Запропонований підхід дозволяє створити базу для якнайглибшого вивчення специфіки взаємозв’язків та окреслити області їх використання в управлінській практиці. 3. Розмаїття видів виробництв визначає необхідність систематизації виробничих функцій, які їх описують. Сутність розробленої автором класифікації полягає у тому, що в ній виробничі функції об’єднанні в групи за спільними ознаками, які визначено та впорядковано ознаки, а також наведено приклади виробничих функцій, що належать до кожного з цих класів. Запропонована автором класифікація виробничих функцій значно спрощує їх вибір для моделювання. 4. Проведене автором дослідження показало, що на сучасному етапі розвитку при формуванні ефективної виробничої стратегії підприємств варто враховувати специфіку віддачі змінного фактору. Недоліком існуючих теоретичних поглядів на названу проблему є те, що акцентуючи увагу на дослідженні виробництв, які характеризуються спадною віддачею змінного фактора, науковці не аналізують виробничі моделі для випадків постійної чи зростаючої віддачі. Автором розроблені та представлені моделі використання змінного фактору для виробництв, що характеризуються постійною та зростаючою віддачею змінного фактора та визначена динаміка прибутку на таких виробництвах. 5. Здатність підприємств враховувати зміни попиту, швидко та ефективно реагувати на них значною мірою залежить від того, який ринковий статус має підприємство. Ми запропонували розглядати наступні варіанти поведінки підприємств при змінах попиту: підприємству із незначною ринковою владою при однорідній структурі ринку - тактику передбачення змін; підприємству з незначною ринковою владою при неоднорідній структурі ринку – тактику слідування за змінами; підприємству з сильною ринковою владою – тактику врахування зворотного зв’язку (“провокація” змін попиту та їх врахування при плануванні власних дій). Врахування названих тактик дозволить підприємствам гнучко реагувати на зміни попиту та своєчасно пристосуватися до них у своїй діяльності. 6. Результати аналізу виробничих залежностей системи "витрати-випуск" дають можливість запропонувати серію рішень по маневруванню змінними та постійними факторами виробництва у періоді обмежених змін. За умови, що зміни попиту не дозволяють підприємству виготовляти в обсягах, необхідних для того, щоб досягти точки оптимального рівня залучення змінного фактору, економічний інструментарій дозволяє визначити нижню межу випуску, і відповідно залучення змінного фактора - це точка, в котрій середній виторг від реалізації продукції дорівнює мінімуму середніх змінних витрат. 7. При дослідженні системи “витрати-випуск” у періоді зростання важливим стає аналіз динаміки довгострокових витрат і визначення ефекту від росту масштабів виробництва. Проведений аналіз довгострокових витрат десяти галузей обробної промисловості України дозволив виявити позитивний ефект від росту масштабів виробництва у шести і постійний чи незначний позитивний у чотирьох із них. Отримані результати можуть бути використані як базові при визначені висоти технологічних бар’єрів входу на ринок, дослідженні структури ринку, формуванні необхідних напрямків державного регулювання, для застосування таких інструментів менеджменту як матриця конкурентних переваг та інш. 8. Результати дослідження мінімально ефективного розміру випуску в групі підприємств України довели, що по певних видах виробництва з однаковою ефективністю на ринку можуть функціонувати підприємства як великих, так малих розмірів. Порівняння існуючої кількості підприємств з розрахованою на основі концепції мінімального ефективного розміру дає підстави стверджувати, що існуюча кількість підприємств для зазначених виробництв у 2 - 4 рази перевищує ту кількість, котра могла б забезпечити потреби ринку за умови ефективного використання виробничих ресурсів. 9. Оцінка рівня концентрації ряду ринків продукції обробної промисловості України показала, що для більшості з представлених секторів економіки ринок характеризується високою мірою концентрації, що наряду з невеликим рівнем промислового виробництва (в порівнянні з обсягом виробничих потужностей) дає підстави вважати технологічні бар’єри на досліджуваних ринках низькими, що створює ситуацію з високою загрозою входу конкурентів. | 