Анотація до роботи:

Курбет Т.В. Екологічні особливості накопичення цезію-137 їстівними макроміцетами лісів Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Державний вищий навчальний заклад "Державний агроекологічний університет". Житомир, 2007.

Досліджувались основні фактори, що впливають на процес накопичення ¹³⁷Cs головними видами їстівних макроміцетів Українського Полісся. Вивчені закономірності розподілу радіонукліда у лісових грунтах в залежності від лісорослинних умов. Виявлено значні відмінності у накопиченні радіоцезію плодовими тілами їстівних грибів різних видів. Встановлено залежність між концентрацією ¹³⁷Cs у плодових тілах грибів та у ґрунті. Розраховані граничні величини показників радіаційної обстановки, за яких можлива заготівля плодових тіл найбільш розповсюджених видів їстівних грибів з урахуванням різниці у накопиченні ними радіонукліда у різних лісорослинних умовах. Оцінені основні способи кулінарної обробки плодових тіл їстівних грибів, що сприяють зменшенню в них вмісту ¹³⁷Cs. Основні результати досліджень впроваджено в практику лісового господарства у рекомендаціях по користуванню недеревними продуктами лісу в умовах радіоактивного забруднення.

У дисертаційній роботі узагальнені результати вивчення особливостей радіоактивного забруднення плодових тіл їстівних грибів у залежності від їх видових та екологічних особливостей. Обґрунтовані шляхи зменшення вмісту ¹³⁷Cs у найбільш поширених видах їстівних грибів та розроблені рекомендації щодо використання даного виду продукції лісового господарства.

Висновки:

1. Забруднення лісових площ ¹³⁷Cs зменшується у напpямку зi сходу на захiд по мipi вiддалення вiд ЧАЕС. Спостерігається значна мозаїчність радіоактивного забруднення лісових площ як в межах державних підприємств лісового господарства, так і в межах лісових кварталів та таксаційних виділів.

2. Для всіх типів ґрунтів, що досліджувались, активність ¹³⁷Cs з глибиною експоненційно зменшується. При цьому біля 95% активності радіонукліда нині залишається у лісовій підстилці та 10-см шарі грунту.

3. Моховий покрив та лісова підстилка відіграють суттєву роль у процесі перерозподілу ¹³⁷Cs в мінеральні шари грунту. Параметри лісової підстилки обумовлюють швидкість вертикальної міграції ¹³⁷Cs у ґрунтах.

4. Зі зменшенням трофності та підвищенням зволоженості грунту вертикальна міграція радіонуклідів в лісових грунтах прискорюється. Лісова підстилка свіжих гігротопів утримує більшу частку активності ґрунтового профілю у порівнянні з вологими. У мінеральній частині ґрунтів борів та сугрудків спостерігається збільшення частки утримуваного ¹³⁷Cs у верхніх горизонтах у вологих гігротопах у порівнянні зі свіжими. З підвищенням трофності грунту в ряду: борисуборисугрудки зростає частка активності ¹³⁷Cs у кожному з відповідних п’яти верхніх 2-см шарів мінеральної частини ґрунту.

5. Трофічні групи грибів у досліджених лісорослинних умовах за інтенсивністю акумуляції ¹³⁷Cs утворюють наступний рангований ряд: паразити-ксилотрофи < гумусові сапротрофи < підстилкові сапротрофи < мікоризоутворювачі.

6. Максимальна інтенсивність акумуляції ¹³⁷Cs у сухих борах характерна для грибів, які належать до мікоризоутворювачів, проте в межах згаданої трофічної групи у різних видів спостерігається істотне варіювання середніх значень коефіцієнту переходу. Більшість видів їстівних грибів у сухих борах характеризуються значними середніми величинами коефіцієнтів переходу та накопичення радіонукліда із грунту. Вже при щільності забруднення грунту ¹³⁷Cs у 37 кБк/м² (1,0 Кі/км²), вміст ¹³⁷Cs у свіжих плодових тілах їстівних грибів у цьому едатопі значно перевищує рівні, передбачені ДГН-2006.

7. У свіжому суборі види, що вивчалися, утворюють такий рангований ряд за середніми значеннями коефіцієнту переходу у свіжі плодові тіла: свинушка тонка > польський гриб > маслюк звичайний > хрящ-молочник гірчак > сироїжки > білий гриб > рядовка фіолетова > підберезовик > опеньок справжній > клітоцибе ароматний.

8. У вологому суборі високим вмістом ¹³⁷Cs в плодових тілах характеризуються такі види грибів, як свинушка тонка та підберезовик. До групи грибів із невисоким рівнем питомої активності віднесено хрящ-молочник оливково-чорний, лисичку та підосиковик. В умовах суборів, які є зональними для Центрального Полісся, величина даного показника практично для всіх досліджуваних видів, за винятком хряща-молочника оливково-чорного, перевищувала в 1,6 - 7 разів існуючі в Україні Державні гігієнічні нормативи для даного виду лісової продукції (500 Бк/кг) при рівні щільності радіоактивного забруднення ґрунту вище 74 кБк/м².

9. Рівень накопичення ¹³⁷Cs в плодових тілах грибів, незалежно від їх виду, обумовлюється лісорослинними умовами. Інтенсивність накопичення радіоцезію грибами зростає з підвищенням зволоженості та зі зменшенням багатства ґрунтів.

10. Особливо високу активність ¹³⁷Сs мають сухі гриби. За рахунок усушки значення питомої активності ¹³⁷Сs у них збільшується в середньому у 10-14 разів. Величина коефіцієнта переходу у сухих грибів також істотно збільшується у порівнянні зі свіжими – від 7,7 рази у підберезовика до 12,6 рази у білого гриба.

11. Прості, доступні методи кулінарної обробки плодових тіл грибів здатні істотно (до 99% від початкової) зменшити у них питому активність ¹³⁷Сs. Гриби, вміст ¹³⁷Сs в яких значно перевищує гранично допустиму концентрацію, після відварювання можна вживати в їжу. Сироїжки є винятком – хоча початкова сумарна активність ¹³⁷Сs в їх плодових тілах була майже в 2 рази нижчою у порівнянні з польськими грибами, 10-хвилинного відварювання виявилось недостатньо для зниження концентрації радіоцезію до допустимих рівнів.

Рекомендації виробництву.

1. При заготівлі грибів рекомендується враховувати видову специфіку акумуляції ¹³⁷Сs. В усіх лісорослинних умовах рекомендується заборонити заготівлю видів-акумуляторів радіонукліда – польського гриба, свинушки, моховика жовто-бурого. Для грибів, що характеризуються дещо меншою здатністю до накопичення (підосиковик, підберезовик, маслюк звичайний) необхідно проводити жорсткий радіологічний контроль. Найменш критичну групу грибів утворюють такі цінні у харчовому відношенні види як білий гриб, лисички та опеньки.

3. Рекомендується враховувати тип лісорослинних умов при заготівлі грибів. Найбільш критичним з погляду можливості заготівлі грибів є сухі бори. У цьому едатопі доцільно заборонити заготівлю даного виду недеревної продукції лісу. У свіжих та вологих суборах види грибів, які віднесені нами до слабких накопичувачів ¹³⁷Сs, рекомендується заготовляти при щільності радіоактивного забруднення грунту до 47 кБк/м².

4. При заготівлі грибів рекомендується враховувати трофічну приналежність грибів, оскільки мікоризоутворювачі характеризуються максимальною інтенсивністю акумуляції ¹³⁷Сs. При заготівлі опенька справжнього пропонується враховувати його екологічні особливості. Опеньки, що зростають "на грунті", можна заготовляти при щільності забруднення грунту ¹³⁷Сs не більше 74 кБк/м², а тих, які зростають на стовбурах дерев, – при 111 кБк/м².

5. Не рекомендується висушування грибів, зібраних у всіх типах лісорослинних умов (навіть тих, вміст ¹³⁷Сs у свіжих плодових тілах яких не перевищує допустимих рівнів), враховуючи те, що вміст ¹³⁷Сs у сухих грибах перевищує такий у свіжих у 10-14 разів. Виключенням є едатоп С_2-3 - білий гриб може заготовлятися в ньому при щільності забруднення грунту 119 кБк/м² (3,2 Кі/км²); лисичка – 175 кБк/м² (4,7 Кі/км²), сироїжка луската – 55 кБк/м² (1,5 Кі/км²), підосиковик – 26 кБк/м² (0,7 Кі/км²), польський гриб – 15 кБк/м² (0,4 Кі/км²).

6. Для зменшення вмісту ¹³⁷Сs у грибах пропонується використовувати кулінарну обробку – відварювання та вимочування у підсоленій воді. Відварювання протягом 20 хвилин зменшує початковий вміст ¹³⁷Сs у плодових тілах грибів до 60 разів. Враховуючи те, що при відварюванні до 99% концентрації ¹³⁷Сs переходить у відвар, використовувати останній у їжу забороняється. Вимочування плодових тіл грибів у підсоленій воді протягом 60 хвилин дозволяє зменшити вміст радіонукліда до 85%. Вимочування протягом 3-х діб хрящів-молочників оливково-чорних дозволяє зменшити в них вміст ¹³⁷Сs на 99%.

7. Пропонується вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання як метод визначення орієнтовного радіоактивного забруднення певного виду грибів у конкретних лісорослинних умовах. Наприклад, у вологому суборі значення ПЕД на висоті 1 м від поверхні грунту не повинні перевищувати для білого гриба 18 мкР/год, а для моховика жовто-бурого – 12 мкР/год. У типі лісорослинних умов С_2-3 значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на висоті 1 м не повинні перевищувати для заготівлі: сироїжки лускатої – 19 мкР/год, польського гриба – 14 мкР/год, підосиковика – 15 мкР/год, білого гриба – 26 мкР/год, лисички – 31 мкР/год. У вологому суборі ці показники не повинні бути вищі, ніж 12 мкР/год – для моховика жовто-бурого, 14 мкР/год – для сироїжки лускатої, 18 мкР/год – для білого гриба та 17 мкР/год – для лисички. Гранично допустимі показники ПЕД на поверхні грунту для заготівлі грибів дещо "жорсткіші" – наприклад, у вологому суборі для моховика жовто-бурого вони не повинні перевищувати 10 мкР/год, а для сироїжки лускатої – 13 мкР/год.

Публікації автора:

1. Орлов О.О., Короткова О.З., Курбет Т.В. Побічні лісові користування // Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення / Під ред. М.М. Калетника. – Київ, 1998. – С. 35-46.

Дисертантом написаний підрозділ 6.5.

2. Орлов О.О., Каліш О.Б., Короткова О.З., Курбет Т.В. Кількісна оцінка ґрунтових параметрів та інтенсивності міграції ¹³⁷Cs в ланцюжках “грунт-рослина”, “грунт-гриби” на основі еколого-фітоценотичного підходу // Агрохімія і грунтознавство. – Міжвідомчий наук. тематич. збірник. – Спец. випуск до V з’їзду Укр. тов-ва грунтознавців та агрохіміків, м.Рівне, 6-10 липня 1998 р. – Частина IV. Грунти-екологія-продовольство. – Харків, 1998. – С. 169-176.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

3. Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Турко В.М., Курбет Т.В. Вплив трофічної та топічної груп опенька справжнього (Armillariella mellea (Fr.) Karst.) на інтенсивність акумуляції ¹³⁷Cs у плодових тілах // Вісник Державної агроекологічної академії України. – 1999. – № 1-2. – С. 11-22.

Дисертанту належать основні матеріали досліджень, а також написання статті.

4. A.A. Orlov, Z.M. Shelest, A.B. Kalish, T.V. Kurbet. Mushrooms (Higher Macromycetes) as radionuclide accumulators. Modern convictions, accomplishments and some open problems // Chernobyl Digest’ 95-98: Interdisciplinary Bulletin of the Chernobyl Problem Information. – Issue 5. – Minsk, 1999. – P. 32-46.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

5. Краснов В.П., Турко В.М., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Курбет Т.В. Вміст ¹³⁷Cs у недеревній продукції лісів України за даними багаторічного моніторингу в місцях випасу приватної худоби, заготівлі грибів та ягід навколо населених пунктів // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України / Наукові праці Поліської ЛНДС. – Житомир: Волинь-1999. – Вип. 6. – С. 7-11.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

6. Orlov A.A., Turko V.N., Shelest Z.M., Kalish A.B., Kurbet T.V. Use of forest resources on the base of forest-typological approach // A sugrzstechnika mez–s lelmiszergazdasgi alkalmazsa / VI. Szimpzium (Szarvas, Hungary, 8-10.06.1999). – Vol. 1. – Szarvas, 1999 – P. 71-78.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

7. Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Краснов В.П., Короткова О.З., Курбет Т.В., Каліш О.Б., Прищепа О.Л. Закономірності накопичення ¹³⁷Cs дикорослими грибами та ягодами в Поліссі України // Гигиена населенных мест. – Вып. 36, часть I. – Киев, 2000. – С. 431-445.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

8. Орлов О.О., Курбет Т.В., Короткова О.З., Каліш О.Б., Прищепа О.Л., Краснов В.П. Акумуляція ¹³⁷Cs дикорослими грибами та ягодами в лісах Полісся України // Проблеми екології лісу і лісокористування на Поліссі України / Наук. праці. – Вип. 1 (7). – Житомир: Волинь, 2000. – С. 44-53.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

9. Орлов А.А., Ирклиенко С.П., Краснов В.П., Курбет Т.В., Калиш А.Б., Прищепа А.Л. Закономерности многолетней динамики содержания ¹³⁷Cs в компонентах сосновых биогеоценозов в Полесье Украины // Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. науч. трудов Института леса НАН Беларуси. – Вып. 52. – Гомель: Институт леса НАН Беларуси, 2001. – С. 180-190.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

10. Орлов О.О., Курбет Т.В., Каліш О.Б., Прищепа О.Л. Особливості акумуляції ¹³⁷Cs макроміцетами в сухих борах Українського Полісся // Зб. наук. праць Інституту ядерних досліджень. – № 2 (4). – Київ, 2001. – С. 114-122.

Дисертанту належать основні матеріали досліджень, а також написання статті.

11. Курбет Т.В. Зменшення вмісту ¹³⁷Cs в плодових тілах їстівних грибів шляхом їх кулінарної обробки // Проблеми екології лісів і користування на Поліссі України // Наук. праці. – Вип. 2 (8). – Житомир: Волинь, 2001. – С. 91-95.

Дисертантом написана стаття на основі власних досліджень.

12. Ірклієнко С.П., Орлов О.О., Дмитренко О.Г., Прищепа О.Л., Гулик І.Т., Курбет Т.В. Вертикальний розподіл активності ¹³⁷Cs у грунтах лісових екосистем Центрального Полісся України // Вісник державної агроекологічної академії України. – 2001. - № 1. – С. 27-30.

Дисертант брала участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

13. Курбет Т.В., Орлов О.О. Акумуляція ¹³⁷Cs макроміцетами у свіжих суборах Полісся України // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2002. – Вип. 100. – Харків, 2002. – С. 121-127.

Дисертанту належать основні матеріали досліджень, а також написання статті.

14. Орлов О.О., Придюк М.П., Курбет Т.В. Акумуляція ¹³⁷Cs плодовими тілами макроміцетів різних трофічних груп на сфагнових болотах Українського Полісся // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 104. – Харків, 2003. – С. 13-23.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

15. Орлов О.О., Курбет Т.В., Дмитренко О.Г. Щільність радіоактивного забруднення грунту у системі взаємопов’язаних ландшафтів в умовах дюнного рельєфу Українського Полісся // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України: Наукові праці. – Вип. 4 (10). – Житомир: Волинь, 2004. – С. 12-22.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

16. Краснов В.П., Орлов О.О., Ландін В.П., Курбет Т.В., Заворотнюк Г.А. Вміст ¹³⁷Cs у продукції лісового господарства Житомирської області за даними 2002-2004 рр. // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. – Вип.. 5 (11). – Наукові праці. – Житомир: Волинь; ПП «Рута», 2005. – С. 49-61.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

17. Краснов В.П., Шелест З.М., Курбет Т.В. Загрязнение Cs-137 грибов в Украинском Полесье Тез.докл. Третьего съезда по радиационным исследованиям “Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность” (Москва, 14-17 октября 1997г.). – Т.2. – Пущино, 1997. – С. 353-354.

18. В.П.Краснов, Т.В.Курбет, О.О.Орлов, З.М.Шелест, Н.Є.Шатрова. Вплив екологічних факторів на накопичення цезію-137 їстівними грибами Центрального Полісся України // Мат. Щорічної наук. конф. Інституту ядерних досліджень (27-30 січня 1998р.). - Київ, 1998. - С. 305-307.

19. Орлов А.А., Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Курбет Т.В., Дмитренко А.Г., Прищепа А.Л. Геохимическая роль различных ярусов фитоценозов в биогенной миграции ¹³⁷Cs в лесах // ІV съезд по радиационным исследованиям (радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность). – Москва, 20-24 ноября 2001 г. – Тез. докл. – Т. 2. – Москва: Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2001. – С. 606.

20. Краснов В.П., Орлов А.А., Курбет Т.В. Концептуальные положения радиационного мониторинга лесных экосистем // Международ. конф. «Радиоактивность после ядерных взрывов и аварий» (г. Москва, 5-6.12.2005 г.). – Тез. докл. – Спб: Гидрометеоиздат, 2005. – С. II-27.